07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3273/25
(суддя Сліпець Н.Є., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/3273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 03 лютого 2025 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- скасувати рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії № 146450013360 від 16.02.2024, видане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, Відділом призначення пенсій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії № 046450013360 від 08.03.2024;
- зобов'язати Відділ контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 31.01.2003 по 01.06.2003, з 11.09.2008 по 04.09.2009, період навчання в училищі з 01.09.1978 по 01.09.1979 рік в трудовий стаж та призначити пенсію за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвала суду мотивована тим, що рішення від 16.02.2024 № 146450013360 ГУ ПФУ в Київській області позивач отримала 16.02.2024, а рішення від 08.03.2024 № 046450013360 ГУ ПФУ в Закарпатській області вона отримала 11.03.2024, при цьому до суду з позовом звернулася 03.02.2025 (дата відправлення на конверті 31.01.2025), а тому позивач пропустила визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження двох рішень органів ПФУ. При цьому, суд першої інстанції зауважив на тому, що до клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно надав оцінку доводам позивача зазначеним у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в тому числі тій обставині, що позивач хворіє та не має доходу так як не працює і не отримує пенсії.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно з положеннями статті 122 КАС України початок строку звернення з позовом до суду визначено альтернативно - це день, коли особа:
1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 року у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, рішення від 16.02.2024 № 146450013360 ГУ ПФУ в Київській області позивач отримала 16.02.2024, а рішення від 08.03.2024 № 046450013360 ГУ ПФУ в Закарпатській області вона отримала 11.03.2024.
Враховуючи те, що рішення від 16.02.2024 № 146450013360 ГУ ПФУ в Київській області позивач отримала 16.02.2024, а рішення від 08.03.2024 № 046450013360 ГУ ПФУ в Закарпатській області вона отримала 11.03.2024, при цьому з позовом до щодо оскарження цих рішень позивач звернулася 31.01.2025 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем шестимісячного строку встановленого законом на звернення до суду з цим позовом.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на дотримання строку звернення до суду з цим позовом доводи позивача про відсутність доходу, оскільки за приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Тобто, позивач маючи на меті звернутися до суду з цим позовом у визначені законом строки, не була позбавлена звернутися за отриманням безоплатної правничої допомоги.
При цьому, положення статті 133 КАС України визначають право суду, враховуючи майновий стан сторони, відповідною ухвалою суду зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, твердження позивача про відсутність у неї доходу є не підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого законом строку для звернення до суду з позовом здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Натомість, наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом не є такими обставинами, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 у справі №160/3273/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва