Номер провадження: 22-ц/813/3059/25
Справа № 496/2411/24
Головуючий у першій інстанції Трушина О.І.
Доповідач Назарова М. В.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: стягувач - Закрите акціонерне товариство «ЕсСіТі Лубрікантс», боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» в особі свого представника Дідик Світлани Валеріївни
на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 листопада 2024 року, постановлену Біляївським районним судом Одеської області у складі: судді Трушиної О.І. в приміщенні того ж суду,
у справі за клопотанням Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду,
01 квітня 2024 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання представника стягувача ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB «SCT Lubricants») - Дімітрі Ігнатова про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Представник ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB «SCT Lubricants») - Дімітрі Ігнатов звернувся до суду з вказаним клопотанням і просив: визнати в Україні та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду - Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023, яке набрало законної сили 21 вересня 2023 року, за позовом ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB «SCT Lubricants») до ТОВ ТОВ «Бєл-Транс» про стягнення заборгованості та процентів; присудити на користь ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB «SCT Lubricants») з ТОВ «Бєл-Транс» 658752,23 долари США заборгованості, 96663,00 долари США процентів; 6 процентів річних процесуальних процентів від загальної суми стягнення 755415,23 доларів США, починаючи з дня подання позовної заяви 3 жовтня 2022 року до дня повного виконання судового рішення та 8097,00 євро судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначає, що 21 серпня 2023 року рішенням Клайпедського окружного суду Литовської Республіки у цивільній справі № е2-325-796/2023, розглянутій у порядку усного судового провадження у відкритому судовому засіданні, було задоволено позовну заяву ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB SCT Lubricants) до ТОВ «Бєл-Транс» про стягнення заборгованості та процентів. Зазначеним рішенням стягнуто з ТОВ «Бєл-Транс» на користь ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB SCT Lubricants) 658752,23 долари США заборгованості, 96663,00 долари США процентів, 6 процентів річних процесуальних процентів від загальної суми стягнення 755415,23 доларів, починаючи з дня подання позовної заяви 3 жовтня 2022 року до дня повного виконання судового рішення та 8097,00 Євро судових витрат. Окрім цього, посилається на те, що безпосередньо у тексті рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023 (п. 3) зазначається, що процесуальні документи були вручені відповідачу 10 лютого 2023 року, у визначений час, тобто протягом 30 днів, відповідач не надав відзиву на позовну заяву. 24 квітня 2023 року через електронну пошту відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 25 квітня 2023 року, внаслідок неможливості участі у судовому засідання та для надання часу забезпечити представника у Литовській Республіці. Клопотання відповідача було задоволено. Підготовче засідання, призначене на 25 квітня 2023 року, було відкладене на 08 серпня 2023 року на 9:30 год. Про відкладення судового засідання відповідача було повідомлено на електронну пошту, через яку здійснювалось листування. Таким чином, як зазначає заявник, боржник належним чином повідомлений про розгляд справи. Виконавчі листи на виконання рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023 не видавалися та до виконання у Литовській Республіці не пред'являлися. У такому ж правовому спорі між тими ж самими сторонами на території України не було раніше винесено рішення, що набрало законної сили, та жодною установою України не порушувалося раніше провадження у такій справі. З огляду на це, заявник просив задовольнити вказане клопотання.
23 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» в особі свого представника Дідик Світлани Валеріївни подали заперечення на клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, в яких просили відмовити у задоволенні даного клопотання. В обґрунтування заперечень зазначили, що надання заявником документу про сповіщення відповідача щодо його виклику до суду в належній формі, які складені російською мовою, суперечить ч. 1 ст. 10 Конституції України. Також обґрунтовують заперечення тим, що у прохальній частині клопотання зазначено 7 вимог, зокрема, щодо присудження на користь вказаного товариства з ТОВ «Бєл-Транс» грошових коштів у доларах США, що суперечить вимогам ЦПК України, оскільки це не позовна заява, а клопотання про надання дозволу. Також посилаються на те, що суддею Пасечник М.Л. під час виконання міжнародного судового доручення не проводилося повноцінне судове засідання звукозаписувальними технічними засобами, внаслідок чого не зафіксовано те, що директор ТОВ «Бєл-Транс» всіляко намагався не отримувати копію ухвали Клайпедського окружного суду від 04 жовтня 2022 року, судове сповіщення та копію позовної заяви, оскільки переклад був здійснений російською мовою, ОСОБА_1 змушений був отримати документи; йому не дали можливості проставити якусь примітку про те, що зазначені документи отримані з порушенням вимог чинного законодавства; ОСОБА_1 не були роз'яснені його права щодо наслідків отримання таких документів іноземного суду. На думку боржника, суддею Пасечник М.Л. не дотримано вимоги ст. 500 ЦПК України і не враховано, що документи не забезпечені завіреним перекладом на українську мову. Крім того, стверджують, що на сьогодні ТОВ «Бєл-Транс» подано до Клайпедського окружного суду Литовської Республіки заяву про відновлення процесу, в якій викладено прохання про скасування рішення від 21 серпня 2023 року по справі № е2-325-796/2023 та про відмову в задоволенні позову. Тому, вважають розгляд вказаного клопотання передчасним, оскільки прийняте рішення може бути скасоване.
15 листопада 2024 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області клопотання Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду задоволено частково.
Визнано і надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду - Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023, яке набрало законної сили 21 вересня 2023 року, за позовом Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB «SCT Lubricants») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» про стягнення заборгованості та процентів.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення іноземного суду - Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023, яким:
«Стягнуто на користь позивача закритого акціонерного товариства «SCT Lubricants» з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» 658752,23 долари США (шістсот п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят два долари США 23 центи) заборгованості, 96663,00 долари США (дев'яносто шість тисяч шістсот шістдесят три долари США 00 центів) процентів, 6 процентів річних процесуальних процентів від загальної суми стягнення 755415,23 доларів США (семисот п'ятдесяти п'яти тисяч чотириста п'ятнадцяти доларів США 23 центів), починаючи з дня подання позовної заяви 3 жовтня 2022 року до дня повного виконання судового рішення та 8097,00 євро (вісім тисяч дев'яносто сім євро 00 центів) судових витрат».
В іншій частині клопотання залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бєл-Транс» в особі свого представника Дідик Світлани Валеріївни просили ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 листопада 2024 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Доводами апеляційної скарги є те, що ТОВ «Бєл-Транс» ініціювали питання щодо відновлення судового процесу Клайпедським окружним судом Литовської Республіки та розгляд їхньої заяви наразі не завершений. У зв'язку з цим, представник скаржника вважає, що суд першої інстанції, за наявності клопотання про перенесення судового засідання, передчасно розглянув клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, чим порушив принципи ефективного судового захисту та процесуальної економії, оскільки у разі задоволення Клайпедським окружним судом Литовської Республіки заяви ТОВ «Бєл-Транс» про скасування рішення від 21 серпня 2023 року останні будуть вимушені ініціювати нові судові процеси щодо повернення стягнутих з них коштів.
Також, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не визначив суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Крім того, скаржник зауважує, що поєднання в оскаржуваній ухвалі судового рішення та виконавчого документа, які є різними за своєю правовою природою, є порушенням вимог ст. 260 ЦПК України щодо змісту ухвали.
Серед іншого, скаржник зазначає, що був позбавлений права на справедливий судовий розгляд, на неупереджене ставлення суду до нього, як учасника справи, права на захист, так як учасники справи № е2-325-796/2023 мали нерівні процесуальні права через порушення процесуальних норм щодо перекладу судових документів для ТОВ «БЄЛ-ТРАНС», безперешкодної участі зазначеного товариства у судових засіданнях, оскільки пропозиція Клайпедського окружного суду Литовської Республіки щодо проведення судового засідання в ZOOM суперечить нормам чинного законодавства України, чим обмежив його право на участь у судових засіданнях.
У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «ЕсСіті Лубрікантс» в особі свого представника Панченка Максима Вадимовича просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначили, що ані норми міжнародних договорів між Україною та Литовською Республікою, ані норми ЦПК України не передбачають підстав для відкладення розгляду клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду у зв'язку із подачею стороною заяви про відновлення процесу (за нововиявленими обставинами). Разом із цим, цивільне процесуальне законодавство містить інститут повороту виконання (що, на думку заявника, певно свідомо ігнорується представником боржника).
Окрім цього, заява боржника про відновлення процесу на момент подання цього відзиву вже була розглянута литовським судом. За результатами розгляду цієї заяви Клайпедський окружний суд ухвалив постанову від 26 листопада 2024 року, якою відмовив у її задоволенні, зокрема, зазначивши у тексті рішення про відсутність у поданій боржником заяві обставин, які б можливо було вважати «нововиявленими», а також спростувавши усі твердження боржника про нібито здійснені судом першої інстанції процесуальні порушення (щодо начебто неналежного повідомлення боржника про розгляд справи, мови вручених документів, незадоволення клопотань боржника тощо), які боржник наводить і в цій апеляційній скарзі, поданій Одеському апеляційному суду.
Щодо невизначення судом першої інстанції суми в національній валюті, стягувач посилається на постанову ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24), в якій зазначено, що при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Щодо належного сповіщення боржника литовським судом про виклик до суду зазначив, що копія позовної заяви у справі № е2-325-796/2023 з додатками та судові документи по справі надсилалися Клайпедським окружним судом та були вручені, відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної в м. Гаага 15 листопада 1965 року, представнику боржника (директору) Панову Володимиру Степановичу особисто 10 лютого 2023 року.
Ухвалами Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року (головуючий - суддя Дришлюк А.І.) за вказаною апеляційною скаргою відкрите апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 27 березня 2025 року.
Судове засідання, яке призначене на 27 березня 2025 року, не відбулось, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 29 травня 2025 року.
Відповідно до наказу голови Одеського апеляційного суду № 66-ос від 11 квітня 2025 року суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Одеського апеляційного суду у зв'язку з припиненням повноважень судді.
Відповідно до п. 3.9 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28.03.2025 року із змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Назарову М.В.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30 вересня 2025 року.
У судовому засіданні представник Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» - Панченко Максим Вадимович просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
У судове засідання ТОВ «Бєл-Транс» та їх представник - Дідик Світлана Валеріївна, які належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, оскільки у відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України отримали судові повістки 09 серпня 2025 року о 07:44:15 та 07:48:37 відповідно в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (т. 2, а.с. 88-88зв.), не з'явилися, що не є перешкодою в розумінні ч. 2 ст. 372 ЦПК України для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 21 серпня 2023 року рішенням Клайпедського окружного суду Литовської Республіки у цивільній справі № е2-325-796/2023 задоволено позов ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» (UAB SCT Lubricants) (код юридичної особи 210502640) до ТОВ «Бєл-Транс» (ЄДРПОУ 37136296) про стягнення заборгованості та процентів на користь позивача ЗАТ «SCT Lubricants» з відповідача ТОВ «Бєл-Транс» 658752,23 долари США заборгованості, 96663,00 долари США процентів, 6 процентів річних процесуальних процентів від загальної суми стягнення 755415,23 доларів США, починаючи з дня подання позовної заяви 3 жовтня 2022 року до дня повного виконання судового рішення та 8097,00 Євро судових витрат. Рішення набрало законної сили 21 вересня 2023 року (т. 1, а.с. 28-38).
Виконавчий лист на виконання рішення Клайпедського окружного суду від 21 серпня 2023 року не видавався.
В матеріалах справи міститься повідомлення Міністерства юстиції України № 30686/33232-32-23/12.3.1. від 14 березня 2023 року про виконання міжнародного судового доручення (вручення документів ТОВ «Бєл-Транс») (т. 1, а.с. 10).
Згідно з підтвердженням про вручення документа, копія якого наявна в матеріалах справи, 10 лютого 2023 року Біляївським районним судом Одеської області директорові ТОВ «Бєл-Транс» - ОСОБА_1 вручені: ухвала Клайпедського окружного суду від 04 жовтня 2022 року на 4 арк., судове сповіщення відносно подання відгуку від 05 жовтня 2022 року на 4 арк., документи на 261 арк. литовською мовою з перекладом на російську мову (т. 1, а.с. 12).
Частково задовольняючи клопотання Закритого акціонерного товариства «ЕсСіТі Лубрікантс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року заявником дотримано визначений в ст. 475 ЦПК України трирічний строк на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення.
Усі документи, які необхідні для долучення до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, заявником додані до матеріалів справи.
Оскільки рішення не виконане боржником добровільно, воно підлягає виконанню у примусовому порядку, беручи до уваги, що боржник знаходиться на території іншої держави, заявнику необхідно отримати дозвіл компетентного суду на примусове виконання рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року у цивільній справі № е2-325-796/2023, на території України. При цьому, судом враховується те, що будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено та строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання, що дає суду підстави вважати, що клопотання обґрунтоване.
Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно зі ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ч. 1 ст. 464 ЦПК України).
За ч. 2-3 ст. 466 ЦПК України передбачено, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:
1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;
3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
9) в інших випадках, встановлених законами України.
Відповідно до частини 4 статті 43 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року № 3737-ХІІ, до клопотання про дозвіл виконання необхідно додати:
1) завірену судом копію рішення, офіційний документ про набрання рішенням законної сили, якщо це не випливає із тексту самого рішення;
2) документ, із якого витікає, що відповідачу, який не брав участі у процесі, було своєчасно і в належній формі хоча б один раз вручено сповіщення про виклик до суду;
3) завірені переклади документів, зазначені в підпунктах 1 та 2 цього пункту.
Статтею 45 вказаного Договору визначено, що у визнанні судового рішення або в дозволі виконання може бути відмовлено:
1) якщо особа, яка подала клопотання, або відповідач по справі не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не був своєчасно і належним чином вручений виклик до суду;
2) якщо по тому ж правовому спору між тими ж сторонами на території Договірної Сторони, де повинно бути визнане і виконане рішення, було вже раніше винесено рішення, що набрало законної сили, або якщо установою цієї Договірної Сторони було раніше порушено провадження по даній справі;
3) якщо згідно з положенням цього Договору, а у випадках, не передбачених цим Договором, відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої рішення повинно бути визнане і виконане, справа відноситься до виняткової компетенції її установ.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 23 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19 жовтня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 136-VI, заходи, ужиті органами Договірної Держави, визнаються в силу закону в усіх інших Договірних Державах. У визнанні, однак, може бути відмовлено: a) якщо захід було вжито органом, юрисдикція якого не ґрунтувалася на одній з підстав, передбачених у Розділі II; b) якщо заходу було вжито, за винятком невідкладних випадків, у рамках судового або адміністративного провадження, без надання дитині можливості бути заслуханою в порушення основних принципів процедури Держави, в якій було подано прохання; c) на прохання будь-якої особи, яка стверджує, що захід порушує її батьківську відповідальність, якщо такого заходу було вжито, за винятком невідкладних випадків, без надання такій особі можливості бути заслуханою; d) якщо таке визнання явно суперечить публічному порядку Держави, в якій було подано прохання, з урахуванням найвищих інтересів дитини; e) якщо захід є несумісним із заходом, ужитим пізніше в не-Договірній Державі звичайного місця проживання дитини, у разі, якщо останній задовольняє вимоги визнання в Державі, в якій було подано прохання; f) якщо не дотримано процедури, передбаченої в статті 33.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 638/1720/20 зазначено:
«під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін «правом на суд».
Відповідаючи на довід апеляційної скарги про те, що однією із обов'язкових умов для розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є надання заявником документу про сповіщення відповідача в належній формі щодо його виклику до суду, яка, на думку скаржника, виконана не була, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» для підтвердження належного сповіщення боржника про наявність на розгляді Клайпедського окружного суду Литовської Республіки цивільної справи № е2-325-796/2023 надали: копію листа Міністерства юстиції України з підтвердженням про вручення ухвали Клайпедського окружного суду Литовської Республіки, судового сповіщення та документів судової справи представникові ТОВ «Бєл-Транс» - Панову Володимиру Степановичу (т. 1, а.с. 10-12), копію протоколу судового засідання від 10 лютого 2023 року про вручення документів представнику ТОВ «Бєл-Транс» (т. 1, а.с. 22-23).
Суд надав належну правову оцінку сукупності вказаних доказів, що містяться в матеріалах справи, оскільки слід вважати «повідомленням про процес», тобто сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, саме підтвердження про вручення документу Біляївським районним судом Одеської області від 10.02.2023, і в протоколі судового засідання Біляївського районного суду Одеської області від 10.02.2023 зафіксоване таке вручення представнику ТОВ «Бєл-Транс».
Оспорення стороною скаржника такого не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.
При цьому, в запереченнях на клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду ТОВ «Бєл-Транс» зазначено, що ТОВ «Бєл-Транс» 23 квітня 2023 року (тобто, до ухвалення рішення іноземним судом) ТОВ «Бєл-Транс» подавали до Клайпедського окружного суду Литовської Республіки заяву про відкладення розгляду справи, клопотання про витребування належних доказів, про поновлення строку на подання відзиву, про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із неможливістю прибуття з поважних причин до суду (т. 1, а.с. 142).
Крім того, ТОВ «Бєл-Транс» під час розгляду клопотання судом першої інстанції подавали заяви про відкладення судового засідання у зв'язку із тим, що ними подано апеляційну скаргу на рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року, а також через те, що подано заяву про відновлення процесу, в якій ініційовано питання про скасування рішення іноземного суду (т. 1, а.с. 80, 121).
З огляду на це, доводи апеляційної скарги в частині неналежного сповіщення боржника про розгляд справи іноземним судом колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з пунктом 2 частини 4 статті 43 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах до клопотання про дозвіл виконання необхідно додати документ, із якого витікає, що відповідачу, який не брав участі у процесі, було своєчасно і в належній формі хоча б один раз вручено сповіщення про виклик до суду, а з викладених вище обставин вбачається, що ТОВ «Бєл-Транс» брали активну процесуальну участь в розгляді справи Клайпедським окружним судом Литовської Республіки, а також були ініціаторами перегляду рішення іноземного суду в апеляційному порядку та про відновлення процесу, а отже вимоги п. 2 ч. 4 ст. 43 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та п. 3 ч. 3 ст. 466 ЦПК України при зверненні до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду стягувачем дотримано в повному обсязі.
Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» виходячи з відповідних міжнародних договорів і чинного законодавства України про валютне регулювання в резолютивній частині ухвали викладається висновок про відмову в задоволенні клопотання, коли для його позитивного вирішення немає підстав, або про задоволення клопотання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражу) на території України з викладенням змісту цього рішення та визначенням сум, що підлягають стягненню, в зазначеній у рішенні валюті у випадках, коли грошові зобов'язання виникли і мають виконуватись в іноземній валюті.
Так, зі змісту рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року вбачається, що зобов'язання між сторонами виникли з приводу укладеного між ними договору купівлі-продажу № SCT(P)/2019.103-BEL від 10 вересня 2019 року у іноземній валюті - доларах США.
А отже, доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній ухвалі суд не визначив суму в національній валюті за курсом Національного Банку України на день постановлення ухвали не впливають на правильність вирішення судом першої інстанції даного клопотання.
При цьому, колегія суддів бере до уваги надані стороною стягувача в суді апеляційної інстанції докази, які подані до суду апеляційної інстанції і на судове провадження за якими посилався заявник в суді першої інстанції і в апеляційній скарзі, а саме - копію ухвали Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 26 листопада 2024 у справі № е2-325-796/2023, постановлену за результатами розгляду заяви ТОВ «Бєл-Транс» про відновлення провадження, з нотаріально завіреним перекладом на українську мову, оскільки дана ухвала постановлена після розгляду по суті клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а отже відповідно до вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України (докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього) може бути прийнятий судом апеляційної інстанції.
Вказаною ухвалою клопотання ТОВ «Бєл-Транс» про відновлення провадження у справі № е2-325-796/2023 відхилено.
А отже, рішення Клайпедського окружного суду Литовської Республіки від 21 серпня 2023 року не скасоване, є чинним та підлягає виконанню.
Інші доводи апеляційної скарги дублюють аргументи, наведені боржником в запереченнях на клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, на які надано відповідь судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а також стосуються незгоди із процесуальними рішеннями, що прийняті Клайпедським окружним судом Литовської Республіки в рамках розгляду цивільної справи № е2-325-796/2023 (а саме, про проведення засідань в дистанційному режимі, неналежний переклад надісланих відповідачу документів по справі, а також позбавлення права на справедливий суд), з огляду на що не підлягають оцінці, оскільки суд апеляційної інстанції не є судом, встановленим законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та у контексті компетенційної складової не може перебирати на себе повноваження з перевірки законності та обґрунтованості рішення іноземного суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та відповідно не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 15 листопада 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» в особі свого представника Дідик Світлани Валеріївни залишити без задоволення.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 03 жовтня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький