Справа № 743/1347/25
Провадження № 2-а/743/29/25
08 жовтня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Макаревича Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,
представника позивача Приходько І.М., відповідача ОСОБА_1 , перекладача Сазонової ОЯ.В., розглянувши в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки справу за позовом УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
08.10.2025 УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ звернулось з позовом до суду до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Позовна заява обґрунтована таким.
06.10.2025 співробітниками Управління Служби безпеки України в Чернігівській області було виявлено та доставлено до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - УДМС у Чернігівській області) громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перетнув державний кордон України. Перевіркою стосовно відповідача УДМС у Чернігівській області встановлено що, відповідач зі слів незаконно перетнув державний кордон України з території російської федерації у вересні 2025 року, оскільки намагався потрапити на південь України, та перебував на території України без документів на право проживання в Україні.
За інформацією інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» - відомості щодо перетину кордону відповідачем відсутні.
У відповідача відсутній дійсний паспортний документ для виїзду за кордон, у нього наявні паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 29.09.2006, терміном дії до 29.09.2011, та паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданий 05.11.2024, він незаконно перебуває в Україні з моменту незаконного перетину державного кордону України, а саме з вересня 2025 року,
За оформленням документів, які надають право на законне перебування в Україні, ОСОБА_2 до територіальних органів Державної міграційної служби України не звертався, як і з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
06.10.2025 працівниками УДМС у Чернігівській області відповідача було затримано в адміністративному порядку у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень, встановлення особи (відсутній паспортний документ для виїзду за кордон) та з'ясування обставин правопорушення (забезпечення вирішення питання примусового видворення), про що складено протокол про адміністративне затримання № МЧГ 000042.
06.10.2025 УДМС у Чернігівській області відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме за перебування в Україні без документів на право проживання в Україні та за недійсними документами, термін дії яких закінчився (паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_1 строком дії до 29.09.2011), за частиною другою статті 203 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100 гривень (протокол серії ПР МЧГ № 001874 від 06.10.2025 та постанова серії ПН МЧГ № 001860 від 06.10.2025).
Відповідач не має жодної з обставин, на підставі яких відповідно до статті 31 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон) він не може бути примусово видворений за межі території України, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, він не має, за отриманням зазначеного статусу в Україні не звертався.
06.10.2025 внаслідок порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень статті 30 Закону, УДМС у Чернігівській області прийнято рішення № 7401100100000585 про примусове видворення відповідача з України.
06.10.2025 УДМС у Чернігівській області прийняло рішення про поміщення відповідача до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ) з метою забезпечення примусового видворення (перебуває в ПТПІ з 06.10.2025).
Відповідач не має документа, що посвідчує особу та надає право на виїзд з України, та є всі підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, оскільки незаконно перетнув державний кордон України з території держави-агресора в період дії воєнного стану та перебуває в Україні без законних підстав, порушуючи міграційне законодавство України.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, від послуг адвоката відмовився.
Сторони наполягали на тому, що ознайомлені з матеріалами справи та не має необхідності дослідження письмових доказів.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив таке.
06.10.2025 працівниками УДМС у Чернігівській області відповідача було затримано в адміністративному порядку у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне затримання № МЧГ 000042.
06.10.2025 УДМС у Чернігівській області відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме за перебування в Україні без документів на право проживання в Україні (протокол серії ПР МЧГ № 001874 від 06.10.2025 та постанова серії ПН МЧГ № 001860 від 06.10.2025).
06.10.2025 внаслідок порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства УДМС у Чернігівській області прийнято рішення № 7401100100000585 про примусове видворення відповідача з України.
06.10.2025 УДМС у Чернігівській області прийняло рішення про поміщення відповідача до Чернігівського ПТПІ з метою забезпечення примусового видворення (перебуває в ПТПІ з 06.10.2025).
Відповідач не має документа, що посвідчує особу та надає право на виїзд з України.
Відповідач є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 29.09.2006, терміном дії до 29.09.2011, та паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданий 05.11.2024.
Документи про продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне проживання в Україні відповідач не оформив, статусу біженця не отримував.
Таким чином відповідач перебуває в Україні без достатніх правових підстав.
Отже відповідачем порушено вимоги статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
У випадках невиконання іноземцями та особами без громадянства прийнятого щодо них в установленому порядку рішення про примусове повернення, їх за рішенням компетентного органу може бути примусово видворено.
Відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення до іноземців не застосовується.
Документи, які б підтверджували законне перебування на території України, у відповідача відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основним законодавчим документом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
23 квітня 2012 року наказом № 353/271/150 Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України було затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання.
Закон «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
За правилами частин 1, 2 статті 16 Закону реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Приписами частини 1 статті 26 Закону визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до частина 8 статті 26 Закону примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
В силу вимог частини 1 статті 30 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Таким чином орган міграційної служби уповноважений на прийняття рішення про примусове видворення як іноземців, так і осіб без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи ухилятимуться від виконання рішення про примусове повернення, або якщо такі особи не виконали у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, або які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України.
За приписами частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, існують ризики, що відповідач може ухилятися від примусового видворення за межі України, отже, його затримання з метою повернення до країни громадянської належності, не буде суперечити п.п."f" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини у справі, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворенняпідлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статтями 2, 4, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду (місцезнаходження: 00016, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