07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15629/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року
у справі №160/15629/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати подані ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №160/7789/24 за клопотанням позивача роз'єднано позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії (23 справи).
В межах адміністративної справи №160/15629/24 в порядку черговості роз'єднання та присвоєння єдиного унікального номеру судової справи, розглядаються позовні вимоги про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445800/44830259 від 26.01.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №12758 від 22.08.2023 на суму 5922,82 грн., в т.ч. ПДВ 987,14 грн., виписаної ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ»;
- зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12758 від 22.08.2023 на суму 5922,82 грн., в т.ч. ПДВ 987,14 грн., виписану ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ» датою її фактичного подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно зупинена реєстрація податкової накладної з посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На пропозицію надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН позивачем подано до податкового органу документи, які повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, надіслану для реєстрації. Проте, рішенням контролюючого органу відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної. Позивач вважає, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Суд вказав, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправними.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, наявні підстави для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» №12758 від 22.08.2023 в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято ним межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Відповідач вказує, що податковий орган не зобов'язаний у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому, позивач є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено і які в силу вимог Закону №996 підтверджують факт господарської операції. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не враховано, що обов'язок підтвердити реальність операції, за якими складено податкову накладну, виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов'язаний надати первинні документи до Комісії регіонального рівня, що ним були складені відповідно до Закону №996-XIV. В даному випадку контролюючим органом надано оцінку тим документам, які було подано платником податку, але у зв'язку з тими підставами, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв'язку з недоведеністю реальності господарської операції. Окрім того, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну, за твердженням скаржника такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість позиції суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Також у відзиві на апеляційну скаргу заявлено вимоги про стягнення користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Відповідач подав письмові заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Видами економічної діяльності позивача є Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устатковання (КВЕД 46.61): Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (КВЕД 45.40); Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90 ); Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43); Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.42); Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет (КВЕД 47.91); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20); Рекламні агентства (КВЕД 73.11). (а.с.152-154)
Між позивачем та ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» укладено договір поставки від 0.06.2023 №МТИ-202366-29, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід'ємною частиною договору.
За операцією поставки товару (молоток слюсарний фібергласова ручка 200 г INGCO Super Select) позивачем складено податкову накладну №12758 від 22.08.2023 на суму 5922,82 грн, в т.ч. ПДВ 987,14 грн., яка відповідно до вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України подана на реєстрацію в ЄРПН.
Згідно отриманої позивачем квитанції від 18.09.2023 означена податкова накладна прийнята, але реєстрація її зупинена із зазначенням підстав: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем на пропозицію контролюючого органу направлено письмові пояснення разом з пакетом первинної бухгалтерської документації із закупки, транспортування та продажу товару, що підтверджується повідомленням №9 від 24.01.2024.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №10445800/44830259 від 26.01.2024, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №12758 від 22.08.2023 у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність ризикових операцій (а.с.183).
Не погодившись із вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідності до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
За правилами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За приписами п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6, п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10 Порядку 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п.11 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) - п. 2 Порядку.
Відповідно до п.3, п.4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до п.11 Порядку №520 підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В спірному випадку реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток №1 до Порядку №1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Контролюючий орган, пославшись на відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, разом з тим, не навів жодного обґрунтування щодо застосування цього пункту Критеріїв ризиковості платника податку для прийняття рішення щодо ризиковості здійснення господарських операцій, зазначеної в поданих позивачем для реєстрації податкових накладних, зокрема, щодо правовідносин позивача з його контрагентами-постачальниками.
Отже, враховуючи відсутність доказів наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано правомірності зупинення реєстрації перелічених вище податкових накладних в ЄРПН.
Стосовно пропозиції платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, контролюючим органом не зазначено, які саме документи необхідно подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, внаслідок чого платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, і підтриманої в подальшому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Наявні у справі докази свідчать, що позивач направив на адресу контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів на підтвердження дійсності вчинення операцій, за якими складено вказану вище податкову накладну.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в реєстрації означеної вище податкової накладної, контролюючий орган послався на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства та наявність ризикових операцій.
В той же час, контролюючий орган не зазначив, які саме документи містять недоліки та які порушення допущені позивачем при складені (оформленні) цих документів, в чому полягає суть таких порушень і яким чином це унеможливлює реєстрацію податкової накладної, приймаючи до уваги той факт, що позивачем надавались пояснення та копії первинних документів на підтвердження здійснення відповідної господарської операцій.
Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що саме лише посилання контролюючого органу на відсутність документів або недоліки щодо їх оформлення не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні, конкретні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів та наявності певних обставин. При цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, які фактично подані платником податку, в контексті господарських операцій, за якими складено податкову накладну.
Щодо посилання скаржника на наявність ризикових операцій у позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що вказане посилання є загальним та неконкретизованим.
Відсутність конкретної інформації, покладеної в основу оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, свідчить про відсутність ознак вмотивованості та обґрунтованості такого рішення.
В той же час рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, втім з оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних вбачається, що відповідач жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
До того ж суд апеляційної інстанції зауважує, що питання стосовно реальності чи ризиковості господарської операції може бути предметом податкової перевірки платника податків, яка проводиться на підставі та в порядку, визначених нормами Податкового кодексу України, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).
Вирішуючи питання щодо реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
В спірному випадку сукупність наданих позивачем документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, на підставі яких позивачем складено податкову накладну №12758 від 22.08.2023, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної в ЄРПН.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тому таке рішення суб'єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а й зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, зобов'язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації податкових накладних в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваних рішень, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Щодо вимог позивача у відзиві на апеляційну скаргу про стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000,00 грн суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для задоволення таких вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень у відзиві на апеляційну скаргу, між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Консул» укладено договір про надання правничої допомоги № 09/02/24 від 09.02.2024 (а.с.149-150).
Розділом 4 цього Договору передбачено, що сторонами можуть укладатися Протоколи визначення договірної ціни на виконання певних робіт (надання послуг) з надання професійної правничої допомоги. Обсяг фактично наданих послуг та вартість послуг з надання професійної правничої допомоги зазначаються сторонами в Актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За надані адвокатські послуги (професійну правничу допомогу) Замовник сплачує Виконавцю суми протягом п'яти календарних днів з дати підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Для забезпечення надання адвокатських послуг Виконавець має право вимагати від Замовника здійснити передплату у розмірі 100% від орієнтовної вартості робіт (послуг) з професійної правничої допомоги у випадку, якщо сторонами підписано Протокол узгодження договірної ціни.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що вартість послуг АО «Консул», адвокатом якого є представник позивача, з представлення інтересів позивача в суді апеляційної інстанції (в тому числі складання і подання процесуальних документів) складає 7000,00 грн.
Факт надання професійної правничої допомоги позивач підтверджує: рахунком №10/12/24-6 від 10.12.2024 на суму 7000,00 грн. та платіжною інструкцією від 10.12.2024 року №37288114 на суму 7000,00 грн.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд встановив, що заявлена сума не підтверджена належним чином, зокрема не надано протоколів узгодження договірної ціни та актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
У рахунку №10/12/24-6 від 10.12.2024 зазначено, що сума 7000,00 грн. сплачується за професійну правничу допомогу (юридичні послуги) за договором №09/02/24 від 09.02.2024, акт №6 від 10.12.2024, справа №160/15629/24.
Разом з тим, відсутні як детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням конкретних дій, вчинених адвокатом в інтересах позивача в суді апеляційної інстанції, так і зазначений в рахунку на оплату акт №6 від 10.12.2024.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи у розмірі 7000,00 грн. позивачем не обґрунтована та належним чином не підтверджена, підстави для її стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №160/15629/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров