Номер провадження: 33/813/1726/25
Номер справи місцевого суду: 522/22630/24
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Назарова М. В.
01.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Круглих Катерини Олександрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Круглих Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000 в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 03.12.2024 о 22 годині 47 хвилин в м. Одесі, по вулиці Канатна, 78, керував електросамокатом марки JET у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Алкотест Драгер 7510. Результат огляду - 0,79 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник Круглих К.О., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 не заперечує 03.12.2024 вживання алкоголю: двох пляшок пива ввечері, проте у працівників поліції для зупинки ОСОБА_1 були відсутні підстави, передбачені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Працівники поліції не роз'яснили права, передбачені КУпАП та наслідки згоди/відмови від проходження огляду.
ПДР розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб», різниця полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна, тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічний за умови, що потужність двигуна більша ніж 3кВт. Порівнюючи поняття «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб», «мопед» зазначає, що можна стверджувати, що прокатний міський електросамокат JET, яким керував ОСОБА_1 не відноситься до жодного виду транспортного засобу, визначеному ПДР, в тому числі механічного, оскільки електродвигун самокат має потужність 350 Вт та максимальну швидкість до 20 км/год.
Посилається на законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)» реєстр. № 3023), яким передбачено відповідні зміни до КУпАП та Закону України « Про дорожній рух», тому вказує, що ОСОБА_1 керував легким персональним електричним т/з, однак вказану категорію учасників дорожнього руху чинним законодавством ще не запроваджено та відповідальності за порушення новою категорією учасників дорожнього руху ПДР ще не встановлено.
Крім того, вказує, що посилання суду в своєму рішенні на ст. 121 КУпАП, якою визначено поняття транспортного засобу, зокрема, і в розумінні ч. 1-4 ст. 130 КУпАП є нерелевантним, оскільки зазначена стаття визначає, що під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах 1 і 2 ст. 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140, однак не ст. 130 КУпАП.
Наявні матеріали справи, не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та правомірності його зупинки, тому подальший огляд особи на визначення стану сп'яніння є протиправним.
Звертає увагу, що як вбачається з платіжної квитанції, оплату за користування міським самокатом здійснено о 22:46 год. 03.12.2024, а працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 під час руху на самокаті, а підійшли вже тоді, коли він тримав його в руках, стоячи на землі.
Огляд ОСОБА_1 для визначення стану алкогольного сп'яніння проведено поліцейським з допомогою спеціального технічного засобу Alkotest 7510 о 23 год. 02 хв. 03.12.2024, а направлення для проходження огляду виписано 23 год. 05 хв. 03.12.2024, тобто вже після проведеного огляду, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник Круглих К.О. просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.
ОСОБА_1 належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пунктів 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188097 від 03.12.2024; довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню; результатом приладу Alkotest 7510, згідно якого у ОСОБА_1 результат 0,79 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.12.2024; диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188097 від 03.12.2024, яким зафіксовано, що 03.12.2024 о 22 годині 47 хвилин в м. Одесі, по вулиці Канатна, 78, ОСОБА_1 керував електросамокатом марки JET у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Алкотест Драгер 7510, результат огляду - 0,79 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень (а.с. 1);
- роздруківкою приладу Drager Alkotest 7510, відповідно до якої результат 0,79 проміле (а.с. 5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,?в якому вказано, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, проба позитивна, кількісний показник - 0,79%, з результатами огляду ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його підпис (а.с. 6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.12.2024 року, відповідно до якого огляд проводився за допомогою приладу Drager 7510 ARLM 0410 (а.с. 7);
- відеозаписом, з якого вбачається, що до ОСОБА_1 підійшли працівники поліції, самокат увімкнений та під'єднаний до мобільного додатку, за кермом стоїть ОСОБА_1 , під час розмови з поліцейськими намагається завершити поїздку (22:54:39 хв). Поліцейський запитав: «Алкогольні напої вживавали?», на що ОСОБА_1 відповів, що так (22:59:16-22:59:18 хв). На пропозицію пройти тест на стан алкогольного сп'яніння погодився (22:59:23 хв). Результат тесту, проведеного за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, склав 0,79%. Щодо отриманого результату ОСОБА_1 не заперечував. Згодом ОСОБА_1 ознайомлюють з протоколом, останній все підписує (23:37:04 хв).
Доводи скарги, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку дотримуватися вимог п. 2.9а ПДР, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності.
Матеріали справи не містять даних про оскарження ОСОБА_1 у встановленому порядку дій працівників поліції.
Посилання захисника, що працівники поліції не роз'яснили права, передбачені КУпАП та наслідки згоди/відмови від проходження огляду, апеляційний суд не приймає, оскільки зазначені факти не спростовують винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення від 03.12.2024 в графі 13 щодо роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що також підтверджується наявним відеозаписом (22:53:01 хв).
Щодо доводів скарги, що прокатний міський електросамокат JET, яким керував ОСОБА_1 не відноситься до жодного виду транспортного засобу, визначеному ПДР, в тому числі механічного, оскільки електродвигун самокату має потужність 350 Вт та максимальну швидкість до 20 км/год, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зі змінами, при розгляді адміністративних справ, зокрема, за ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 13-06.
За положеннями ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у ст. 121-126, 127-1 - 128-1, ч. 1, 2 ст. 129, ст. 132-1, 133-1, 133-2, 139, 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Пункт 1.10 ПДР України передбачає, що транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. В свою чергу, механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому механічний транспортний засіб.
Слід зазначити, що 23.03.2023 набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким визначено, що легкий персональний електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Вказаним законом внесені зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що:
-електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;
- легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Отже, фактично електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнані транспортними засобами.
В цьому контексті апеляційний суд також приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22), за яким використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано керування ОСОБА_1 електросамокатом марки Jet, тобто з урахуванням наведеного аналізу правових норм ОСОБА_1 керував легким персональним електричним транспортним засобом, який відноситься до категорії транспортних засобів.
Слід звернути увагу, що частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння. Отже, суб'єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов'язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп'яніння, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов'язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів.
Більш того, відповідно до п. 1.9 угоди користувача JET.UA електросамокат- транспортний засіб, що надається Користувачу на умовах Договору приєднання. Протягом оренди користувач зобов'язаний дотримуватися Правил дорожнього руху та інших вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України. Користувачеві забороняється використання транспортного засобу у стані алкогольного, наркотичного, токсичного чи будь якого іншого сп'яніння, під впливом лікарських препаратів, що погіршують реакцію та увагу, у хворобливому чи стомленому стані, що ставить під загрозу безпеку руху та оточуючих (п. 4.5).
За таких обставин, доводи захисника, що електросамокат не є транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Посилання захисника на законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)» реєстр. № 3023), суд не бере до уваги, оскільки законопроект не є джерелом права, оскільки не має обов'язкової юридичної сили до моменту його ухвалення та набрання чинності.
Апеляційний суд відхиляє доводи скарги, що наявні матеріали справи, не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав, зауважень щодо керування ним транспортним засобом в день події не зазначив.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до норм ст. 256 КУпАП, уповноваженою державою особою у відповідності до вимог Інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», зауважень до нього подано не було.
Також з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебував за кермом електросамоката, який був увімкнений та під'єднаний через мобільний додаток, під час розмови з поліцейськими намагався завершити поїздку.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування самокатом, поводив себе як водій транспортного засобу.
Наведене в сукупності свідчить про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в день події.
Доводи скарги, що огляд ОСОБА_1 для визначення стану алкогольного сп'яніння, проведено поліцейським з допомогою спеціального технічного засобу Alkotest 7510 о 23 год. 02 хв. 03.12.2024, а направлення для проходження огляду виписано 23 год. 05 хв. 03.12.2024, тобто вже після проведеного огляду, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, є необґрунтованими, з огляду на таке.
За змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду на проведення огляду на стан сп'яніння або незгоду з отриманим результатом, а тому необхідність в направленні взагалі була відсутня.
За позицією апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Круглих Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова