30 вересня 2025 р.Справа № 520/3456/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 р. (ухвалене суддею Шевченко О.В.) по справі № 520/3456/25
за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ"
до Головнеого управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ" (в подальшому - ПрАТ «ХКП «Котлоенергопроект») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (в подальшому - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00569600713 від 08.10.2024 р. та № 00569520713 від 08.10.2024 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 14.08.2024 р. за № 33709/20-40-07-13-05/31631883, висновками якого встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 5739291 грн., у т. ч. за червень 2024 року у сумі 5739291 грн., в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 711662 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5027629 грн.
На підставі висновків вищевказаного акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.10.2024 р. № 00569600713 (форма «В4»), відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 711662 грн.; № 00569520713 (форма «Р»), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 6284536,25 грн., з яких: сума податкового зобов'язання складає 5027629 грн., а штрафні санкції - 1256907,25 грн.
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в подальшому - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий пункту 198.5 статті 198 ПК України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що платник податку зобов'язаний самостійно нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому під положення зазначеної статті підпадаютьі ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.
Тобто, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 08.07.2025 р. у справі № 640/31479/21.
Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Згідно із пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов'язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 (в подальшому - Положення № 879).
Згідно із пунктом 5 розділу І Положення № 879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Пунктом 7 розділу І Положення № 879 встановлено випадки обов'язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Згідно із п. 1 розділу II Положення № 879, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Відповідно до п. 20 розділу II Положення № 879, бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).
Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам (п. І розділу ІV Положення № 879).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що висновок про визнання товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблений лише за результатами інвентаризації, якою виявлено нестачу ТМЦ; доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є сам результат інвентаризації - інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), у разі виявлення нестачі - також звіряльна відомість і протокол.
Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом встановлено, що на балансі підприємства станом на 30.06.2024 р. та 06.08.2024 р. обліковуються товарно-матеріальні цінності: Конденсаційна парова турбіна з регульованим відбором пари і генератор 7МВт з її допоміжними пристроями для забезпечення потреб та технологічних процесів, а саме: парова турбіни, керуючі пристрої, мастильна система, конденсаційна система, контрольно-вимірювальні пристрої, аксесуари та трубопроводи, генератор, система збудження, аксесуари, запасні частини, креслення, інша документація, показники моніторингу турбіни, з проведенням її опису, яку ввезено на територію України згідно з митною декларацією № UА204020/2022/018390 від 25.07.2022 р. (далі - турбогенераторна установка) балансовою вартістю 27186452,55 грн.
Контролюючим органом встановлено, що ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» не підтвердило фактичну наявність залишків ТМЦ, які обліковуються на балансі підприємства по рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», а отже такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідачем під час проведення перевірки відповідачем направлено ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» лист від 29.07.2024 р. за № 2583/ж12/20-40-07-13-11 з вимогою на проведення інвентаризації основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей до 05.08.2024 р. та надано запит головному бухгалтеру ПрАТ «ХКП «Котлоснсргопроект» відповідачем надано запит «Про надання копій документів та пояснень» № 2582/Ж12/20-40-07-13-11 від 24.07.2024 р. про надання документів, що мають відношення для дослідження за період, що перевірявся.
До перевірки надано: ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2023 р. (№ 554/15295/22, провадження № 1-кс/554/2616/2023), ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09.04.2024 р. (Справа № 554/15295/22 провадження № 1 -кс/554/2528/2024), постанову про визнання речовими доказами від 23.02.2023 в кримінальному провадженні № 12022170000000453 від 14.09.2022 р.
Згідно із ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2023 р. (Справа № 554/15295/22, провадження № 1-кс/554/2616/2023), з урахуванням ухвали від 09.04.2024 р. (Справа № 554/15295/22 Провадження № 1-кс/554/2528/2024) на підставі постанови про визнання речовими доказами від 23.02.2023 р. в кримінальному провадженні № 12022170000000453 від 14.09.2022 р. накладений арешт шляхом заборони користуванням, відчуження та розпорядження майном, яке було виявлене та вилучене під час обшуку 23.02.2023 р. у приміщеннях та на території за адресою: Волинська область, смт. Мар'янівка, вул. Незалежності, 13, а саме: конденсаційну парову турбіну з регульованим відбором пари і генератором максимальною потужністю 7,5МВт, обладнання, запасні частини, супутні матеріали виготовлені турбінним заводом КНР та передані на відповідальне зберігання представнику ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (код за ЄДРПОУ 00152299, місцезнаходження: 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 4), з попередженням про кримінальну відповідальність за незбереження майна.
На виконання Головного управління ДПС у Харківській області позивачем надано результати проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей: Наказ № 05/08/24 від 05.08.2024 р., інвентаризаційні описи матеріалів по рахункам 201, 202.
В інвентаризаційному описі по рахунку 202 на 06.08.2024 р. за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд 4, зазначено про наявність конденсаційної парової турбіну з регульованим відбором пари у кількості 1 шт. вартістю за даними бухгалтерського обліку 27186452,55 грн.
Листом ПрАТ «ХКП «КОТЛОСНСРГОПРОЕКТ» № 09/08 від 09.08.2024 р. позивач повідомив контролюючому органу, що у зв'язку з недопуском членів інвентаризаційної комісії на територію підприємства ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» де згідно з ухвалою суду від 07.03.2024 р. у справі № 554/15295/22 на відповідальному зберіганні знаходиться "Конденсаційна парова турбогенераторна установка з відбором пари", перевірити її наявність з метою інвентаризації не вбачається можливим.
Головним управлінням ДПС у Харківській області до Головного управління ДПС у Полтавській області направлено запит № 2615/7/20-40-07-13-10 від 08.08.2024 р. про проведення зустрічної звірки ТОВ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», в якому заначено про необхідність проведення відповідного контрольно-перевірочного заходу з огляду на те, що за результатами проведеної інвентаризації.
За результатами розгляду вищевказаного запиту Головне управління ДПС у Полтавській області листом від 08.08.2024 р. за № 1757/7/16-31-07-04-07 (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 08.08.2024 р. № 4580/7) повідомило, що посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області не було допущено на територію ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» (податковий номер 00152299) для проведення інвентаризації залишків ТМЦ ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (податковий номер 31631883). Юрист ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» (податковий номер 00152299) повідомив, що конденсаційна парова турбіна з регульованим відбором пари і генератор 7 МВт з її допоміжними пристроями для забезпечення потреб і технологічних процесів передана у власність ТОВ «Об'єднання Хорс» (податковий номер 21509268), відповідно до Наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання постанови та рішення від 11.04.2024 р. у справі № 917/322/23. Тобто, проведення заходів з інвентаризації залишків ТМЦ ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (податковий номер 31631883) є неможливим, що підтверджується актом Головного управління ДПС у Полтавській області № 413/16-31-07-04-02/31631883 від 06.08.2024 р.
Головне управління ДПС у Харківській області напрвлено до Головного управління ДПС у м. Києві запит від 08.08.2024 р. за № 2616/7/20-40-07-13-10 про проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБ'ЄДНАННЯ «ХОРС» (код за ЄДРПОУ 21509268).
Згідно із інформацією про вжиті заходи за запитами від 08.08.2024 р. за № 2615/7/20-40-07-13-10, від 08.08.2024 р. за № 2616/7/20-40-07-13-10 про проведення зустрічних звірок ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» та ТОВ «ОБ'ЄДНАННЯ «ХОРС» Головним управлінням ДПС у Харківській області під час розгляду справи не надано.
Головне управління ДПС у Харківській області звернулося з запитом від 08.08.2024 р. за № 16059/5/20-40-07-13-09 до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції Мандик О.В. про надання інформації та документів про вилучення у ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» та передання на відповідальне зберігання ПрАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ»(код за ЄДРПОУ 00152299) Конденсаційної парової турбогенераторної установки з відбором пари максимальною потужністю 7МВт.
СУ ГУ НПУ в Полтавській області листом від 21.08.2024 р. повідомило, що відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В. від 07.03.2023 р. (справа № 554/15295/2022, провадження №1 -кс/554/2616/2023) накладено арешт на конденсаційну парову турбіну з регульованим відбором пари і генератором 7.5 МВт, обладнання, запасні частини та інші супутні матеріали, виготовлені турбінним заводом КНР, та передано на відповідальне зберігання як речові докази представникам ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (код за ЄДРПОУ 00152299, місцезнаходження: 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 4), ухвалу виконано 16.11.2023 р. У зв'язку з перебуванням матеріалів досудового розслідування на експертизі, копії підтверджуючих документів надати не вбачається за можливе. З приводу інших питань рекомендовано звернутися на адресу ТОВ «Об'єднання «ХОРС» (код ЄДРПОУ 21509268).
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою суду накладено арешт на конденсаційну парову турбіну з регульованим відбором пари і генератором 7.5МВт, обладнання, запасні частини та інші супутні матеріали, виготовлені турбінним заводом КНР, що обліковувалися на балансі ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ», та передано на відповідальне зберігання як речові докази представникам ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим законодавством встановлено, що засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, є проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акта, яким зафіксовано, зокрема факт такої нестачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Таким чином, на час проведення податкової перевірки за ухвалою суду ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» було позбавлене права на відчуження, розпорядження та/або користування майном - конденсаційною паровою турбіною з регульованим відбором пари і генератором 7.5 МВт, обладнанням, запасними частинами та іншими супутніми матеріалами, таке майно знаходилось на відповідальному зберіганні у ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 4.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що представникіі ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ», та посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області не було допущено на територію ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» допущено для проведення інвентаризації залишків ТМЦ ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ».
Доказів встановлення контролюючим органом в ході перевірки нестачу ТМЦ (конденсаційної парової турбіни з регульованим відбором пари) відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не надано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні передбачені законом підстави для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за операціями ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ», що не були господарською діяльністю платника податку у період, що перевірявся.
Судовим розглядом встановлено, що Наказ Господарського суду Полтавської області (у справі № 17/322/23), який зобов'язує ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» поставити на майданчик, розташований за адресою: вул. Свіштовська, 4, місто Кременчук, Полтавська область, 39609, та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Об'єднання «Хорс» Конденсаційну парову Турбогенераторну установку з відбором пари (Теплоелектростанція) ПрАТ «ХКП «Котлоенергопроект», виданий 11.04.2024 р.
Проте, контролюючим органом ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів його виконання позивачем, відповідних висновків в акті перевірки не наведено.
Щодо ухвали Октябрьського районного суду м. Полтави від 02.04.2024 р. у справі № 554/15295/22, якою задоволено клопотання адвоката в інтересах власника майна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання «ХОРС», про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 12022170000000453 від 14.09.2022 р. та скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2023 р. на конденсаційну турбіну з регульованим відбором пари і генератора 7 МВт з її допоміжними пристроями для забезпечення потреб та технологічних процесів, яка знаходиться в 14 контейнерах, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначену ухвалу прийнято без участі ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ», в акті перевірки відсутнє посилання на ухвалу Октябрьського районного суду м. Полтави від 02.04.2024 р. та у справі № 554/15295/22.
Також під час податкової перевірки не встановлено обставин повернення майна від ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» до ПрАТ «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» після скасування арешту на конденсаційну турбіну з регульованим відбором пари і генератора 7 МВт.
Згідно із пояснень позивача, які містяться у матеріалах справи, слідує, що після скасування арешту у розпорядження ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» таке майно не поверталося.
