Справа №589/3808/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Прачук О. В.
Номер провадження 33/816/719/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
15 серпня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 11 серпня 2024 року о 23 год. 16 хв. в м. Шостка по вул. Миру,14, керував автомобілем ВМВ 328D державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами тесту, проведеного за допомогою газоаналізатора ALKOTEST 6820 «Драгер», тест № 92 (результат тесту: 0.89 % проміле). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, скасувати її, як незаконну, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, ОСОБА_1 посилається на те, що судове засідання, призначене на 20 січня 2025 року, відбулось без його участі. При цьому, вказував, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та приймає безпосередню участь у бойових діях, через що постійно позбавлений доступу до електронного кабінету через відсутність інтернету. Про наявність постанови йому стало відомо лише 31 березня 2025 року.
Просить визнати вказані причини поважними та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що у протоколі зазначено, що він перебував у стані алкогольного сп'янінні, пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки шляхом продуття приладу ALKOTEST 6820 «Драгер», тест №92, результат тесту: 0.89 % проміле, від подальшого проходження в медичному закладі категорично відмовився в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.9.а ПДР. Однак, незрозуміло, в чому саме полягає суть правопорушення, перебування у стані алкогольного сп'яніння чи відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, з доданих до протоколу матеріалів не вбачається, що саме він керував транспортним засобом ВМВ 328D державний номер НОМЕР_1 , також, йому не були роз'яснені права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та не враховано його прохання почекати товариша, який має юридичну освіту. Із цього випливає, що особою, яка складала протокол здійснено формальний підхід до своїх обов'язків та в порушення статей 57, 59 Конституції України, статті 268 КУпАП та пункту 2 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Також, як зазначає апелянт, відеозаписом підтверджується те, що інспектор, надрукувавши постанову та протокол у нічний час, коли погано видно взагалі, а він знервований через повітряну тривогу, передає йому ці документи та говорить, де слід поставити підпис та що потрібно зазначити, що «пояснення надам у суді». При цьому, у графі 18 протоколу, його підпис відсутній, як і відсутня відмітка про відмову у його підписанні, а копію цього протоколу йому надано не було. В той же час, у графі 16 про видачу тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, його підпис стоїть, що само по собі є абсурдним, оскільки він не має водійського посвідчення і до матеріалів, направлених в суд, також не надано підтверджень надання йому такого тимчасового дозволу. Крім того, у пункті 11 протоколу зазначено, що до нього додаються інші матеріали справи та відео з нагрудного відеорегістратора, а які конкретно матеріали, не зазначено, тобто не додано акт огляду на стан сп'яніння, який долучений до матеріалів, направлених в суд, а відеозапис не є безперервним. При цьому, до складених матеріалів працівники не долучили свідоцтво про державну реєстрацію та сертифікат відповідності алкотесту драгер 6820, за допомогою якого було проведено його огляд і невідомо, коли відбувалось останнє калібрування цього газоаналізатора, що не може свідчити про те, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам встановленим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747.
Оскільки, як вказує апелянт, вищезазначені обставини суддею суду першої інстанції враховані не були, вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні.
Про призначення даної справи до апеляційного розгляду особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений завчасно у передбачений законом спосіб, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, направленого на електронну адресу останнього від 14 квітня 2025 року, однак, до суду не з'явився, причини своєї неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не надсилав.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст. 268 КУпАП.
А тому, перевіривши матеріали даного провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд вважає причини, за яких ОСОБА_1 було пропущено строк на оскарження постанови судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року, поважними, що є підставою для поновлення останньому вказаного строку.
При цьому, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, при розгляді даної справи, суддею суду першої інстанції вищезазначені вимоги закону було дотримано в повному обсязі.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, при встановленні винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею було досліджено зібрані у справі докази, а саме, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1108922 від 11 серпня 2024 року, позитивного результату 0.89 % проміле, проведеного за допомогою газоаналізатора ALKOTEST 6820 «Драгер», тест № 92 та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що відеозапис, який був врахований суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, був проглянутий і апеляційним судом в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду.
Його даними, на спростування апеляційних доводів, підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВМВ 328D державний номер НОМЕР_1 , зупинка його працівниками поліції, виявлення останніми у водія ознак сп'яніння, пропозиція пройти огляд на визначення такого стану на місці зупинки за допомогою приладу ALKOTEST 6820 «Драгер», згода останнього пройти такий огляд та встановлений позитивний результат 0.89 % проміле. При цьому, своєї незгоди з отриманим результатом ОСОБА_1 не висловлював, навпаки, підтвердив, що це наслідок вживання ним слабоалкогольного напою «Джин-тонік» і у лікарню для проходження такого огляду їхати не бажав. Саме вказані обставини і стали підставою для складання поліцейськими відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення саме п. 2.9 ПДР, яким заборонено керувати транспортним засобом у стані сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що за своєю суттю вказаний відеодоказ є безперервним, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій, які стали підставою саме для складання протоколу відносно ОСОБА_1 , кожний його фрагмент є логічним продовженням попереднього, а тому, будь яких порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 чи Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» з боку працівників поліції, встановлено не було.
Крім того, на спростовування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що вказаний відеозапис не підтверджує обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, було допущено порушення Закону України «Про Національну поліцію», чи недотримано вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 №1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 № 1452/735, що б вказувало на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно останнього незаконно чи безпідставно.
Що стосується доводів апелянта про те, що до складених матеріалів працівники не долучили свідоцтво про державну реєстрацію та сертифікат відповідності алкотесту драгер 6820, за допомогою якого було проведено його огляд і невідомо, коли відбувалось останнє калібрування цього газоаналізатора, що не може свідчити про те, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам встановленим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, що ставить під сумнів об'єктивність отриманого результату, то вони є надуманими, з огляду на наступне.
У ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», в тому числі і на газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті вказаного товариства, яке надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств, необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців, тобто, міжповірочний інтервал вказаних приладів становить 1 рік, і у пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Роздруківкою проведеного тесту підтверджується, що останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 6820», було проведено 13 лютого 2024 року, що вказує на правомірність використання вказаного газоаналізатору при проведенні огляду ОСОБА_1 станом на 11 серпня 2024 року.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та відсутність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт в апеляційній скарзі, під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана справа була розглянута повно, всебічно та об'єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків судді суду першої інстанції жодним чином не спростовано.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року.
Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.