07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27314/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024
у справі №160/27314/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕК СЕРВІС»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного 31.01.2024 у справі № 160/27314/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕК СЕРВІС», пред'явлений до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.07.2023 №0183130714, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕК СЕРВІС» судові витрати по справі у розмірі 6 418,95 грн.
25 січня 2024 року ТОВ «КОМТЕК СЕРВІС» подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в якій заявник просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у цій справі стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕК СЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Суд, за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що обґрунтованим та співмірним є розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Скаржник зазначає, що по спірним правовідносинам є стала судова практика, що виключає необхідність прикладати значних зусиль для збору доказів та складання позову, а тому судові витрати у сумі 5000,00 грн. є завищеними та неспівмірними. Також відповідач зауважує, що позивачем не наданий детальний розрахунок витраченого часу із детальним описом виконаних робіт та сам акт виконаних робіт лише містить загальні посилання на підготовку, вчинення процесуальних дій та інше.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат; детально визначити, чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи відповідає заявлений розмір визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
В спірному випадку, з матеріалів справи вбачається, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем укладений договір №25/10-2023 від 25.10.2023 про надання послуг правничої (правової) допомоги з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець).
Згідно із п. 4 договору №25/10-2023 від 25.10.2023 порядок оплати послуг виконавця за виконання договору визначається безпосередньо у акті виконаних робіт (надання послуг).
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 25.10.2023 виконавцем проведена робота з оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 №0183130714, супровід судового провадження. Загальна вартість робіт - 25000 грн.
Наявний у справі розрахунок витрат на правову допомогу за договором 25/10-2023-1 від 25.10.2023 містить інформацію, які саме правничі послуги надані під час розгляду справи, кількість витраченого часу та суму по кожній такій послузі.
Також до матеріалів справи долучено інформаційне повідомлення про зарахування коштів №66 від 01.11.2023 у розмірі 25 000 грн., призначення платежу: передоплата за оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення по договору №25/10-2023 від 25.10.2023 згідно із рахунком №1 від 25.10.2023.
Отже твердження відповідача про відсутність детального розрахунку витраченого часу із детальним описом виконаних ним робіт є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, вважає, що при визначені суми, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, відшкодовуються лише витрати, пов'язані з розглядом справи, які мають розумний розмір.
Дослідивши наведені в акті виконаних робіт №1 від 25.10.2023 зміст, суть та обсяг наданої позивачу правничої допомоги, а також наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений в акті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, заявлений до відшкодування, є завищеним у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування судом враховані і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, що відповідає правовій позиції у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 5000 грн.
Аргументи скаржника про не обґрунтування суми відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. не містять жодних доводів, які б свідчили про недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, завищення та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції.
Виходячи в вищенаведеного, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №160/27314/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров