07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1588/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Київської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року
у справі №160/1588/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ»
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» звернулось до суду з позовом до Київської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:
№UA100330/2023/000063/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000776,
№UA100330/2023/000065/2 від 12.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000784,
№UA100330/2023/000070/2 від 14.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000792.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ВІН-ТАЖ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації, в яких обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України. Вказані документи не містять розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митних деклараціях митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до ст.53 МК України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. За наведених обставин, позивач зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та, відповідно, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є такими, що прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено.
Суд за встановлених у справі обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавали можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що позивачем не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення, що суперечить принципам Інкотермс-2010. Митниця зауважує, що товар походженням з Китаю, а відповідно до CMR місце відправки товару Гданськ, Польща, тобто продавець поніс витрати саме до місця призначення (Гданськ). Відповідно, Гданськ Польща - Україна витрати щодо транспортування понесено покупцем, а отже, транспортні витрати не включені у складову митної вартості товару. Крім того, згідно з наданими CMR перевізниками товару виступають українські перевізники, що підтверджує сумніви митного органу щодо включення складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі.
Скаржник наполягає на тому, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ, відповідач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є обґрунтованими та правомірними.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Позивач наголошує на тому, що в зовнішньоекономічному контракті погоджені всі його істотні умови, до кладу яких належить і ціна товару за умовами поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (зокрема перевезення). Тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. До того ж, виходячи з умов зовнішньоекономічного контракту, продавець не вимагав у покупця обов'язку відшкодування транспортних витрат, тощо. Відсутність такої вимоги також свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару. Відтак, позивачем подано відповідачу на підтвердження заявленої митної вартості товарів пакет документів, перебачений ст. 53 МК України, в якому містяться достовірні відомості про визначення митної вартості, і які ґрунтуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. І у поданих позивачем документах для підтвердження митної вартості товарів відсутні будь-які розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем ТОВ «ВІН-ТАЖ» та компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD укладений зовнішньоекономічний контракт від 19.05.2023 №19-423VIN, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.
Згідно п. 2.1, 2.2 контракту ціна контракту встановлюється в доларах США. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках - фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною даного контракту
В пунктах 2.3, 2.4 контракту погоджено умову, що якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних умов Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року.
Загальна сума контракту складається із загальної суми рахунків-фактур (інвойсів).
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 контракту оплата товару Покупцем проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Продавця. Покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.
На виконання визначених у контракті умов постачальником було поставлено покупцю товар.
11.12.2023 ТОВ «ВІН-ТАЖ» подано до Київської митниці електронну митну декларацію №23UA100330158281U0 на товар за №1: сонячні панелі 720 шт., країна виробництва: СN (Китайська Народна Республіка), який надійшов позивачу на умовах поставки СРТ- UA Київ, на загальну суму 44589,60 USD. Митна вартість товару визначена за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товару підприємством разом із митною декларацією надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: пакувальний лист №11631017JK від 07.10.2023; рахунок-фактура №11631017JK від 07.10.2023; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №419195А від 27.11.2023; документ про походження товару №11631017JK від 07.10.2023; специфікація рахунку-фактури №11631017 JK/3 від 07.10.2023; висновок експерта №ГО-1365 від 05.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційна пропозиція (OFFER) від 07.10.2023; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткова угода №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN; декларація митної вартості №6124 від 11.12.2023.
Посилаючись на положення ст. 53 МК України, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме:
« 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням надати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару».
Товариство листом №1112/1 від 11.12.2023 повідомило митний орган про неможливість надати додаткові документи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за ЕМД 11.12.2023 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000063/2 за резервним методом відповідно до ст.64 МК України.
Джерелом інформації використано митну декларацію від 04.12.2023 №23UA209170100515U4 (товар №1 із розрахунку 4,52 дол. США за кг).
Митним органом також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000776.
Як зазначено митницею, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 № 19-423VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару.
Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.
2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;
3) висновок Дніпропетровської ТПП від 05.12.2023 № ГО-1365 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з'ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.
4) Відповідно до інвойсу від 07.10.2023 № 11631017JK товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Товар походженням з Китаю. Відповідно до CMR №419195С місце відправки товару зазначено Гданськ, Польща. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в місті Гданськ, далі автотранспортом, з чого вбачається саме мультимодального перевезення. Позивачем не надано до митного органу договір мультимодального перевезення та документ, на підставі якого здійснювалося морське перевезення спірного товару, а саме: коносамент.
У наданому до митного оформлення інвойсі від 07.10.2023 № 11631017JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.
12.12.2023 ТОВ «ВІН-ТАЖ» подало до Київської митниці електронну митну декларацію №23UA100330158497U3 на товар за №1: сонячні панелі 720 шт., країна виробництва: СN (Китайська Народна Республіка), який надійшов позивачу на умовах поставки СРТ - UA Київ на загальну суму 44 589,60 USD. Митна вартість товару визначена за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товару підприємством разом із митною декларацією надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: пакувальний лист №11631017JK від 07.10.2023; рахунок-фактура №11631017JK від 07.10.2023; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №419195В від 27.11.2023; документ про походження товару №11631017JK від 07.10.2023; специфікація рахунку-фактури №11631017 JK/3 від 07.10.2023; висновок експерта №ГО-1365 від 05.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційна пропозиція (OFFER) від 07.10.2023; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткова угода №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN; декларація митної вартості №6141 від 12.12.2023.
Посилаючись на положення ст. 53 МК України, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.
Товариство листом №1212/3 від 12.12.2023 повідомило митний орган про неможливість надати додаткові документи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за ЕМД 12.12.2023 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000065/2 за резервним методом відповідно до ст.64 МК України.
Джерелом інформації використано митну декларацію від 04.12.2023 №23UA209170100515U4 (товар №1 із розрахунку 4,52 дол. США за кг).
Митним органом також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000784.
Як зазначено митницею, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 № 19-423VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару.
Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.
2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;
3) висновок Дніпропетровської ТПП від 05.12.2023 № ГО-1365 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з'ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.
4) Відповідно до інвойсу від 07.10.2023 № 11631017JK товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Товар походженням з Китаю. Відповідно до CMR №419195С місце відправки товару зазначено Гданськ, Польща. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в місті Гданськ, далі автотранспортом, з чого вбачається саме мультимодального перевезення. Позивачем не надано до митного органу договір мультимодального перевезення та документ, на підставі якого здійснювалося морське перевезення спірного товару, а саме: коносамент.
У наданому до митного оформлення інвойсі від 07.10.2023 № 11631017JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.
13.12.2023 ТОВ «ВІН-ТАЖ» подало до Київської митниці електронну митну декларацію №23UA100330158580U2 на товар за №1: готові текстильні вироби, набори-білизни з набивної тканини, із синтетичних: простирадло 199 шт., наволочка -122 шт., набір постільної білизни -3300 наб.; товар №2: готові текстильні вироби, покривала постільні з поліестеру -2224 шт., країна виробництва: СN (Китайська Народна Республіка), який надійшов позивачу на умовах поставки СРТ - UA Київ на загальну суму 39 604,73 USD. Митна вартість товару визначена за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товару підприємством разом із митною декларацією надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: пакувальний лист №11631020JK від 17.10.2023; рахунок-фактура №11631020JK від 17.10.2023; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 01.12.2023; документ про походження товару №11631020JK від 17.10.2023; висновок експерта №ГО-1405 від 12.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційна пропозиція (OFFER) від 17.10.2023; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткова угода №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN; декларація митної вартості №6149 від 13.12.2023.
Посилаючись на положення ст. 53 МК України, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.
Товариство листом №1412/1 від 14.12.2023 повідомило митний орган про неможливість надати додаткові документи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за ЕМД 14.12.2023 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000070/2 за резервним методом визначення митної вартості-2r.
Джерелом інформації використано: товар №1 -4,64 дол. США за кг, митна декларація від 02.12.2023, №23UA100230024746U6; товар №2 -3,90 дол. США за кг, митна декларація від 20.09.2023 №23UA100230019696U8.
Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні №UA100330/2023/000070/2 від 14.12.2023 склала 580 348,97 грн.
Товар випущений у вільний обіг за №23UA100330158650U6 від 14.12.2023 під гарантійні зобов'язання.
Митним органом також було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000792.
Як зазначено митницею, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 № 19-423VIN товар супроводжується документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару.
Декларантом із наведеного списку не надано коносамент та рахунок-проформу.
2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;
3) висновок Дніпропетровської ТПП від 12.12.2023 № ГО-1405 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.made-in-china.com, за результатами перевірки якого з'ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.
4) Відповідно до інвойсу 17.10.2023 № 11631020JK товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Товар походженням з Китаю. Відповідно до CMR №419194 місце відправки товару зазначено Гданськ, Польща. Тобто товар спочатку слідував морським транспортом до порту в місті Гданськ, далі автотранспортом, з чого вбачається саме мультимодального перевезення. Позивачем не надано до митного органу договір мультимодального перевезення та документ, на підставі якого здійснювалося морське перевезення спірного товару, а саме: коносамент.
У наданому до митного оформлення інвойсі від 17.10.2023№ 11631020JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.
Правомірність рішень відповідача про коригування митної вартості товару №UA100330/2023/000063/2 від 11.12.2023, №UA100330/2023/000065/2 від 12.12.2023, №UA100330/2023/000070/2 від 14.12.2023 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000776, №UA100330/2023/000784, №UA100330/2023/000792 є предметом судового розгляду цієї справи.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.
За правилами ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Виходячи з аналізу наведених норм, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які зазначені у документах, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України підтверджують цю митну вартість.
Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 Митного кодексу України).
Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 Митного кодексу України.
Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в такому.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
При цьому, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 Митного кодексу України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За визначенням, наведеним у статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.58 глави 9 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 Митного кодексу України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України).
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Отже, митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 02.06.2015 у справі 21-498а15).
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вбачається, що доводи, зазначені відповідачем в рішеннях, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в поданих декларантом документах відсутні розбіжності або явні ознаки підробки, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані позивачем документи в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту).
Щодо зауважень відповідача, викладених у п. 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд враховує таке.
Відповідач вказує, що відповідно до п.1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.
За змістом вказаного пункту 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN він передбачає надання одного із запропонованих документів або коносамент або автотранспортну накладну(СМR) (залізничну накладну).
Вказаним пунктом не встановлено обов'язку надати обидва ці документи одночасно. В даному випадку позивачем надані міжнародні автотранспортні накладні.
З приводу зауважень відповідача, що надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено вимог до форми і змісту комерційної пропозиції. Документ може бути оформлений продавцем у довільній формі та на власний розсуд.
Комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару. Погоджена конкретна ціна визначається сторонами у відповідному інвойсі.
Крім того, комерційна пропозиція не входить до обов'язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару, встановленому у ч.2ст.53 МК України, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача, що висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України про якісні та вартісні характеристики товарів не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, з огляду на наступне.
Частиною ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що методичні та експерті документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.
У користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.
Крім того, надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.
Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсі до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.
Згідно з приписами ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.
Виходячи зі змісту наведених норм права, ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.
У висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.
Отже, висновки експерта ґрунтуються на об'єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі.
Також є прийнятним врахування судом першої інстанції правового висновку Верховного Суду з аналогічних правовідносин, викладеного у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».
Таким чином, у сукупності з іншими наданими документами висновки Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи в повній мірі підтверджують задекларовану митну вартість товарів.
Підставою для прийняття спірних рішень було також те, що відповідно до інвойсів товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ, а подані митниці документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.
Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Судом встановлено, що згідно п. 2.3 контракту №19-423VIN від 19.04.2023 , якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «Інкотермс в редакції 2020».
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме такі умови поставки СРТ, сторони за зовнішньоекономічним контрактом виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.
Оскільки умовами контракту визначено, що витрати на транспортування включені у вартість товару і за умовами поставки СРТ продавець несе витрати з перевезення товару до названого пункту призначення, декларант не зобов'язаний надавати перевізні документи, і це не є розбіжністю складової митної вартості товарів.
Відповідно до умов поставки СРТ у покупця також немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Тобто, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару. До того ж пунктом 1.4 контракту №19-423VIN від 19.04.2023 погоджено, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції встановив, що подані митному органу документи містили достатню інформацію щодо митної вартості товару і не мали будь-яких розбіжностей, що давало митному органу можливість перевірити числові значення заявленої митної вартості товару.
Обставини, на які в даному випадку послався відповідач, не можуть спростовувати правильність визначення митної вартості отриманого позивачем товару, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та відповідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №160/1588/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров