Справа № 583/3135/25
2/583/1197/25
08 жовтня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та позбавлення права власності відповідача на частку у спільній сумісній власності,
16.07.2025 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кутовий Я.А. звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення порядку користування квартирою, в якій просить встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : у користування позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виділити житлову кімнату позначену на плані № 7, загальною площею 17,9 кв.м.; у користування відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виділити кімнату позначену на плані № 2, загальною площею 12.4 кв.м.; кухню (кімната № 3) площею 9.0 кв.м., коридор площею 5,2 кв.м., коридор площею 3,5 кв.м., туалет площею 1,0 кв.м., ванна площею 2,7 кв.м. залишити в загальному користуванні сторін.
Ухвалою суду від 21.07.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
27.08.2025 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності та позбавлення права власності відповідача на частку у спільній сумісній власності, в якому просять відмовити у розгляді заяви позивача у справі № 583/3135/25 з причин обрання неналежного способу пред'явлення позову з визначенням неналежного відповідача; винести рішення, яким позбавити відповідача права власності на частину у володінні спільною сумісною власністю - квартирою на підставі ст. 365 ЦК України; визнати право частини спільної сумісної власності квартири відповідача ОСОБА_3 за ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.09.2025 р. клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Кутового Я.А. про заміну первісного відповідача належним задоволено, замінено первісного відповідача ОСОБА_1 належним відповідачем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РОНКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Вивченням матеріалів зустрічної позовної заяви встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Однак позивачами за зустрічним позовом не зазначено ціну позову та не надано документальних підтверджень вартості майна, відносно якого виник спір.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивачів за зустрічним позовом, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
У зв'язку з чим, необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем не надано документальних підтверджень дійсної вартості майна, відносно якого виник спір, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору.
Позивачі за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві зазначають, що від сплати судових витрат звільнені на підставі Закону України від 22.10.1993 р. п.18 ст. 12 та № 3551-ХХІІ, Закону України від 08.07.2011 р. п. 113 ч. 1 ст. 5 № 3674-VI.
Так, за змістом пункту 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Враховуючи предмет та підставу позову, відсутні підстави для застосування положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та звільнення позивачів за зустрічним позовом від сплати судового збору.
Таким чином, позивачам необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.
В зв'язку з цим ухвалою суду від 12.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.09.2025 року ОСОБА_1 отримано 23.09.2025 р.
02.10.2025 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду подана заява про виконання вимог ухвали від 12.09.2025 р., в якій вони просять прийняти подану 27.08.2025 р. позовну заяву без зміни позовних вимог до розгляду. При цьому зазначають, що вони звільнені від спати судового збору, та посилаються на ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2024 р. справа № 567/79/23, в якій колегія суддів дійшла висновку, що застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI має відбуватися при зверненні осіб, які у ньому зазначені, до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов'язані з відповідним їх статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів.
З даного приводу слід зазначити наступне.
В даній ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2024 р. (справа № 567/79/23) не наведено правового висновку щодо застосування п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а ухвалено передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки колегія вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 р. (справа № 567/79/23) дану справу повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. В ухвалі зазначено: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Великою Палатою Верховного Суду не встановлено об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту».
Враховуючи, що станом на 07.10.2025 р. вимоги ухвали суду від 12.09.2025 року не виконано: не сплачено судовий збір, не визначено ціну позову та не надано документальних підтверджень вартості майна, відносно якого виник спір, то відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України вказану зустрічну позовну заяву слід вважати неподаною та повернути її позивачам.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та позбавлення права власності відповідача на частку у спільній сумісній власності - вважати неподаною та повернути її позивачам.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до ст. 185 ч. 7 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова