08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 204/1781/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 травня 2025 року (суддя Книш А.В.) у справі № 204/1781/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив визнати протиправним та скасувати протокол №74 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.02.2025; визнати протиправною та скасувати постанову №928 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.02.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із протоколом про адміністративне правопорушення та постановою позивач не згоден, вважає їх незаконними, та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що відразу після складання адміністративного протоколу №74 позивачу оголосили постанову №928 за справою про адміністративне правопорушення від 07.02.2025, за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 17000 гривень. Це засвідчує той факт, що процедури розгляду адміністративної справи не відбулося, а позивачу лише зачитали раніше надруковану і підготовлену постанову №928 за справою про адміністративне правопорушення від 07.02.2025, де вже було заздалегідь винесено рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення стягнення. Отже, в даному випадку позивачу було відмовлено в його праві бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього (так як йому оголосили вже заздалегідь складену і підписану постанову) та праві користуватися юридичною допомогою, надавати пояснення по суті та ін. У протоколі №74, а саме в графі «Пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначено, що йому зрозумілі положення ст. 63 Конституції України, на що він зробив запис «Забув», маючи на увазі те, що не пам'ятає положення даної норми Конституції. Крім того, посадовими особами відповідача не зазначено ні в протоколі №74 про адміністративне правопорушення, ні в постанові №928 за справою про адміністративне правопорушення відомостей про те, які саме облікові дані позивач не оновив та чи були встановлені облікові дані, які підлягали оновленню. Також в матеріалах адміністративної справи не має підтвердження факту неможливості, отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів
персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, Держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, тобто фактично не було встановлено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та не враховано вимоги примітки до ст.210 КУпАП.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач уточнив свої облікові та персональні дані лише 30 серпня 2024.
Відтак, суд вважав доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд зауважив, що примітка до ст. 210-1 КУпАП не може бути застосована у спірному випадку, оскільки чинним законодавством на позивача покладений обов'язок вчинити певні дії, а саме, уточнити свої персональні дані у встановлений строк. Такий обов'язок має бути виконаний тільки вчиненням дій особисто позивачем в один із визначених вище способів. Відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Суд зазначив, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв'язку з чим в уповноваженої особи не було перешкод розглянути справу 07 лютого 2025 року та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З урахуванням наведеного вище, твердження позивача з приводу порушення відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності суд вважав безпідставними.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що відповідачем не дотримано вимоги щодо обов'язку повідомити особу, яка притягається до відповідальності, про час та місце розгляду справи. Вважає, що йому було відмовлено бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та у праві користуватися юридичною допомогою, надавати пояснення тощо. Зауважує, що у протоколі №74 та постанові №928 не зазначено які саме облікові дані не оновлено, а також немає підтвердження факту неможливості їх отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак, скаржник вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 18.10.2023 року позивача взято на військовий обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07 лютого 2025 року старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 74 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пп.1 п. 2 ч. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
07 лютого 2025 року постановою №928 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пп.1 п. 2 ч. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Позивач вважаючи, що спірна постанова та протокол підлягають скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:
порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП);
повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП);
вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту,за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції Закону №3633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024, визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (далі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, наведені норми права встановлюють обов'язок громадян України, які перебувають на військовому обліку, уточнити свої дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно). Способами виконання такого обов'язку визначено: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Невиконання такого обов'язку становить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У спірному випадку позивачем не надано доказів виконання ним встановленого обов'язку щодо уточнення персональних даних у визначений законом строк.
Навпаки, згідно відомостей витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявного в матеріалах справи, позивач не оновив свої дані протягом встановленого строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно.
Інформацію з вказаного Реєстру суд апеляційної інстанції, в силу положень ст.251 КУпАП, вважає належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що у спірній постанові не зазначено які саме дані не оновлено, адже спірна постанова містить відомості про те, що позивач не виконав свій обов'язок та не оновив облікові дані в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року, за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що примітка до ст. 210-1 КУпАП не може бути застосована у спірному випадку, оскільки чинним законодавством на позивача покладений обов'язок вчинити дії, а саме, уточнити свої дані у встановлений строк, цей обов'язок має бути виконаний саме вчиненням дій особисто позивачем в один із визначених способів. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Колегія суддів зауважує, що повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зі змісту протоколу N74 від 07 лютого 2025 року встановив, що позивачу роз'яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, та позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12:45 год. 07 лютого 2025 у приміщенні відповідача в кабінеті №1. В графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності, зазначено: "Забув".
Отже, позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, про неможливість надати пояснення та/або скористатися правничою допомогу позивачем також не було заявлено. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів зауважує, що аргументи позивача про допущення відповідачем процесуальних порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не спростовують факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що через невиконання позивачем обов'язку уточнити свої дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), позивач вчинив порушення, за яке передбачена відповідальність ч.3 ст.210-1 КУпАП, а отже підстави для задоволення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 травня 2025 року у справі №204/1781/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 08.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров