08 жовтня 2025 р. Справа № 520/21479/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) від 03.09.2025 року по справі № 520/21479/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14.08.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 520/21479/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти ухвалити нове судове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не застосовано норми Закону України від 21.11.2024 № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024 і яким були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-2227 від 22.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-2227 від 22.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 520/2179/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-2227 від 22.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-2227 від 22.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області.
Судове рішення набрало законної сили 07.11.2023.
ГУ ПФУ в Харківській області звернення позивача розглянуло та повідомило листом від 20.03.2023 № 6448-6592/М-02/8-2000/23, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23, яке набрало законної сили 07.11.2023, за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, знаходиться в роботі.
Відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23 до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу не виконано.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до висновку, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у тому вигляді, у якому просить заявник, не сприятиме ефективному виконанню судового рішення та відновленню порушеного права позивача. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в частині здійснення необхідних виплат через брак коштів на них не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Харківській області тривалий час, майже два роки, не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23 в частині виплати заявникові заборгованості з пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-2227 від 22.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів зазначає, що відповідно листа ГУ ПФУ в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23 апелянту було проведено перерахунок пенсії та нараховано суму на доплату за період з грудня 2019 року по лютий 2024 рік в сумі 332114,75 грн, проте станом на цей час не виплачена.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів частини 3 статті 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23.
Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про те, що застосування судом першої інстанції висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування попередньої редакції статті 378 КАС України, є нерелевантними до спірних правовідносин.
Зі змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 вбачається, що відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції посилається на позиції Верховного Суду викладені в ухвалі від 19.05.2015 № 21-1044а15 та в постановах від 22.11.2016 у справі № 804/5081/13-а, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № К/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019.
Однак, викладені в цих судових рішеннях висновки були сформульовані до 19.12.2024, тобто до доповнення статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а тому вказана судова практика є нерелевантною.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням “Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 520/21479/23.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 по справі № 520/21479/23 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 520/21479/23.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 520/21479/23 грошову суму у розмірі 332114,75 грн (триста тридцять дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 75 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов