Номер провадження: 11-кп/813/1203/25
Справа № 522/2774/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, з неповною вищою освітою, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024164500000026 від 19.01.2024 року,
установив
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
Вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України та їй призначено покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного їй майна.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до набрання вироком чинності вважати продовженим і залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відрахований з моменту набрання вироком чинності. В строк відбування покарання зарахований строк знаходження ОСОБА_7 під вартою - з 19 січня 2024 року по день набрання вироком чинності, із розрахунку день за день (одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі).
Також даним вироком вирішено питання речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно оскаржуваного вироку, 18.01.2024 року (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_7 через телеграм акаунт «cheCKmate911», діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), з метою подальшого незаконного збуту, незаконно замовила у цієї особи психотропну речовину в особливо великих розмірах, обіг якої обмежено, яку мала отримати 19.01.2024 року в поштоматі «Нової Пошти», за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 53/55 та транспортувати її до свого житла за адресою: АДРЕСА_1 , з метою фасування та подальшого збуту психотропної речовини в особливо великих розмірах, обіг якої обмежено.
Так, 19.01.2024 року, приблизно о 18:20 год., ОСОБА_7 прибула до поштомату «Нової Пошти», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 53/55, де, згідно попередньої домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), отримала від цієї особи пакунок з психотропною речовиною в особливо великих розмірах, обіг якої обмежено та достовірно знаючи, що вказані речовини обмежені в обігу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою подальшого їх збуту невстановленим особам, ОСОБА_7 , почала незаконно зберігати її при собі з метою подальшого збуту.
Надалі, 19 січня 2024 року, перебуваючи біля будинку № 53/55, по вулиці Середньофонтанській, в місті Одесі, ОСОБА_7 із вищевказаним пакунком виявлено та зупинено працівниками поліції під час проведення оперативно-розшукових заходів на території міста Одеси як підозрілу особу. Після чого на місце викликано слідчо-оперативну групу відділу поліції № 5 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області.
Того ж дня, за тією ж адресою проведено особистий обшук ОСОБА_7 , слідчо-оперативною групою ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, в ході якого у неї виявлено та вилучено:
- полімерний пакет синього кольору всередині якого знаходилась грудочкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну становить 146,665 г, що є особливо великим розміром.
Психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, які ОСОБА_7 , незаконно придбала та незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає вирок місцевого суду таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки, до яких дійшов суд першої інстанції прямо не підтверджують ті обставини, на які суд посилався в обґрунтування своєї позиції. Судом першої інстанції порушено принцип безпосередності дослідження доказів, мало місце обмеження лише дослідженням протоколу огляду і без дослідження безпосередньо цих оригіналів документів, які наче б то були виявлені. Суд першої інстанції не звернув уваги, що внесення до ЄРДР та подальші слідчі дії було проведено слідчим, що не був включений у групу слідчих.
Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що обвинувачена відмовилась від своїх показів та вимагала слухати справу у повному обсязі для виявлення істотних порушень у даному провадженні. Судом першої інстанції не надано належної суді письмовим матеріалам, які були долучені під час розгляду провадження судом першої інстанції.
Судом першої не допитано свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту.
Сторона захисту в судовому засіданні просила врахувати визнання вини, щире каяття, захворювання та наявність залежності та застосувати дію ст. 69 КК України. Однак вказане клопотання не було враховано у вироку.
На підставі цього, просить вирок суду відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий судовий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник - адвокат ОСОБА_9 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за обставин, наведених у вироку.
У судовому засіданні суду 1-ої інстанції, обвинувачена ОСОБА_7 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, визнала в повному обсязі та пояснила суду, що щиро кається у вчиненні злочину та визнає, що діяла незаконно. Вона дуже погано себе почувала в той час, у неї не було грошей і вона хоч якимось чином хотіла заробити, тому і погодилася забрати посилку. Про це її попросив знайомий на ім'я ОСОБА_10 , з яким вона познайомилася в соціальних мережах, ніколи з ним не зустрічалася. Він запропонував їй за цю послугу 100 доларів США, але заплатив по факту лише 1000 гривень. 19 січня 2024 року десь о 18-й годині 15 хвилин вона підійшла до поштомату і забрала посилку. Поштомат знаходився навпроти її дому. Як тільки отримала посилку, тут же до неї підійшли співробітники поліції. Намагалася працювати офіційно. Наркотичними засобами вона не торгувала. Вживала сіль в мікродозах 2 роки. Розповідала знайомому, що вживає сіль. Казала йому, що вживає наркотики. Проходила лікування від наркозалежності. В посилці, яку вона отримала, було солодке, пакет із їжею із магазину. Після того як її затримали на вулиці, обшукали її та обшукали квартиру.
В подальшому, ОСОБА_7 змінила показання та повідомила суду, що вона не знала, що в отриманій нею посилці знаходилися наркотичні речовини.
Водночас, суд, свій висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за ознаками: як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, вчинені за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах, з метою збуту, суд обґрунтував наступними дослідженими доказами:
- витягом з ЄРДР від 19.011.2024 року, згідно якого 19.01.2024 року до чергової частини ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення з лінії 102 про те, що 19.01.2024 року за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 53/55 виявлено гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з невідомою речовиною, схожою на наркотичну. В ході проведення слідчих, оперативно-розшукових дій в ході подальшого обшуку за вказаною адресою у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено картонну коробку, всередині якої знаходився полімерний пакет синього кольору з грудочкоподібною речовиною білого кольору схожу на амфетамін вагою приблизно 1,5 кг., яку ОСОБА_7 зберігала з метою збуту;
- протоколом обшуку від 19.01.2024 року та ілюстративної таблиці до нього, згідно якого біля магазину «Точка», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 53/55,виявлено ОСОБА_7 та поштомат № 25159 «Нова пошта». Поруч з гр. ОСОБА_7 розташована картонна коробка на якій вклеєна накладна «Нова пошта» № 59 0010 8950 8376 з наступною інформацією: відправник ОСОБА_11 м. Моршин, відділення № 1, тел. НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_11 , м. Одеса, поштомат № 25159, тел. НОМЕР_1 , дата відправки 18.01.2024 року. На запитання що знаходиться у коробці, ОСОБА_7 повідомила, що наркотичні засоби, але кількість та найменування вона не знає. Після цього здійснено розпакування коробки, під час якої виявлено: 1. полімерний пакет з макаронними виробами, 2. полімерний пакет солоної соломки, 3. полімерна пачка фігурних виробів неглазурованих. В нижній частині коробки виявлений полімерний пакет синього кольору всередині якого знаходиться грудкоподібна речовина білого кольору вагою приблизно 1400-1500 гр. в подальшому проведено експрес-тест за допомогою детектору наркотичних речовин IDT 5000, за результатами якого встановлена наявність у досліджуваній речовині психотропних речовин амфетаміну. Експрес-тест IDT 5500 поміщено до сейф-пакету 1038012. Полімерний пакет синього кольору з грудочкоподібною речовиною білого кольору поміщено до сейф-пакету PSP 3120534. Картонну коробку з поштовою накладною № 59001089508376 поміщено до сейф-пакету PSP 4189558;
- протоколом обшуку від 19.01.2024 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено мобільний телефон марки «iPhone 8» в корпусі білого кольору, банківську картку банку «Восток» НОМЕР_2 зафарбовану у фарбу чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP 1221138;
- висновком експерта № СЕ-19/116-24/843-НЗПРАВ від 07.02.2024 року та ілюстративної таблиці до нього, згідно яких надана на експертизу грудочкоподібна речовина білого кольору масою 1463 г, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та кофеїн, який не є наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогом та прекурсором. Кількісний вміст амфетаміну становить 146,665 г.;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.01.2024 року, згідно якого проведено обшук затриманої особи ОСОБА_7 під час якого виявлено та вилучено: електронні ваги, упаковано до сейф-пакету PSP 1256827;
- протоколом огляду предмету від 23.011.2024 року, згідно якого у мобільному телефоні марки Iphone 8, білого кольору (PSP 1221138) містяться скріншоти переписки, згідно якого абонент писав: «Добрий день. Можна пожалуйста 0,5 альфы. Босс дал добро», «Добрий день. Можна мне пожалуйста 0,5 альфы»;
- протоколом огляду предмету від 13.02.2024 року, об'єктом якого є переносний оптичний диск для збереження інформації у цифровому вигляді, діаметром 12 см, цифровим об'ємом 4,7 Gb, 120 м DVD+R (16 x, 4,7 Gb, 120 min), поміщений в паперовий конверт, який був наданий ПП «РС ТОЧКА», згідно якого при запуску відеофайлу під назвою «Camera 13», через відеопрогравач «Медиаплеер» на відео відображається поштомат ТОВ «Нова Пошта», червоного кольору, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 53/55. На відео відображається дата та час відеофіксації. При відображенні дати та часу «09-19-2024 Пт 18:33:06» видно як до вказаного поштомату підходить дівчина середнього зросту, худорлявої тілобудови, з чорним волоссям, одягнена в куртку з капюшоном, світлі джинси, чоботи чорного кольору, на правій руці тримає сумку чорного кольору, вказана дівчина зовні схожа на ОСОБА_7 . Вказана дівчина, тримаючи в руках мобільний телефон, підійшла впритул до вказаного поштомату та відкривши скриньку поштомату дістала з неї картонну коробку, взявши яку до рук попрямувала в напрямку від поштомату і в цей час була зупинена чоловіком в цивільному одязі.
При цьому, суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також навів оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймав ці докази.
Аналізуючи доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що внесення до ЄРДР та подальші слідчі дії було проведено слідчим, що не був включений у групу слідчих, апеляційний суд встановив наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Разом з тим, в поданій захисником апеляційній скарзі клопотання про повторне дослідження доказів не заявлялось, на підставі чого апеляційний суд позбавлений можливості надати іншу оцінку доказам по справі.
Водночас, колегія суддів враховує, що після проведення обшуку від 19.01.2024 року біля магазину «Точка», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 53/55, під час якого виявлено ОСОБА_7 біля поштомату № 25159 «Нова пошта», а також обшуку від 19.01.2024 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено мобільний телефон марки «iPhone 8» в корпусі білого кольору, банківську картку банку «Восток» НОМЕР_2 , сторона обвинувачення зверталась до слідчого судді з метою отримання ухвал про надання дозволу на їх проведення та ухвалами слідчих суддів (а.с. 52-54) такі клопотання були задоволені.
Апеляційний суд враховує, що вказані слідчі дії були першочерговими та, в подальшому, були легалізовані шляхом звернення до слідчих суддів з метою судового контролю та надання дозволу на проведення таких обшуків.
Так, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість сторони захисту на підготовчому засіданні подавати скарги на рішення та дії слідчого або прокурора, які не можна було оскаржити під час слідства.
Натомість, сторона захисту під час проведення підготовчого судового засідання не заявляла заперечення або скарги проти вказаних ухвал слідчих суддів, за правилами статей 314?316 КПК України, не просила визнати докази недопустимими.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що версія сторони захисту про недопустимість доказів з'явилась лише на стадії апеляційного розгляду, проте об'єктивно спростовується дослідженими під час судового розгляду доказами, які є належними та допустимими.
Також, під час судового розгляду судом 1-ої інстанції ретельно були досліджені та проаналізовані всі доводи сторони захисту щодо встановлення обставин провадження, та надана ним оцінка. Апеляційним судом не надається інша оцінка доказам у справі, у зв'язку з чим немає необхідності у повторному дослідженні всіх письмових доказів кримінального провадження.
При цьому сам по собі факт подачі на вирок апеляційної скарги із вимогою про його скасування не свідчить про те, що суд апеляційної інстанції автоматично зобов'язаний переглянути справу у повному обсязі, як це здійснював суд першої інстанції.
Розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у місцевому суді, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №127/14811/17 (провадження 51-5046км20).
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і правильно кваліфікував її дії за ч. 3 ст. 307 КК України.
Зазначені у вироку докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності, а доводи захисника про протилежне колегія суддів вважає безпідставними.
Як убачається із матеріалів судової справи, особливо великий розмір психотропних речовин, їх пакування, виявлені при особистому обшуку ОСОБА_7 беззаперечно підтверджують мету їх зберігання - збут.
Частиною 2 ст. 17 КПК передбачено, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання апеляційного суду, у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_7 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, суд 1-ої інстанції обґрунтовано висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Таким чином, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статті 94 КПК.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Наведені стороною захисту обставини не відносяться до тих, які б підлягали до безумовного скасування судового рішення, а тому колегією суддів визнаються необґрунтованими. Суперечностей у доказах колегією суддів не встановлено, а тому додаткових досліджень не потребувалося.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої не допитано свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту.
Так, колегія суддів враховує, що згідно положень ст. 349 КПК України, при встановленні порядку дослідження доказів після роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Як слідує зі змісту положень п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, крім іншого, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обов'язок доказування якої, відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Суд, за власною ініціативою, не може збирати докази, а лише надає їм оцінку.
Під час встановлення порядку дослідження доказів в судовому засіданні від 05.03.2024 року (а.с. 27-31) клопотань про необхідність виклику та допиту свідків сторона обвинувачення не заявляла, так само не заявляли даного клопотання інші учасники, обвинувачена просила дослідити всі письмові докази.
Поміж тим, захисник ОСОБА_9 в апеляційній скарзі не зазначила, як могли вплинути на кінцевий висновок у цій справі покази свідків, не зазначено можливості встановлення за допомогою цих показань нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими письмовими доказами у справі, дослідженими судом.
Натомість, в апеляційній скарзі захисник не навела переконливих доводів про те, що судом 1-ої інстанції оцінка доказів надана із порушенням вимог КПК України, оскільки апеляційний суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні дотримано вимог статей 10, 22 КПК, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Всі клопотання учасників процесу розглянуті відповідно до вимог закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної суді письмовим матеріалам, які були долучені під час розгляду провадження судом першої інстанції та не допитано свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту не можуть бути визнані такими, щоб слугували підставою для скасування вироку.
Водночас, захисник ОСОБА_9 заявила вимоги про призначення нового розгляду кримінального провадження в суді 1-ої інстанції.
Апеляційний суд враховує, що перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції визначений ст. 415 КПК України, а саме, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Натомість, в апеляційній скарзі, та поясненнях в судовому засіданні апеляційного суду, захист не наводить жодних, вказаних вище підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, в той час коли доводи апеляційної скарги стосуються незгоди із встановленими фактичними обставинами справи, оцінки доказів, а вказані вище порушення вимог КПК, під час апеляційного розгляду не встановлені.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги захисника стосовно суворості призначеного обвинуваченій покарання, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Надаючи оцінку обставинам даного кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 у вчиненому щиро розкаялась, повідомила про наявність захворювань та наркозалежності. Просила суд суворо її не карати, врахувати її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, та призначити їй покарання із застосуванням ст.. 69 КК України.
Вирішуючи в даному випадку питання щодо справедливості обраного обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд повинен перевірити, чи було дотримано приписи статей 50, 65 КК України, і в разі встановлення порушень усунути їх у процесуальний спосіб.
Щоб бути справедливим, покарання не повинно перевищувати міру суворості, яка є достатньою для утримання людей від злочинів. Мета покарання полягає не в катуванні і муках людини і не в тому, щоб зробити неіснуючим вже скоєний злочин. Покарання не може бути марною жорстокістю і знаряддям злоби. Однією з головних складових мети покарання є прагнення перешкодити винному знову завдати шкоду суспільству й утримати інших від вчинення тих самих дій. Тому, на думку апеляційного суду слід застосовувати тільки такі покарання, які при збереженні пропорційності зі злочинами залишали б найбільш сильне і найбільш тривале враження на душу людей і були б найменш болісними для тіла злочинця.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд першої інстанції, зазначив, що враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Так, санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Підстава застосування ст. 69 КК України складається з двох елементів, що характеризують вчинений злочин і особу винного, а саме: а) наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, що певним чином характеризують особу винного.
Крім того, відповідно до висновку суду касаційної інстанції, викладеного у постанові ВС/ККС у справі № 712/4384/20 від 27.04.2021 року, для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що обвинувачена щиро розкаялась у вчиненні кримінального правопорушення, та призначив у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна, що буде справедливим та відповідатиме принципам та цілям його призначення.
За таких обставин, апеляційний суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.
Натомість, в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду позиція сторони захисту була суперечливою, оскільки одночасно, обвинувачена ОСОБА_7 , в судових дебатах визнаючи себе винною, просила вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Таким чином, призначення покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі у найнижчій межі санкції ч. 3 ст. 307 КК України з конфіскацією майна, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного злочину, його обставинам, особі обвинуваченої, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
Відповідно до приписів п. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Разом з тим, ретельно перевіривши всі доводи апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд вважає їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки 1-ої інстанції дослідив обставини справи в повному обсязі, обґрунтування у вироку основані на досліджених матеріалах кримінального провадження, тому підстави для зміни або скасування вироку відсутні.
Керуючись статями 370, 376, 404, 405, 407, 409, 414, 418, 420, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4