Справа № 585/2450/25
Номер провадження 3/585/869/25
07 жовтня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши матеріали, які надійшли з Роменського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканця
АДРЕСА_1 , солдат ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, -
30.06.2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2025 року з якому зазначено, що 07.06.2025 року о 06 год.00 хв. за адресою АДРЕСА_2 в приміщенні РТЗК та СП громадянин ОСОБА_1 образливо чіплявся та висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим принижував його гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що провину не визнає. Суду пояснив, що він написав заяву на ОСОБА_3 , так як той тягав його за «шкірки», а ОСОБА_3 написав на нього заяву. Як вони ставляться до нього так і він до них. Він не пам'ятає всіх обставин. Пам'ятає як він туди прийшов і вони лаялися в кабінеті ОСОБА_3 , той на нього лаявся. Там ще був черговий ОСОБА_4 , але він нічого не бачив і не знає. Він прийшов у воєнкомат тому що приїхали з братом і він хотів забрати брата
Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні повідомив, що працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим офіцером моб. відділення. З ОСОБА_5 стосунки були нормальні. Він тоді перебував в добовому наряді. Тоді привезли двоюрідного брата ОСОБА_5 , якого доставила поліція як ухилянта. Після цього прибув ОСОБА_5 , який був у нетверезому стані, він лаявся нецензурною лайкою, намагався забрати брата. Ще викликали поліцію. Він не бачив, щоб ОСОБА_3 тягав за барки ОСОБА_5 . ОСОБА_3 із ОСОБА_5 спілкувалися в кабінеті, він говорив ОСОБА_5 , що той у відпустці і щоб ішов додому і не створював дебошу. ОСОБА_5 лаявся на його адресу і висловлював погрози на його адресу та адресу його сім'ї. Ця ситуація тривала кілька годин і вони змушені були викликати поліцію.
Свідок ОСОБА_6 на виклик суду не прибув.
До матеріалів справи долучено:
- рапорти помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 07.06.2025 року (а.с.3).
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.06.2025 року з якого вбачається, що було прийнято усну заяву від ОСОБА_6 про те, що 07.06.2025 року приблизно 06:00 за адресою: АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував співробітникам РТЦК та СП, затримував несення служби в РТЦК та СП, погрожував фізичною розправою громадянину ОСОБА_2 та його родині (а.с.4).
- пояснення ОСОБА_1 , від 07.06.2025 року в яких він зазначив, що приблизно о 05:00 год. ранку він приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_4 з працівниками поліції та громадянином ОСОБА_7 , який порушив військовий облік. Він почав питати у своїх колег з ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи зачинений його кабінет, чи може він йти з ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього його керівник ОСОБА_8 запросив його свого кабінету. У них виникла сварка, яка супроводжувалась висловлюванням нецензурною лайкою з обох боків, після чого ОСОБА_8 вивів його з кабінету. Для нього це виявилося образливим, тому він здійснив дзвінок на лінію 102, так як має претензії по даному приводу (а.с.5).
- пояснення ОСОБА_6 від 07.06.2025 року в яких він зазначив, що близько 06 год.00 хв. він перебував на робочому місці в ІНФОРМАЦІЯ_3 до нього в кабінет прийшов черговий ОСОБА_9 та доповів, що до приміщення РТЦК прийшов військовослужбовець РТЦК ОСОБА_1 , який на даний час перебуває у відпустці та неадекватно себе поводить. Перебуває в стані сп'яніння. Він дав команду черговому запросити його до нього в кабінет, щоб розібратися в ситуації та поговорити. Зайшовши до нього в кабінет, ОСОБА_5 був агресивно налаштований, висловлювався грубою нецензурною лайкою в його бік, провокував його на бійку. Він намагався його заспокоїти, ОСОБА_5 не реагував на зауваження та погрожував застосуванням сили відносно нього. В цей момент в кабінеті був присутній черговий по ТЦК та СП ОСОБА_2 , відносно якого ОСОБА_5 проявив агресію, погрожував фізичною розправою йому та його родині. Він в свою чергу поводився до громадянина ОСОБА_5 ввічливо та коректно, фізичну силу не застосовував. В подальшому він дав команду черговому викликати наряд поліції для припинення протиправних дій та недопущення припинення функціонування ІНФОРМАЦІЯ_4 та припинення правопорушень (а.с.6);
- пояснення ОСОБА_2 в яких він зазначив, що він перебував на добовому чергуванні на території ІНФОРМАЦІЯ_4 та йому зателефонував помічник чергового та повідомив, що працівники поліції здійснили доставлення громадянина, з вищевказаним громадянином також був їх співробітник громадянин ОСОБА_1 , який перебував у відпустці. ОСОБА_1 перебував у п'яному вигляді та повідомив, що особа яку виловили працівники поліції йому брат. Вимагав, щоб особу яка порушила військовий облік було відпущено. Він повідомив, що це неможливо. Після цього до ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин ОСОБА_8 та забрав громадянина ОСОБА_1 до себе в кабінет (а.с.7).
Статтею 7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами, а в основу постанови покладені лише достовірні докази.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Диспозицією ст. 173 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку.
Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до роз'яснень, Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 р. у справі № 288/1158/16-к, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи.
При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
З досліджених судом доказів встановлено, що дії ОСОБА_1 відбувались в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 і полягали саме в лайці на адресу ОСОБА_2 і висловлюванні погроз.
Достовірних доказів, вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства тобто дій, які б порушили громадський порядок і спокій громадян матеріали справи не містять. Також, суд звертає увагу й на ту обставину, що відсутні докази на підтвердження того, що дії ОСОБА_1 відносно громадянина ОСОБА_2 , є саме хуліганством або були викликані хуліганським мотивом. Натомість вбачається, що такі дії ОСОБА_1 викликані діями працівників ТЦК та СП відносно його брата.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі вищевикладеного вважаю, що дії, визначені в протоколі, не містять склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.173, п. 1 ч. 1 ст. 247,284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 діб з дня її винесення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга