Номер провадження: 22-ц/813/6040/25
Справа № 522/7811/25-Е
Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів:Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними діями,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними діями, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 31 серпня 2020 року наказом ГУНП в Одеській області № 1164о/с його звільнено з Національної поліції України та станом на дату звільнення вислуга років у календарному обчисленні становила 24 років 05 місяців 18 днів, за проходження служби в особливих мовах в підрозділах карного розшуку МВС України в період з 22 березня 2001 року по 26 липня 2011 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та кримінально-виконавчої системи Міністерства юстиції України з 01 червня 2017 року по 19 квітня 2018 року з розрахунку один місяць служби за сорок днів.
06 грудня 2023 року позивачем спрямоване звернення до ГУНП в Одеській області з проханням здійснити перерахунок загального стажу служби в поліції і календарної вислуги років з урахуванням пільгової вислуги, що на момент мого звільнення 31 серпня 2020 року повинна складати 29 років 5 місяців 26 днів та направлення відповідних документів до пенсійного фонду України. Листом ГУНП в Одеській області від 08 січня 2024 року № 17-2163 повідомлено про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років, відмовлено в оформленні пенсії, чим на думку позивача, порушено Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» № 1497 від 16 листопада 2001 року «Про внесення доповнення до постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393».
Зауважує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі № 420/3045/24 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої служби та зобов'язання здійснити перерахунок задоволено.
З огляду на викладене, позивачем зазначено, що за 47 місяців (в період з 01 вересня 2020 року по 01 жовтня 204 року) не отримував пенсію у розмірі 455700,0 грн (49 місяців по 9300,0 грн), протягом 49 місяців не отримував соціальні виплати на двох неповнолітній дітей у розмірі 14700 грн, за 17 місяців у опалювальний період не отримав 37320,60 грн, за 21 місяць літнього періоду - 19830,30 грн, за неможливість користування громадським транспортом було витрачено 57300 грн, а тому просить суд стягнути з ГУНП в Одеській області на свою користь суму 8333207,4 грн в якості відшкодування нанесеної незаконними діями матеріальної шкоди та стягнути 200000,0 грн моральної шкоди.
17 квітня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеса ухвалою від 20 травня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними діями, закрив.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору є майнова шкода у вигляді недоотриманої позивачу пенсії у розмірі 455 700 грн (49 місяців по 9300,00 грн), інфляційні втрати, соціальні виплати та моральна шкода. Відповідачем за такими вимогами позивачем визначено Головне управління Національної поліції в Одеській області - суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Оскільки вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права. Тобто, за вказаною позовною вимогою між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, а отже, такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Суд вважав, оскільки спір щодо стягнення з ГУНП в Одеській області недоотриманих сум пенсії підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то спір за позовною вимогою про відшкодуванням моральної шкоди також підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позовні вимоги мають майновий характер та не відноситься до публічно-правового спору, при цьому, неправомірність дій ГУНП в Одеській області вже встановлена рішенням Одеського адміністративного суду по справі № 420/3045/24 від 26 березня 2024 року. Скаржник зауважує, що в адміністративному судочинстві вимоги про відшкодування шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно за умови наявності вимоги про вирішення публічно-правового спору.
Стверджує, що судом першої інстанції не враховано подані 20 травня 2025 року клопотання № 47520/5, 47521/5 та 47523/5, що на його думку призвело до передчасного висновку про закриття провадження у справі.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ГУНП в Одеській області його право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 та ГУНП в Одеській області копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримали 18 червня 2025 року в електронних кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2025 року справу призначено до розгляду.
ОСОБА_1 та ГУНП в Одеській області повідомлені про дату, час та місце судового розгляду шляхом отримання 01 липня 2025 року судових повісток до електронних кабінетів Електронного суду, що підтверджується довідками.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 25.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подані Головним управління Національної поліції в Одеській області залишив без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ГУНП в Одеській області право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Вказана ухвала суду отримана відповідачем 18 червня 2025 року о 1:30:53 в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подані ГУНП в Одеській області за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» 02.07.2025 року, тобто з пропуском строку визначеного ухвалою про відкриття провадження.
Із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не звертався, тому додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, підлягають залишенню без розгляду.
В судовому засіданні 25 вересня 2025 року представник ГУНП в Одеській області заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Скаржник - ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору у справі є майнова шкода у вигляді недоотриманої позивачем пенсії у розмірі 455 700 грн (49 місяців по 9300,00 грн), інфляційні втрати, соціальні виплати та моральна шкода. Відповідачем за такими вимогами позивачем визначено Головне управління Національної поліції в Одеській області - суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. Оскільки вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права. Тобто, за вказаною позовною вимогою між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, а отже, такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Оскільки спір щодо стягнення з ГУНП в Одеській області недоотриманих сум пенсії підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, то спір за позовною вимогою про відшкодуванням моральної шкоди також підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Звертаючись до суду ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування майнової шкоди 8333207,4 грн та 200000,0 грн моральної шкоди, зазначивши, що за 47 місяців (в період з 01 вересня 2020 року по 01 жовтня 204 року) не отримував пенсію у розмірі 455700,0 грн (49 місяців по 9300,0 грн), протягом 49 місяців не отримував соціальні виплати на двох неповнолітній дітей у розмірі 14700 грн, за 17 місяців у опалювальний період не отримав 37320,60 грн, за 21 місяць літнього періоду - 19830,30 грн, за неможливість користування громадським транспортом ним витрачено 57300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Положеннями ст. 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захистити шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно правої позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 570/4129/20, на яку безпосередньо міститься посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, відповідно до частини 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, питання щодо відшкодування шкоди діями суб'єкта владних повноважень вирішується в порядку адміністративного судочинства виключно у випадках, коли вказані вимоги заявлені разом з вимогами про визнання таких дій незаконними/протиправними тощо, згідно положень ст. КАС України.
Предметом спору в даній справі є стягнення майнової та моральної шкоди завданої діями ГУНП в Одеській області, а саме здійснення відповідачем неправильного розрахунку загального стажу служби в поліції і календарної вислуги років з урахуванням пільгової, посилаючись також на відмову відповідача у здійснені зарахування даної пільгової вислуги. Вказані обставини як зазначає позивач призвели до недоотримання ним пенсії, соціальних виплат на неповнолітніх дітей, комунальних пільг та неможливість користування безкоштовно громадським транспортом.
Суд першої інстанції, зазначаючи про те, що вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права, не врахував, що позивач із позов про відшкодування майнової шкоди звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке не здійснює нарахування та виплату пенсій. Крім того, позивач посилається на недотримання соціальних виплат на неповнолітніх дітей, комунальних пільг та неможливість користування безкоштовно громадським транспортом.
Позивачем до матеріалів справи в якості додатків до клопотання від 20 травня 2025 року долучено копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі № 420/3045/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі; визнано протиправною відмову управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої службі; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 3 постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 22.03.2001 року по 26.07.2011 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та з 01.06.2017 року по 19.04.2018 року з розрахунку один місяць служби за сорок днів, у загальній кількості 05 років 05 місяців 18 днів до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої системі; зобов'язано Головне Управління національної поліції в Одеській області направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до Пенсійного фонду України.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження дій ГУНП в Одеській області щодо відмови у здійснені перерахунку загального стажу служби в поліції та як наслідок визнання адміністративним судом таких дій протиправними.
Окрім наведеного, позивачем долучено в суді першої інстанції копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 420/4105/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії № 4130 від 26.12.2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за вислугу років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 02.08.2024 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Як вище зазначалося, предметом спору в даній справі є стягнення матеріальної та моральної шкоди нанесеної діями ГУНП в Одеській області, при цьому, позивач скористався своїм правом, передбаченим положеннями ст. 5 КАС України, на оскарження дій ГУП в Одеській області, на підтвердження чого долучено відповідні копії рішень Одеського окружного адміністративного суду. Натомість, судом першої інстанції зазначені вище рішення суду не взято до уваги під час вирішення питання про наявність підстав для закриття провадження у справі. В апеляційній скарзі в тому числі міститься посилання скаржника щодо наявності поданого відповідного клопотання про долучення доказів від 20 травня 2025 року, що не враховано судом першої інстанції.
Судом першої інстанції в тому числі не враховано наявність долученої позивачем до вищевказаного клопотання, в обґрунтування заявлених позовних вимог та наявності підстав для звернення із відповідним позовом безпосередньо до суду в межах цивільної юрисдикції, копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року (справа № 420/6812/25), якою ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області про стягнення завданої незаконними діями ГУНП в Одеській області матеріальної шкоди у розмірі 833207,4 грн та моральної шкоди у розмірі 200000,0 грн. Відмовляючи у відкритті провадження по справі, судом зауважено, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на положення ст. 5 КАС України, та роз'яснено ОСОБА_1 право на звернення із відповідними позовними вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 201/7990/23 зазначив, «що закриття провадження у цивільному судочинстві за аналогічними вимогами позивача поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. З огляду на наведену аргументацію та пріоритет забезпечення принципу правової визначеності є підстави для висновку, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства. Таким чином, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту Верховний Суд вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства лише тому, що позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду в належному (адміністративному) судочинстві виникли у зв'язку з процесуальною діяльністю суду. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 490/9823/16-ц і № 761/12676/17, від 27 березня 2019 року у справі № 766/10137/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, а також у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 308/11052/18, від 20 січня 2021 року у справі № 278/3458/18, від 29 березня 2023 року у справі № 638/5047/21.»
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними діями підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко