Номер провадження: 22-ц/813/2075/25
Справа № 495/8543/23
Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.
Доповідач Назарова М. В.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Хлопко Анастасії Юріївни
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року ухвалене Овідіопольським районним судом Одеської області у складі: судді Кириченка П.Л. в приміщенні того ж суду
у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 серпня 2023 року позивач АТ «Сенс Банк» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630815908.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк свої зобов'язання по вищевказаному кредитному договору виконав, проте відповідачка свої зобов'язання по кредитному договору не виконала. Внаслідок чого станом на 22.01.2023 виникла заборгованість у сумі 56536,01 грн. З метою досудового, добровільного врегулювання спору, на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, однак дані вимоги залишено відповідачем без реагування.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
18 серпня 2023 року відкрито провадження по справі та ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 56536,01 грн та судовий збір в розмірі 2684 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника Хлопко А.Ю. просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні АТ «Сенс Банк» відмовити, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не розглянув заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що є порушенням права на доступ до правосуддя та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належим чином не повідомив про дату, час та місце розгляду справи.
Також вказує, що суд не розглянув заяву про надання строку на примирення.
Зазначає, що з матеріалів справи неможливо встановити, чи погоджувала ОСОБА_1 сплату відсотків за користування кредитом, а тому неможливо встановити і правомірність списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків та комісії за користування цим кредитом, натомість, сума коштів, що вносилася боржником, підлягала б зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Позивачем не надано Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, які діяли на момент підписання сторонами Анкети-заяви, відсутній документ під назвою «Кредитний договір № 630815908», а тому вказує, що матеріали справи не містять належних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення коштів у розмірі 56536,01 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 15 грудня 2017 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 630815908, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 12800 грн зі зміною встановлено ліміту, сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24%, річних, строком до 13 березня 2023 року.
Банк свої зобов'язання по вищевказаному кредитному договору виконав, що підтверджується підписом у заяві, відповідачка свої зобов'язання по кредитному договору не виконує.
У зв'язку з чим станом на 28 лютого 2023 року сума заборгованості за кредитним договором складає 56536,01 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується як факт укладення відповідачкою кредитного договору та отримання коштів, так і факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Щодо таких висновків суду, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Перевіряючи довід апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів погоджує такий.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено на 29.09.2023 о 08:15 годині. (а.с. 66)
17.11.2023 від представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопко А.Ю. до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 82-83).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.11.2023 клопотання представника відповідача адвоката Хлопко А.Ю. про передачу справи за підсудністю задоволено. Цивільну справу № 495/8543/23 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області (а.с. 85-86).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено на 13.03.2024 о 08:30 годині (а.с. 92).
15.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Хлопко А.Ю. надіслала до Овідіопольського районного суду Одеської області заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просила призначити проведення судового засідання у справі № 495/8543/23, призначене на 13.03.2024 о 08:30 год. в режимі відеоконференції (а.с. 98-102).
Згідно довідки про не фіксування судового засідання від 13.03.2024, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд» не здійснювалося. (а.с. 103).
З АСДС «Д-3» вбачається, що розгляд справи відкладено на 16.05.2024 о 09:00 год.
Відповідно до довідки про не фіксування судового засідання від 16.05.2024, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд» не здійснювалося (а.с. 113).
16.07.2024 оскаржуване рішення ухвалено по справі за відсутності сторін.
При перевірці в АСДС «Д-3» вбачається, що 16.07.2024 була внесена дата судового засідання та призначено справу на 16.07.2024 о 10:40 годині, при цьому документ датується 16.05.2024.
Вказане виключає обізнаність відповідача про розгляд справи завчасно.
Більш того, матеріали справи взагалі не містять будь-яких відомостей про сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи.
Наведене порушення судом норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, оскільки справу (питання) розглянуто за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (в разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).
Що стосується інших доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Виконання кредитором своїх зобов'язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У справі, що переглядається вбачається, що 15 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернулася з пропозицією (оферта) до АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії. (а.с. 4)
15 грудня 2017 року ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», за умовами якої просила відкрити поточний рахунок у гривні/доларах США на її ім'я у порядку передбаченому чинним законодавством України та відповідно до умов Договору (а.с. 6).
Між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 15 грудня 2017 року укладено акцепт пропозиції на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії, у вигляді встановленої кредитної лінії на кредитну картку «MC DEBIT WORLD» яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 4зв).
За умовами Кредитної лінії суму встановленої кредитної лінії складає 200 000 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 24 % річних, тип процентної ставки - фіксована.
За умовами Кредиту обов'язковий мінімальний платіж складає 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід'ємною частиною Договору.
Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з розрахунку № 26259005423916, в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору.
Згідно паспорту споживчого кредиту, сторони узгодили наступні умови: максимальна сума кредиту: 200 000 грн; строк кредитування 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, процентна ставка відсотків річних - 24%, тип процентної ставки фіксований (а.с. 6зв).
Згідно розрахунку Банку за кредитним договором № 630815908 дата надання кредиту 15.12.2017, сума ліміту - 12800 грн, станом на 28.02.2023 залишок кредиту 56536,01 грн, який складається: заборгованість за тілом кредиту- 29358,22 грн, заборгованість за відсотками за користуванням кредиту -254,41 грн; заборгованість за прострочене тіло кредиту - 25041,63 грн; відсотки за прострочену заборгованість - 1881,75 грн (а.с. 9).
Користування відповідачем кредитними коштами вбачається з виписки по рахунку за кредитною карткою за період з 15.12.2017 по 28.02.2023, по якій боржниця здійснювала покупки, знімала та поповнювала картку, і така виписка є належним та допустимим доказом у розумінні вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року (чинного на час проведення грошових операцій за кредитним договором), оскільки згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, до яких відноситься і виписка.
Отже, відповідачка користувалася кредитними коштами, однак свої зобов'язання за Договором № 630815908 належним чином не виконувала.
Станом на 28.02.2023 за відповідачем обліковується заборгованість по кредитних зобов'язаннях на загальну суму 56536,01 грн.
01.12.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».
За матеріалами справи, 05.06.2023 на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань, відповідно до якої АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 56536,01 грн (а.с. 24-25).
Посилання скаржника, що суд не розглянув заяву про надання строку на примирення, є неспроможними, оскільки як в період розгляду позовної заяви в суді першої інстанції, так при перегляді рішення в апеляційній інстанції, скаржниця не сплатила суму заборгованості, не надала відповідних документів про таке.
Щодо доводу скарги скаржника, шо матеріали справи не містять належних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, то на підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано такі докази: оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; акцепт на укладання договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладанні договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток від 15.12.2017; розрахунок заборгованості, в якому зазначаються складові заборгованості; виписку по картковому рахунку з 15.12.2017 по 28.02.2023; досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань і докази її направлення ОСОБА_1 ; паспорт споживчого кредиту.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).
Отже, факт укладення 15.12.2017 між сторонами кредитного договору на вищезазначених умовах підтверджується наведеними доказами, зокрема, в оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яку було підписано відповідачкою, остання підтвердила, що підписанням оферти беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлена у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ, а також підписання Банком акцепту, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Твердження скаржника, що матеріали справи не містять погодження ОСОБА_1 відсотків, спростовуються матеріалами справи, оскільки до позовної заяви надано оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в яких міститься процентна ставка у розмірі 24%, тип процентної ставки - фіксований.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, тому висновок суду про обґрунтованість та доведеність позовних вимог протягом розгляду справи є правильним та неспростованим помилковими доводами апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн. Оскільки позов задовольняється повністю, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Хлопко Анастасії Юріївни задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором в сумі 56536,01 грн та судовий збір в розмірі 2684 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного тексту постанови - 30 вересня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький