08 жовтня 2025 р. Справа № 520/11939/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О.) від 27.08.2025 року по справі № 520/11939/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
12.05.2025 позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиплати перерахованого грошового забезпечення відповідно до Довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 №1321/ВФЗ від 10 липня 2024 року в сумі 94823,19 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 суму невиплаченого перерахованого грошового забезпечення відповідно до Довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 №1321/ВФЗ від 10 липня 2024 року в розмірі 94823,19 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 закрито провадження у справі № 520/11939/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/21446/23 не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо виплати грошового забезпечення щодо стягнення певної суми коштів, вимога про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача. Зазначає, що у даному випадку позивачем пред'явлено позов про виконання рішення суду про стягнення коштів, а не про зобов'язання боржника вчинити дії.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування грошового забезпечення позивача з 05.07.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період 05.07.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.05.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 31.12.2022 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та здійснити його виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та здійснити його виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 по справі № 520/21446/23 - залишено без змін.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/21446/23 відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача та видано довідку розрахунок перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму за період з 07 травня - 31 грудня 2022 року, січень -19 травня 2023 року № 1321/ВФЗ від 10.07.2024, в якому зазначено до видачі на руки 94823,19 грн.
Також, позивачем подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 520/21446/23.
На зазначене ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року по справі № 520/21446/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиплати перерахованого грошового забезпечення відповідно до Довідки - розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1321/ВФЗ від 10 липня 2024 року в сумі 94823,19 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/21446/23;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 суму невиплаченого перерахованого грошового забезпечення відповідно до Довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1321/ВФЗ від 10 липня 2024 року в розмірі 94823,19 грн.
Тобто, предметом спору по справі № 520/10651/25 є неправомірність дій відповідача вчинені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/21446/23.
Таким чином, суд першої інстанції по справі № 520/10651/25 прийшов до висновку, що спірні правовідносини в цій справі фактично виникли у зв'язку з незгодою позивача з виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/21446/23 та направлені на спонукання відповідача виконати рішення суду.
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що предмет позову у справі № 520/11939/25 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 520/21446/23.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про закриття провадження по справі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України), а також відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Колегія суддів проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 520/21446/23.
Вважає, що за таких обставин позовні вимоги у справі № 520/21446/23 та № 520/11939/25 - є тотожними, так як спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі № 520/11939/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов