08 жовтня 2025 р. Справа № 520/23038/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., повний текст складено 09.09.25 по справі № 520/23038/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належне, проте, неотримане речове майно за період з 07.11.2015 по 19.04.2016 за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2016;
зобов'язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби з 07.11.2015 по 19.04.2016 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2016.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження поважності таких причин.
04.09.2025 представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції правильно послався на спеціальний місячний строк звернення, передбачений ч. 5 ст. 122 КАСУ, однак, помилково визначив початком обрахунку строку 20.04.2016- наступний день після звільнення позивача. Зазначає, що строк звернення до суду у цій категорії справ визначається з певними особливостями - 1 місяць з моменту результатів досудового врегулювання. Так, відповідач на вирішення запиту, поданого в інтересах позивача зі спірного у справі питання надав листа від 29.07.2025. Позов подано через «Електронний суд» 27.08.2025 в межах місячного строку після отримання позивачем відповіді на звернення. Відтак, вважає, що строк звернення до суду, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України, позивач не пропустив. Посилається на те, що в ухвалі про повернення позову суд зробив аналіз змісту заявлених вимог та нормативних актів, на які послався позивач поза межами судового розгляду справи по суті, не ухвалюючи рішення. Також зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків 10 (десять) днів. Таким чином, сплив строків виконання ухвали припадає на 11.09.2025. Внаслідок того, що суд вважав безпідставними доводи позивача, наведені у поясненнях по строковому питанню на виконання ухвали без руху, позов було повернуто ухвалою від 09.09.2025 тобто, до спливу строку на виконання ухвали про залишення позову без руху.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Крім того вказав, що суд першої інстанції, діючи в межах положень КАС України, правомірно застосував процесуальні строки та залишив адміністративний позов без розгляду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту звільнення позивача зі служби у нього виникло право на отримання грошової компенсації за належне, проте неотримане речове майно, а саме, з 20.04.2016 і саме з цього дня необхідно обчислювати строк звернення до суду з позовом про стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Суд зазначив, що представником позивача у поданій заяві про усунення недоліків не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду, які б завадили звернутися позивачу до суду з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені представником позивача обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві також зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами частин 1, 2, 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що строк на усунення недоліків позовної заяви починає свій перебіг лише з дати вручення належним чином копії ухвали позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Частиною 6 ст. 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження поважності таких причин.
Згідно довідки про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, представником позивача - адвокатом Коломойцевим М.М. отримано : 02.09.2025 об 22:26 год.
Отже, строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали (02.09.2025 о 22:26)- 13.09.2025 (неділя - вихідний день).
Враховуючи положення ч. 6 ст. 120 КАС України, останнім днем на усунення недоліків позовної заяви є 15.09.2025.
Відповідно до ч. 8 ст. 120 КАС України, останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена Харківським окружним адміністративним судом 09.09.2025.
Тобто, судом першої інстанції всупереч положенню ч. 5 ст. 169 КАС України повернуто позовну заяву до закінчення строку на усунення недоліків.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки постановлено ухвалу про повернення позовної заяви до того, як у позивача закінчився строк для усунення недоліків позовної заяви.
Скаржник зауважує, що суд першої інстанції повернув позовну заяву до закінчення строку на усунення недоліку.
Апеляційний суд вважає, що такі доводи є доречними, адже позивач до 15.09.2025, ще мав можливість доповнити чи змінити свою заяву на усунення недоліків протягом строку наданого на усунення недоліку, який станом на 09.09.2025, ще не закінчився.
Відтак, доводи апеляційної скарги є підставними та свідчать про передчасність постановленої судом ухвали.
Колегія суддів наголошує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що метою, яку переслідує суд при залишенні позовної заяви без руху є забезпечення особі можливості усунути недоліки позову у строк та спосіб встановлений судом, фактично забезпечуючи таким чином право особи на доступ до правосуддя у спосіб визначений Законом.
Суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 12.04.2012 № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції»).
Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 09.09.2025 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 порушено право позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 4 КАС України.
Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а тому ухвалене судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 по справі № 520/23038/25 скасувати.
Справу № 520/23038/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню .
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий