Номер провадження: 11-кп/813/86/25
Справа № 500/3732/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
за участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду клопотання захисників ОСОБА_11 ОСОБА_12 про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні№12019160000000009відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
установив
Вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та йому призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 15 п. 1 ч.2 ст. 115 КК України у виді десяти років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі;
- за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 продовжено до набрання вироком законної сили.
Строк покарання у виді довічного позбавлення волі ОСОБА_10 обчислений з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 07 січня 2019 року та зараховано йому таким чином в силу ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув'язнення у строк покарання, виходячи з розрахунку день за день.
Також даним вироком вирішено питання заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_10 не погодились із оскаржуваним вироком суду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим просили, з урахуванням уточнень, вирок скасувати та кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 просила у кримінальному проваджені судове слідство та допитати її підзахисного, дослідивши усі письмові докази, оскільки вони, на думку сторони захисту здобуті з порушенням вимог кримінально процесуального законодавства, на підставі чого під час апеляційного розгляду були заявлені клопотання про визнання їх недопустимими.
До апеляційного суду також надійшло клопотання захисника ОСОБА_12 , в якому він, відповідно до ч.3 ст. 404 КПК України з метою перевірки обґрунтованості вироку просить повторно допитати обвинуваченого ОСОБА_10 , а такождослідити письмові докази, наявні в матеріалах судової справи.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти клопотання захисника; обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_12 підтримали клопотання, просили задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
При цьому сам по собі факт подачі на вирок апеляційної скарги із вимогою про його скасування не свідчить про те, що суд апеляційної інстанції автоматично зобов'язаний переглянути справу у повному обсязі, як це здійснював суд першої інстанції.
Щодо вимог клопотання захисникаОСОБА_12 про необхідність дослідити письмові докази, а саме: протокол огляду місця події від 07.01.2019 р., протокол огляду місця події від 16.03.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 35 від 06.05.2019 р.; висновок судово-медичної криміналістичної експертизи №45 від 10.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 46 від 15.04.2019 р.; висновок судово-медичної криміналістичної експертизи № 60 від 11.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 172 від 18.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 9/11-2019 від 15.02.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 154 від 06.05.2019 р.; висновок експерта №19-974 від 23.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 11/12-2019 від 15.02.2019 р.; протокол слідчого експерименту від 28.01.2019 року проведеного за участю за участю ОСОБА_10 із додатками з підстав того, що суд 1-ої інстанції дослідив їх неповно та з порушеннями, апеляційний суд вважає необхідним з метою перевірки цих доводів сторони захисту, повторно дослідити зазначені вище письмові докази.
Натомість, не має необхідності в повторному дослідженні обвинувального акту, як про це просить захисник, оскільки предметом апеляційного оскарження є вирок суду, постановлений за наслідками пред'явленого обвинувачення, якому буде надана відповідна оцінка при постановленні рішення по суті розгляду апеляційного провадження.
Так, наявність підстав для зміни вироку або ухвалення апеляційним судом нового вироку не зобов'язує суд досліджувати всю сукупність доказів із дотриманням засади безпосередності, якщо він по-новому (інакше) не тлумачить доказів, оцінених у суді першої інстанції. Згідно з ч. 2 ст. 23 КПК не можуть бути визнані доказами відомості, які містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Але у разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, апеляційний суд не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.
Повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
Розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у місцевому суді, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №127/14811/17 (провадження 51-5046км20).
Щодо доводів клопотання про необхідність огляду в судовому засіданні журналів судових засідань суду 1-ої інстанції, під час проведення яких був здійснений допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , апеляційний суд зауважує, що відповідно до пункту 16 статті 7 КПК безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства, а стаття 23 КПК визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом, тому колегія суддів не може надати іншу оцінку показанням свідків, без їхнього безпосереднього допиту в апеляційному суді.
Колегія суддів зауважує, що під час судового розгляду, сторони кримінального провадження мали можливість допитувати свідків, будь-яких обмежень з боку суду під час допиту вказаних свідків для сторін кримінального провадження не встановлювалось.
Крім того, колегія суддів враховує, що фактів неповного або з порушенням дослідження показів свідків судом першої інстанції захисником не наведено.
Натомість, апеляційний суд приймає до уваги, що в поданій стороною захисту апеляційній скарзі зазначалось, що судом 1-ої інстанції надана невірна оцінка фактичним обставинам справи та доказам у провадженні, натомість, ним не вказано, в чому підлягає неповнота або порушення судом 1-ої інстанції при допиті свідків, та на яких, передбачених законом підставах апеляційний суд повинен допитати всіх свідків у провадження, а всі його доводи фактично зводились до незгоди із прийнятим судовим рішенням.
Щодо необхідності повторного дослідження протоколу затримання ОСОБА_10 від 07 січня 2019 року, листа ДУ «Одеській слідчий ізолятор» від 28.04.2021 року, висновку судово-медичної експертизи № 137 від 18.02.2019 р., апеляційний суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання в цій частині, оскільки під час апеляційного розгляду обвинувачений також написав письмову заяву про застосування щодо нього фізичного насильства працівниками поліції (т. 1 а.п. 187 - 188), інформація в якій є предметом перевірки уповноваженим органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 05.10.2019 р. за №62019150000000770.
Таким чином, ст. 404 КПК України не зобов'язує апеляційний суд досліджувати всю сукупність доказів із дотриманням засади безпосередності, якщо він по-новому (інакше) не тлумачить доказів, оцінених у суді першої інстанції. Коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то суду апеляційної інстанції немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом не усунуто суперечностей, які виникли під час розгляду даного кримінального провадження, а також вирок обґрунтований недопустимими доказами, що істотно вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, будуть оцінені та вирішені при постановленні рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 376, 404, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив
Клопотання захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні - задовольнити частково.
Дослідити письмові докази, а саме: протокол огляду місця події від 07.01.2019 р., протокол огляду місця події від 16.03.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 35 від 06.05.2019 р.; висновок судово-медичної криміналістичної експертизи №45 від 10.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 46 від 15.04.2019 р.; висновок судово-медичної криміналістичної експертизи № 60 від 11.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 172 від 18.04.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 9/11-2019 від 15.02.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 11/12-2019 від 15.02.2019 р.; висновок судово-медичної експертизи № 154 від 06.05.2019 р.; висновок експерта №19-974 від 23.04.2019 р.; протокол слідчого експерименту від 28.01.2019 року проведеного за участю за участю ОСОБА_10 із додатками.
В іншій частині клопотання захисників - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4