08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11561/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в справі № 160/11561/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправною бездіяльності, яка вбачається з листів від 14.02.2025 № 8077-4782/Л-01/8-0400/25, від 21.03.2025 № 13497-7317/Л-01/8-0400/25, щодо перерахунку з 01.03.2025 та виплати пенсії за віком зараз та в подальшому з врахуванням в формулі розрахунку пенсії за віком (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України № 796 та ч. 1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та врахувати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року;
зобов'язання здійснити, починаючи з 01.03.2025 і в подальшому, перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням в формулі розрахунку пенсії (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України №796 та ч.1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та враховати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року. Вказані величини внести до його особистої пенсійної справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка вбачається з листів від 14.02.2025 № 8077-4782/Л-01/8-0400/25, від 21.03.2025 № 13497-7317/Л-01/8-0400/25, щодо перерахунку з 01.03.2025 та виплати пенсії за віком зараз та в подальшому - ОСОБА_1 - з врахуванням в формулі розрахунку пенсії за віком (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України № 796 та ч. 1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та врахувати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2025 і в подальшому перерахунок і виплату пенсії за віком з врахуванням в формулі розрахунку пенсії (ч. 1 ст. 27 Закону України № 1058) пільгову фактичну середньомісячну заробітну плату в сумі 1514 карбованців за нормою статті 57 Закону України №796 та ч.1,3 статті 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058, та враховати виходячи з цієї суми 1514 карбованців особистий мій фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно правових норм 2004 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що в довідці про заробітну плату від 20.09.2004 № 11/58, виданій ВАТ «Дніпробудмеханізація», суму заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нараховано у грудні 1987 року у розмірі 0,01514 грн. Оскільки середня заробітна плата за 1987 рік становила 185,00 крб, максимальна величина заробітної плати, яка може бути прийнята до розрахунку у місяцях 1987 року, складає 1036,00 крб (185,00 крб х 5,6). Таким чином, для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії застосовується зазначена вище максимальна величина: 1036,00 крб: 185 крб = 5,6. Іншого нормами Закону № 1058 не передбачено.
Щодо позовної вимоги про ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при подальшому перерахунку пенсії врахувати, зокрема, особистий фактичний коефіцієнт заробітної плати у 8,18378 величини згідно з правовими нормами 2004 року, вказує, що чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженнями органу Пенсійного фонду України.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії у Чорнобильській АЕС у 1987 році та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки №1428/42 від 16.01.1988р. ОСОБА_1 призваний на навчальні збори ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконував обов'язки у Військовій частині НОМЕР_2 за період з 14.10.1987р. по 16.01.1988р.
ВАТ “Днепробудмеханізація» 20 вересня 2004р. видано довідку №11/58, згідно з якою ОСОБА_1 виплачувалась заробітна плата ЧАЕС 0,00513.
05.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за 1987 рік, що було нараховано та виплачено при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом від 14.02.2025 року №8077-4782/Л-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у вчиненні перерахунку, оскільки середня заробітна плата за 1987 рік становила 185,00крб., максимальна величина заробітної плати, яка може бути прийнята до розрахунку у місяцях 1987 року складає 1036,00крб. Таким чином для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії застосовується зазначена вище максимальна величина: 1036,00крб: 185крб = 5,6.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом, а саме Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без врахування пільг, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданих документів.
Суд першої інстанції вважав, що вимога щодо проведення перерахунку із внесенням відомостей до пенсійної справи не підлягає задоволенню, оскільки відноситься до дискреційних повноважень відповідача з адміністрування ведення пенсійних справ.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 12 вересня 2002 року, отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії
ОСОБА_1 05 лютого 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за 1987 рік, що була нарахована та виплачена при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі довідки ВАТ «Днепробудмеханізація» від 20 вересня 2004 року №11/58.
Листом від 14 лютого 2025 року №8077-4782/Л-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки середня заробітна плата за 1987 рік становила 185,00 крб, максимальна величина заробітної плати, яка може бути прийнята до розрахунку у місяцях 1987 року, складає 1036,00 крб, тому для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії застосовується зазначена вище максимальна величина: 1036,00 крб : 185 крб = 5,6.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Отже, Закон № 796-XII визначає, зокрема, особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною першою статті 57 Закону №796-XII установлено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 57 Закону №796-XII у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі (частина третя статті 57 Закону № 796-ХІІ).
Частиною другою статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.
Отже, право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення належить особі, яка отримує пенсію.
Позивачем реалізовано таке право, адже позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, установлені Законом № 796-ХІІ.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 Порядку № 1210 передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктами 2 і 3 Порядку № 1210 визначено, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
За обставинами цієї справи позивач ініціював перед органом Пенсійного фонду питання перерахунку пенсії з заробітної плати, отриманої ним у 1987 року, відповідно до довідки про заробітну плату №11/58 від 20 вересня 2004 року ПАТ «Дніпробудмеханізація», що прямо передбачено частиною другою статті 57 Закону №796-XІІ.
При цьому згідно з довідкою №1428/42 від 16 січня 1988 року ОСОБА_1 призваний на навчальні збори ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконував обов'язки у складі військової частини НОМЕР_2 в період з 14 жовтня 1987 року по 16 січня 1988 року.
Тобто у випадку позивача заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період, як це передбачено пунктом 7 Порядку № 1210.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону №796-ХІІ, у відповідача були відсутні правові підстави обчислювати розмір пенсії відповідно до Закону №1058-IV, без врахування пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.
Висновок суду першої інстанції відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України у постанові 07 липня 2015 року у справі №754/12072/14-а, Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2018 року.
Стосовно питання врахування при визначенні розміру пенсії позивача особистого фактичного коефіцієнту заробітної плати 8,18378 згідно з нормами 2004 року суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Отже, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, до якої враховується коефіцієнт заробітної плати.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислюється шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески, на суму середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Відповідачем у спростування висновків суду першої інстанції вказано про відсутність у особи права самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженнями органу Пенсійного фонду України.
Суд у спростування таких доводів зауважує, що нормами Законів №1058-ІV та № 796-ХІІ установлено, що пенсіонер має право обирати заробітну плату (дохід), з якого обчислюється пенсія та періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 вказано, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Отже, враховуючи наведений висновок Верховного Суду на виконання частини п'ятої статті 242 КАС України, суд вказує, що при перерахунку пенсії підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, ініціював перед органом Пенсійного фонду питання обчислення розміру пенсії із заробітної плати за 1987 рік та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 8,18378, проте відповідачем немотивовано відмовлено у проведенні такого перерахунку.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року в справі № 160/11561/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року в справі № 160/11561/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 08 жовтня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов