Справа №766/15125/25
Пров. №3/766/5009/25
07.10.2025 м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Корольчук Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
В протоколі серії ААД № 601876 від 23.09.2025 зазначено, що 23.09.2025 о 11:45 в м.Херсоні по вул.Робоча, 115 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУМЮ (м. Одеса) від 18.09.2025 ВП № 57073252, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув та надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що він не знав про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, оскільки будь-яких повідомлень від Корабельного ВДВС стосовно цього питання не отримував. Після окупації міста Херсона сплачував аліменти особисто стягувачу, оскільки іншого шляху не було та виконавчої служби у м. Херсоні на той час та на теперішній момент немає. Про обмеження дізнався від представників поліції та одразу сплатив борг і було знято обмеження.
Вина ОСОБА_1 згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення особою, уповноваженою на складання протоколу обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- даними протоколу серії ААД № 601876 від 23.09.2025, який містить відомості, щодо дати, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
- копією постанови Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 57073252 від 18.09.2025;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 25.09.2025, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;
- відомостями, зафіксованими відеозаписом про обставини виявлення та документування інкримінованих ОСОБА_1 дій;
- рапортом інспектора поліції.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП суд перевіряє наявність відповідного тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, обізнаність правопорушника про наявність такого обмеження та свідоме порушення правопорушником встановленого щодо нього обмеження керування транспортними засобами.
Згідно наявної у матеріалах справи про адміністративне правопорушення копії постанови головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2025, встановлено що ОСОБА_1 був тимчасово обмежений у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 766/2607/18 виданого 14.03.2018.
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що до моменту зупинки транспортного засобу та пред'явлення ОСОБА_1 вимоги про надання посвідчення водія йому було відомо про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Інших доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» матеріали справи не містять і під час судового розгляду здобуто не було.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Отже, об'єктивних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 свідомо керував транспортним засобом, будучи обізнаним, що відносно нього встановлено обмеження керування транспортними засобами, матеріали справи не містять і під час судового розгляду здобуто не було.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки достатніх підстав визнати, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, будучи обізнаним про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, як про це зазначено у протоколі, суд не знаходить, оскільки досліджені судом матеріали справи не дають підстав зробити про це беззаперечний висновок, а тому всі сумніви щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення необхідно тлумачити на його користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 251, 280, 284 КУпАП
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяН. В. Корольчук