07 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №577/5290/24
Номер провадження 22-ц/816/1101/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (попередня назва ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»),
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»,
на заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2024 року, в складі судді Рідзевської І.О., ухвалене у м.Конотоп,
У вересні 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 66262,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2023 року між ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 7126222 про надання споживчого кредиту, та додаткову угоду. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 19000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 на строк 363 днів, з терміном повернення - 28.09.2024 року, зі сплатою відсотків 1,99% в день. У зв'язку з невиконанням зобов'язання, станом на 26.09.2024 року заборгованість відповідача за кредитом складає 66262,50 грн, яка складається з 19000 грн суми кредиту, 24576,50 грн нарахованих процентів, 22686,00 грн нараховані проценти новим кредитором за 60 календарних днів.
Вказує, що 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 66262,50 грн, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Заочним рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором № 7126222 від 01.10.2023 р. в сумі 43576 грн. 50 коп, судовий збір в розмірі 1593 грн 05 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Відповідно до рішення №251124/1 від 25.11.2024 року єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено назву товариства на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.66-68).
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у повному обсязі. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відмови у стягненні з відповідача суми нарахованих новим кредитором процентів за 60 календарних днів користування грошовими коштами у розмірі 22686,00 грн. Доводить, що проценти нараховано у передбаченому договором розмірі та в межах погодженого строку надання кредиту. В даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором і не носять штрафний характер.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до апеляційного суду не подано.
В частині задоволення позовних вимог рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7126222, та додаткову угоду за умовами яких відповідач отримав кредит в сумі 19000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 115757,37 % річних та строком 363 днів (а.с.10-16,17-18,19-20).
Договір та додаткова угода підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С1898» (а.с.4 зворот).
Умовами договору був визначений обов'язок відповідача повертати суму отриманого кредиту відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту до споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 та невід'ємною частиною даного договору (а.с.15-16).
Згідно договору факторингу 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором (а.с.28).
Згідно Картки обліку договору, заборгованість відповідача за кредитним договором № 7126222 від 01.10.2023 року складає 19000, 00 грн основний борг, 24576,50 грн - нараховані проценти (а.с. 22).
Відмовляючи у стягненні нарахованих процентів за користування грошовими коштами в розмірі 22686 грн, суд першої інстанції виходив з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1046, ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Пп. 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Так, 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до умов цього договору та інформації, зазначеної в Картці обліку Договору (розрахунку заборгованості), ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 7126222 від 01.10.2023 року в загальному розмірі 43576,50 грн., яка складється з заборгованісті по тілу кредиту в розмірі 19000,00 грн, за процентами - 24576,50 грн, нарахованих первісним кредитором.
Враховуючи те, що станом на дату укладання договору факторингу між ТОВ «АВЕНТУС
УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» строк дії договору № 7126222 про надання споживчого кредиту від 01.10.2023 року не сплив, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», скориставшись своїм правом, на підставі умов Договору факторингу, у період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року включно здійснило нарахування процентів за користування грошовими коштами за 60 календарних днів у сумі 22686,00 грн (19000,00 грн х 1,99% = 378,10 грн х 60 календарних днів = 22686,00 грн).
Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» має право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 7126222 від 01.10.2023 р. у загальному розмірі 66262,50 грн, а не в сумі 43576, 50грн, як вважав суд першої інстанції.
Розмірі заборгованості 66262,50 грн складається з 19000,00 грн - тіла кредиту, 24576,50 грн - нарахованих первісним кредитором процентів, 22686,00 грн - нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів. В даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку кредитування та в розмірі, передбаченому умовами договору.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру стягнення заборгованості по відсотках. Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за договором № 7126222 від 01.10.2023 р. в сумі 66262 грн 50 коп., яка складається з суми кредиту19000,00 грн та суми процентів за користування кредитом 47262,50 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в суді першої інстанції понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати за професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано копію договору про надання правової допомоги № 26/08-2024 від 26.08.2024 р., платіжну інструкцію № 4835-19/09-2024 від 19.09.2024 року про сплату ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокату Городніщевій Є.О. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви в сумі 10000 грн, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 26/08-2024 від 26.08.2024 р.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність обов'язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, суд встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
На переконання колегії суддів, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн не відповідають ступеню складеності справи, що відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, є незначної складності, часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому є підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача до 5000 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн, а разом 7422 грн 40 коп. судових витрат, понесених позивачем в суді першої інстанції.
Таким чином, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу між сторонами судових витрат.
Що стосується компенсації витрат позивача на надання професійної правничої допомоги під час апеляційного розгляду то колегія суддів виходить з наступного.
В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Городніщева Є.О. просила стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмір 4000 грн., який визначено у звіті №115 від 25.12.2024 р. про надання правової допомоги згідно договору № 26/08-2024 від 26.08.2024 р.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокатом Городніщевою Є.О. до апеляційної скарги додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору № 26/08-2024 від 26.08.2024 р. про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди №1 до цього договору від 10 грудня 2024 року, копію ордеру від 25.12.2024 р., копію звіту №115 про надання правової допомоги від 25.12.2024 р., копію платіжної інструкції № 115-28/-03-2024 від 25 грудня 2024 року.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів бере до уваги положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Апеляційна скарга ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає задоволенню, тому понесені позивачем витрати на сплату судового збору за апеляційний розгляд справи у розмірі 3633,60 грн підлягають компенсації за рахунок відповідача. Отже, разом з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню 5633 грн 60 коп. (2000 грн правнича допомога + 3633,60 грн судовий збір) судових витрат, понесених в апеляційному суді.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, ч. 1 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити.
Заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2024 року змінити в частині розміру стягнення заборгованості та в частині розподілу між сторонами судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 7126222 від 01.10.2023 р. в сумі 66262 грн 50 коп, 7422 грн 40 коп. судових витрат, понесених в суді першої інстанції та 5633 грн 60 коп. понесених в апеляційному суді.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов