08 жовтня 2025 р. Справа № 480/616/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 (ухвалене суддею Прилипчук О.А.) по справі № 480/616/25
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив: визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 19.07.2022 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 19.07.2022 в загальній сумі 149 892,06 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 19.07.2022 з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 19.07.2022, виходячи з фіксованої величини 2901,35 грн. щомісячно, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог
Судовим розглядом встановлено, що згідно наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 872-ОС від 05.08.2024 ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 22.07.2024 р. № 804-ОС за пп. "б" (за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 06.08.2024.
Позивач, вважаючи, що під час проходження військової служби за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 відповідачем протиправно не виплачувалась індексація з урахуванням абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що належним захистом прав позивача є визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 19.07.2022 з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 19.07.2022, виходячи з фіксованої величини 2901,35 грн. щомісячно, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (в подальшому - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон № 2011-XII).
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Спірним у цій справі є, зокрема, питання правомірності нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 у фіксованому розмірі, а також визначення конкретної суми індексації, яка підлягає стягненню, а саме, як вважає апелянт порушення відповідачем пункту 5 Порядку № 1078 та не виплату з 01.03.2018 фіксованої суми індексації грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.05.2022 року у справі № 400/4491/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.
Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 до 28.01.2019) не містили в собі такого поняття як “фіксована сума індексації».
Зазначений термін використовувався у додатку 4 “Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року.
Саме такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21.
Разом з тим, відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).
Таким чином, із урахуванням пункту 1 абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд апеляційної інстанції вважає, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21 зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У цьому контексті Суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 року по 22.07.2022.
При вирішенні спірного питання враховано: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); проведено співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до особової картки грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та витягів розрахунково-платіжних відомостей, розмір грошового забезпечення позивача складав у лютому 2018 року - 6790,59 грн., а у березні 2018 року - 8352,40 грн.
Таким чином, дохід позивача у березні 2018 р. підвищився на 1561,81 грн.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: Лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% - Г,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 1.01,7% ==' 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101.1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010- 101.9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 -101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,01.3; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0%. (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4% =. 101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 102,4% = 1,024; Листопад 2014 - 101,9% = 1,019; Грудень 2014 - 1.03,0% = 1,030; Січень 2015 - 103.1% = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053;. Березень 2015 - 110,8% = 1,108; Квітень 2015 - 1.14% = 1,140; Травень 2015 - 102,2% = 1,022; Листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,03.7; Липень 2017 - 1.03,1.3% = 1.01,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; Жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44% = 1.00,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201.7) х. 101,5% (січень 2018) = 1,034.
1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 =>353,3%
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін)
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
Таким чином, сума можливої індексації складає 4 463,15 грн (1762,00 грн. * 253,30%/ 100), яка є більшою за розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (1561,81 грн.), що є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Отже, у даному випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року позивача складає 2901,34 грн., яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 - 1561,81).
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення, яка складає 2901,34 грн. в місяць, за період з 01.03.2018 по 19.07.2022, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 19.07.2022 з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 19.07.2022, виходячи з фіксованої величини 2901,35 грн. щомісячно, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 480/616/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич