08 жовтня 2025 р. Справа № 520/13003/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/13003/25
за позовом ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнання протиправною бездіяльності Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати мені компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 24.976,48 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 48 коп. за весь час затримки виплати з 26.08.2021 року по день фактичної виплати 09.05.2025 року на підставі Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
- зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 24 976,48 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 48 коп. за весь час затримки виплати з 26.08.2021 року по день фактичної виплати 09.05.2025 року на підставі Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 частково задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України з приводу не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за платежем по судовим рішенням у справах №520/30512/24, №520/30557/24, №520/30409/24 та №520/30399/24.
Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за платежем по судовим рішенням у справах №520/30512/24, №520/30399/24 за період 29.01.2020 - 08.05.2025.
Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за платежем по судовим рішенням у справах №520/30557/24, №520/30409/24 за період 26.08.2021 - 08.05.2025.
Позов в решті вимог - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що позивач не звертався з заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, а відповідачем не було відмовлено йому у такій виплаті.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 4 цієї статті, його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу у лавах Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 з 08.07.2019 року по 16.03.2020 року та у військовій частині НОМЕР_2 з 17.03.2020 року по 25.08.2021 року) та перебував на фінансовому забезпеченні при Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до витягу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.08.2021 р. №177 позивача звільнено у запас на підставі підп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (у зв'язку із закінченням строку контракту) із показником календарної вислуги - 25р. 01м. 03дн.; датою припинення військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 є - 25.08.2021р.; 09.05.2025р. на виконання рішення суду у справі №520/30512/24 заявник отримав 6.244,12грн. перерахованої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; 09.05.2025р. на виконання рішення суду у справі №520/30557/24 заявник отримав 6.244,12грн. перерахованої компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки; 09.05.2025р. на виконання рішення суду у справі №520/30409/24 заявник отримав 6.244,12грн. перерахованої одноразової грошової допомоги при звільненні; 09.05.2025р. на виконання рішення суду у справі №520/30399/24 заявник отримав 6.244,12грн. перерахованого грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адмінстративного суду від 24.01.2025 у справі №520/30512/24 були визнані протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчисленої із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року) та з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. у справі №30557/24 були визнані протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 при обчисленні ОСОБА_1 грошової компенсації за частину невикористаної відпустки за 2021 рік та грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови; Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за частину невикористаної відпустки за 2021 рік та грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020 та 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025р. у справі №520/30409/24 були визнані протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років служби у Збройних Силах України, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року; Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років служби у Збройних Силах України, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025р. у справі №520/30399/24 були визнані протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 25.08.2021включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчисленого із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року) та з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, установленими судами у згаданих вище справах календарними датами набуття заявником права на отримання відповідних видів грошового забезпечення є 29.01.2020р. та наступний після припинення військової служби календарний день.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення, звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Тож у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а зазначає, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що 08.05.2025 Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних сил України виплачено ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошового забезпечення.
Оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум грошового забезпечення не дотримано, право останнього на виплату компенсації порушено.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" чітко визначено формулу, яка має застосовуватись при обрахунку розміру спірної компенсації.
З іншого боку слід зазначити, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії за зверненням особи, оскільки це не передбачено законодавством.
Тому, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що позивач не звертався із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, а відповідачем не було відмовлено йому у такій виплаті
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2024 р. у справі №560/8194/20.
З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум та остаточний розрахунок з позивачем відбулися у зв'язку з неправомірним нарахуванням такого розрахунку відповідачем, тобто з його вини, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 520/13003/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк