Номер провадження: 11-сс/813/1757/25
Справа № 947/29929/25 1-кс/947/12658/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників власників майна: адвоката ОСОБА_6 в інтересах TAJ MANAGEMENT MARITIME CO, адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Перша Одеська торгівельна компанія", адвоката ОСОБА_8 в інтересах «GRAINOS FZE» та ТОВ "Алтекс групп" на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.08.2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 72025161050000022 від 12.08.2025 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України,
установив
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 72025161050000022 від 12.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, та накладено арешт на із забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном, яке вилучене в ході проведення огляду з 13.08.2025 по 15.08.2025 території, офісних приміщень, адміністративних будівель, зернових терміналів, складських приміщень, іншого володіння майна, що розташовані в межах географічних координат 46.664277, 30.977965; 46.672440, 31.054436; 46.610326, 31.073950; 46.590385, 30.990117, де зберігається товар підприємства ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197), яке перелічене в резолютивній частині ухвали.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представники власників майна: адвокат ОСОБА_6 в інтересах TAJ MANAGEMENT MARITIME CO, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія», адвокат ОСОБА_8 в інтересах «GRAINOS FZE» та ТОВ «Алтекс групп», кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких:
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах TAJ MANAGEMENT MARITIME CO просить скасувати ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
- висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності;
- ані детективи БЕБ, ані представники інших правоохоронних органів на борт Судна не підіймались та огляд вантажу, та, тим більше, його вилучення не здійснювали. Водночас, з протоколу вбачається, що виявлені та вилучені під час огляду речі, в тому числі соєві боби вагою 5 381,420 метричних тон були нібито опечатані та поміщені в «чорні пакети»;
- слідчий суддя не дослідив, не з'ясував не надав оцінку запереченням представника Судновласника;
- прокурор у клопотанні переконливо та обґрунтовано не довів наявність обґрунтованої підозри посадовим чи службовим особам Судновласника щодо вчинення кримінального правопорушення, що виключає допустимість застосування арешту щодо їх майна;
- надані до клопотання матеріали не містять процесуальних документів, що підтверджують належність Судновласника до категорії суб'єктів, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власника майна, на яке може бути накладено арешт;
- детектив у клопотанні не навів достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні;
- слідчий суддя всупереч ч. 4 ст. 173 КПК України застосував найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, який призвів до зупинення правомірної підприємницької діяльності Судновласника, а також суттєво позначиться на інтересах інших осіб, зокрема, фрахтувальника Grainos FZE [Грейнос ЕФЗЕТІ].
Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія» в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість клопотання детектива та ухвали слідчого судді.
В доповненнях до апеляційної скарги вказує на те, що поза увагою слідчого судді залишилось те, що детективами оглянуто моноблок HP с/н CZC2420Z7C модель HP Pro 3420, на якому не існує будь-якої інформації щодо розслідування зазначеного кримінального провадження. Також на ньому відсутні відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР як ознаки кримінального правопорушення, кримінальне провадження за цим фактом не відкрито.
До теперішнього часу не має ніякого процесуального руху з цим моноблоком, відповідну криміналістичну експертизу не призначено, та її проведення не планується.
Слідчим суддею не надано оцінки тому, що земельна ділянка та двоповерхова будівля ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія», у якій проведено огляд та вилучені відповідні речі і документи, розташована не на території митної зони ДП «МТП «Південний» та самого порту, а у іншому місті за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Нові Біляри. Таким чином, детективи ТУ БЕБ в Одеській області не мали правових підстав проводити у цьому місті огляд, та вилучення речей і документів, як і накладення арешту є незаконним.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах «GRAINOS FZE» та ТОВ «Алтекс групп» в апеляційних скаргах просить скасувати ухвалу слідчого судді як необґрунтовану та незаконну та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначає наступне:
- в матеріалах провадження відсутня Морська вимога, на підставі якої було прийнято рішення про заборону виходу судна з акваторії порту Південний. Огляд судна не проводився, вантаж не оглядався та не вилучався, а тому вантаж (соєві боби) не підпадає під ознаки майна, яке вилучене під час огляду чи обшуку. В матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу огляду судна;
- матеріали клопотання не містять відомостей, що арештоване майно є доказом злочинів чи здобуто злочинним шляхом, за фактом чого здійснюється досудове розслідування;
- посадові особи «АЛТЕКС ГРУП» не причетні до скоєння кримінального правопорушення, жодному не пред'явлено підозри;
- клопотання до суду першої інстанції подано неналежною особою, оскільки з таким клопотанням має звернутись прокурор, а не детектив;
- клопотання не містить належних та законних обґрунтувань щодо накладення арешту на майно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2025 року було задоволено клопотання представника ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП», адвоката ОСОБА_8 та скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2025 року в рамках кримінального провадження №72025161050000022 від 12.08.2025 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України із забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном, яке вилучене в ході проведення огляду з 13.08.2025 по 15.08.2025 території, офісних приміщень, адміністративних будівель, зернових терміналів, складських приміщень, іншого володіння майна, що розташовані в межах географічних координат 46.664277, 30.977965; 46.672440, 31.054436; 46.610326, 31.073950; 46.590385, 30.990117, де зберігається товар підприємства ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197) а саме на:
- соєві боби, не подрібнені, не для сівби, насипом, українського походження, врожаю 2024 року, експортером (відправником) якої є ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197) у кількості 5 381,420 тон, які згідно коносаменту № 120825/1 та листа ТОВ «ПОТК» (код ЄДРПОУ 39141533) № 15/08-25/1 від 15.08.2025 завантажені на судно «ALAA M» IMO 9237175, MMSI 511100999.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно вирішено повернути власнику - ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП».
У зв'язку зі скасуванням арешту з майна - соєві боби, представниками власників майна адвокатами ОСОБА_11 в інтересах TAJ MANAGEMENT MARITIME CO, адвокатом ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія», адвокатом ОСОБА_8 в інтересах «GRAINOS FZE» та ТОВ «Алтекс групп» подані заяви про відмову від апеляційних вимог в цій частині.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання апеляційного суду учасники кримінального провадження не з'явились, від представників власників майна, а також прокурора надійшли заяви та клопотання про розгляд провадження за їхньої відсутності, на підставі чого розгляд справи проведений за відсутності учасників провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно матеріалів кримінального провадження, Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025161050000022 від 12.08.2025 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, службові особи ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197), шляхом не відображення в податковій звітності з податку на прибуток підприємства вартості безоплатно отриманої сільгосппродукції, яка в подальшому була експортована за межі митної території України, умисно ухилились від сплати податку на прибуток підприємства в особливо великих розмірах.
Зокрема встановлено, що у протиправній схемі ухилення від сплати податків під час здійснення господарської діяльності з експорту сільськогосподарської продукції, ланцюг постачання якої від виробника до експортера не підтверджується податковою звітністю та фактичними обставинами, використовуються службові особи та реквізити ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197), зареєстровано за адресою: м. Одеса, провулок Нечипуренка, буд. 14, офіс, 8.
Так, ТОВ «Алтекс Групп» у липні 2025 року було подано до митного оформлення дві митні декларації типу «ЕК 61 РР», щодо експорту в режимі «Переробка за межами митної території» товару за кодом УКТЗЕД 1201900000 «Соєві боби, не подрібнені, не для сівби, насипом, українського походження, врожаю 2024 року» у кількості 100 000 тонн, загальною фактурною вартістю 36 500 000 доларів США, що становить 1 527 450 540 грн, зокрема:
- Митна декларація № 25UA500130011272U0 від 18.07.2025 року - соєві боби у кількості 60 000 тонн, фактурною вартістю 21 900 000 дол. США, що становить 916 887 300 грн;
- Митна декларація № 25UA500050005639U6 від 22.07.2025 року - соєві боби у кількості 40 000 тонн, фактурною вартістю 14 600 000 дол. США, що становить 610 563 240 грн.
До митних декларацій ТОВ «Алтекс Групп» не додано документи щодо походження соєвих бобів.
Серед документів поданих до митної декларації встановлено Анкету, затверджену постановою Кабінетів Міністрів України від 27 вересня 2022 № 1092, згідно якої зберігання товару для відправлення на переробку за кордон відбудеться по договору з ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія», в морському торговому порту Південний на терміналі АТ «Одеський припортовий завод» за адресою: 65481, Одеська область, м. Південне, вул. Заводська, буд. 3.
Згідно документів доданих до митних декларацій встановлено, що зовнішньоекономічна операція здійснюється у відповідності до контрактів № PROC/SOXBEAN/001/2025 та № PROC/SOXBEAN/002/2025 від 01.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Алтекс Групп» (ЗАМОВНИК) та AE, AL TAZAMAIDAN FZ - LLC FDBC0804 Compass Building, Al Shohada Road, AL Hamra Industrial Zone-FZ, Ras Al Khaimah, United Arab EmiratesReg. No.: 0000004039834 (ВИКОНАВЕЦЬ), щодо переробки давальницької сировини - соєвих бобів на повножирне соєве борошно.
Згідно ІКС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Алтекс Групп» у продовж 2024-2025 років не здійснювало придбання товару «Соєві боби» за кодом УКТЗЕД 1201.
Також, згідно податкових декларацій з ПДВ за 2024-2025 роки ТОВ «Алтекс Груп» не придбало товари, роботи/послуги з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (рядок 10.4 Податкової декларації з ПДВ).
Згідно фінансової звітності мікропідприємництва (ф.№1-КК) ТОВ «Алтекс Групп» задекларувало наявність запасів (рядок 1100) станом на 31.12.2024 у обсязі 4 049,4 тис. грн.
Крім цього, у підприємства немає у власності чи в оренді земельних ділянок на яких можна було б виростити соєві боби у кількості 100 000 тонн.
Відповідно, походження соєвих бобів, що заявлені ТОВ «Алтекс Групп» до експорту в режимі «ЕК 61 РР» не прослідковується.
У зв'язку з зазначеним, та з урахуванням того, що міжнародний контракт ТОВ «Алтекс Групп» на переробку соєвих бобів був укладений 01.06.2025 року, а запаси товару станом на 31.12.2024 становили 4 049,4 тис грн. - ймовірно вказані соєві боби у кількості 100 000 тонн були набуті ТОВ «Алтекс Групп» у період з 01.01.2025 по 01.06.2025 року. Оскільки, придбання соєвих бобів ТОВ «Алтекс Групп» не відображено у податковій звітності, а також відсутня інформація в ЄРПН, щодо придбання вказаного товару, можна вважати про набуття ТОВ «Алтекс Групп» у першому півріччі 2025 року соєвих бобів у кількості 100 000 тонн на загальну суму 1 527 450 540 грн. як безоплатно отриманими.
Так, під час здійснення досудового розслідування Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області 13.08.2025 складено службову записку, згідно якої ймовірна сума не сплати до бюджету податку на прибуток підприємства ТОВ «Алтекс Групп» за 2025 рік по вказаним операціям становить - 274 941 097,2 грн. (1 527 450 540 *18%).
Так, в ході досудового розслідування, з 13.08.2025 по 15.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_12 від 13.08.2025 проведено огляд офісних приміщень, адміністративних будівель, зернових терміналів, складських приміщень, розташованих в межах географічних координат 46.664277, 30.977965; 46.672440, 31.054436; 46.610326, 31.073950; 46.590385, 30.990117, де зберігається товар підприємства ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197), у ході проведення якого виявлено та вилучено майно перелік якого зазначено у клопотанні.
15 серпня 2025 року детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
У зв'язку зі скасуванням ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2025 року арешту майна - соєві боби, не подрібнені, не для сівби, насипом, українського походження, врожаю 2024 року, експортером (відправником) якої є ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197) у кількості 5 381,420 тон, які згідно коносаменту № 120825/1 та листа ТОВ «ПОТК» (код ЄДРПОУ 39141533) № 15/08-25/1 від 15.08.2025 завантажені на судно «ALAA M» IMO 9237175, MMSI 511100999 та відмовою представників власників майна від апеляційних вимог, в цій частині ухвала слідчого судді не перевіряється.
Апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про те, що наразі існує необхідність у збереженні вилученого майна, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та можуть бути доказом ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки проведеними процесуальними заходами та слідчими (розшуковими) діями підтверджено, що вилучені документи та моноблок ймовірно можуть містити на собі ознаки вчиненого злочину, оскільки стосуються митного оформлення щодо експорту соєвих бобів, а від так можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження зокрема на факт придбання сільськогосподарської продукції та її подальший експорт за межі території України, без належного відображення по бухгалтерському та податковому обліках, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Прокурором до апеляційного суду надано копія протоколу огляду моноблоку від 01.09.2025 року, а також копію постанови про призначення експертизи від 19.09.2025 року, у зв'язку з чим є правильним висновок слідчого судді про те, що не виключається факт того, що вказаний моноблок міг використовуватися у вчиненні злочину у даному провадженні, зокрема він може містити електронні файли, документи, фото, та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження його вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, в тому числі, експертних досліджень, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, що не позбавляє власника (володільця) майна в подальшому ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
Посилання представника власника майна та третьої особи адвоката ОСОБА_8 на те, що клопотання про арешт майна подано неналежною особою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно ч.1 та ч.2 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. Саме така позиція висловлена в ухвалі колегії суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 лютого 2022 року (справа № 991/3310/21).
З урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає порушення ст.64-2 КПК України при зверненні детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 з клопотанням про арешт майна, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 .
Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно практики ЄСПЛ втручання у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.
Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
При цьому, є необґрунтованими посилання представника ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія» адвоката ОСОБА_7 про те, що вилучене майно також належить іншим суб'єктам господарської діяльності, які не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, оскільки колегія суддів зауважує, що слідчим суддею надавався дозвіл на проведення обшуку в межах географічних координат 46.664277, 30.977965; 46.672440, 31.054436; 46.610326, 31.073950; 46.590385, 30.990117, де зберігається товар підприємства ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38551197), а на не на конкретних підприємствах з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання, виявлення та вилучення сільськогосподарської продукції, а також інформації, відомостей, документів стосовно зберігання, обробки її використання в діяльності ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» та/або інших причетних (пов'язаних) суб'єктів господарської діяльності, в тому числі електронних носіїв інформації, комп'ютерної техніки, на якій виготовлювались документи вище зазначених підприємств.
Посилання представників власників майна про те, що до клопотання стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що вилучене в ході обшуку майно має значення для кримінального провадження, апеляційний суд відхиляє, оскільки зв'язок вилученого майна із предметом доказування у кримінальному провадженні підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Таким чином є обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що вказане в клопотанні детектива майно, відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК, а тому в даному кримінальному проваджені з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів в особливо великих розмірах) може бути речовими доказами та потребує детального дослідження в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням обставин кримінального провадження, слідчий суддя обґрунтовано визнав такими, що заслуговують на увагу що доводи прокурора про можливу причетність ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП», до скоєння кримінального правопорушення, тому вони потребують додаткової та ретельної перевірки.
Водночас, версія сторони захисту відносно того, що ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» здійснює господарську діяльність на законних підставах, також заслуговує на увагу, однак дану обставину можливо перевірити шляхом застосування арешту на вилучене майно та в подальшій оцінці документів наданих на підтвердження цих обставин, з боку органу досудового розслідування, та в свою чергу призначення ряду експертиз на підтвердження чи спростування даного факту.
Апеляційний суд звертає увагу, що обставини кримінального провадження, доведеність факту події та обставин кримінальних правопорушень, з наявністю всіх їх складових елементів, чи їх не доведення, має бути перевірена в ході досудового розслідування, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності.
Колегія суддів звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження ні слідчим суддею, ні судом апеляційної інстанції, не дається оцінка допустимості та належності доказів, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на вищевказане майно.
Доводи представників власника майна про безпідставність накладеного арешту на майно не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки спростовуються матеріалами провадження, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що на час звернення з клопотання та його розгляду слідчим суддею існували реальні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження, а тому доводи в цій частині є безпідставними.
При цьому, апеляційний суд вважає, що вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що спростовує доводи апеляційних скарг про те, що вилучене майно не відповідає ознакам речових доказів, у відповідності до вимог ст.98 КПК України.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу апелянтів, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучені під час огляду речі та документи відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки можливо зберегли у собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть містити в собі відомості щодо обставин їх вчинення.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Всупереч доводам апеляційний скарг про те, що вилучене майно формально визнано детективом речовими доказами в рамках кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що на момент його арешту існував ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Апеляційним судом встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приписами ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги представників власників майна з урахуванням змін та доповнень не підлягають задоволенню з мотивів, наведених в мотивувальній частині ухвали, а судове рішення - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 171-174, 370, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційні скарги з урахуванням змін та доповнень представників власників майна: адвоката ОСОБА_6 в інтересах TAJ MANAGEMENT MARITIME CO, адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Перша Одеська торгівельна компанія», адвоката ОСОБА_8 в інтересах «GRAINOS FZE» та ТОВ «Алтекс групп» - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.08.2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 72025161050000022 від 12.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4