05.03.2021 р. між ТОВ «Об'єднання «ХОРС» (як Покупцем) та ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (як Продавцем) укладено договір № 021120 кер, відповідно до п. 1 якого Покупець зобов'язався оплатити і отримати, а Продавець передати у власність Покупця Конденсаційну турбіну з регульованим відбором пари і генератор 7МВт з її допоміжними пристроями для забезпечення потреб та технологічних процесів виробництва КНР (далі - «Турбогенератор»).
Згідно із п. 3.1 Договору № 021120кер від 05.93.2021 р., ціна Договору на день укладення Договору склала 46630752 грн., в тому числі ПДВ.
На виконання вищевказаного договору № 021120кер від 05.03.2021 р. ТОВ «Об'єднання «ХОРС» перерахувало на поточний рахунок ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» грошові кошти на загальну суму 30250000 грн., у тому числі: 19.04.2021 р. перераховано 3250000 грн.; 07.07.2021 р. перераховано 3250 000 грн.; 27.08.2021 р. перераховано 23500000 грн.
За правилом першої події ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» зареєструвало в ЄРПН відповідні податкові накладні: №10 від 19.04.2021 р., № 3 від 07.07.2021 р. та № 8 від 27.08.2021 р. Тобто, позивачем у межах Договору № 021120кер від 05.03.2021 р. задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 5041666,67 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджуються з висновком суду першої інстанції про помилковість висновків акта перевірки про те, що чиста реалізаційна вартість конденсаційної турбіни з регульованим відбором пари станом на 06.08.2024 склала 0,00 грн.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено відсутності ТМЦ на зберіганні у позивача та використання позивачем товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку за період, що перевірявся, тобто, відсутні докази заниження позивачем обсягу операцій, що оподатковуються за основною ставкою на суму 27 186 452,55 грн, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5 437 290,51 грн внаслідок використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Щодо порушення ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» вимог абз. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, а саме, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рядках 1.1 колонка Б Декларацій з податку на додану вартість у сумі 302000 грн. в т.ч. за грудень 2023 року - у сумі 302000 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пп. б п. 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно із п. 186.1 ст. 186 ПК України, місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (як підрядником) укладений договір на комплекс робіт по об'єкту: «Переобладнання печі П-1/6 установки Г-36-37/1 для виробництва перегрітої водяної пари» з ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (як замовником) від 20.05.2022 р. № 267/4/2116 (далі - договір).
Відповідно до договору підрядник зобов'язується власними силами і засобами, з власних матеріалів та на свій ризик виконати комплекс робіт по об'єкту: «Переобладнання печі П-1/6 установки Г-36-27/1 для виробництва перегрітої водяної пари», а саме: проектно-конструкторські роботи; постачання обладнання для реконструкції печі з арматурою та насосами; постачання обладнання КВПіА та АСУТП; демонтажно-монтажні роботи по обладнанню, трубопроводам, металоконструкціям, обладнанню і мережам КВПіА, електротехнічному обладнанню і мережам; теплоізоляційні і обмурувальні роботи; пусконалагоджувальні роботи.
Роботи виконуються підрядником поетапно відповідно до погоджених сторонами строків.
Пунктом 3.2 договору визначено терміни виконання робіт: 3.3.1. Розробка проектно-конструкторської документації - виконується продовж 120 днів з моменту підписання Договору; 3.3.2. Поставка обладнання - виконується продовж 150 днів з моменту виконання Замовником попередньої оплата згідно пункту 2.2.1. Договору, але не пізніше 210 днів з моменту підписання Договору; 3.3.3. Демонтажно-монтажні, теплоізоляційні та обмурувальні роботи - виконуються протягом 120 днів, починаючи з 91 дня з моменту підписання договору, та закінчуються не пізніше 210 дня з моменту підписання Договору, при цьому Підрядник не позбавляється права достроково приступити до виконання зазначених в цьому пункті робіт; 3.3.4. Пусконалагоджувальні роботи - виконуються протягом 40 днів, починаючи з 185 дня з моменту підписання договору, та закінчуються не пізніше 225 дня з моменту підписання Договору.
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом здачі-приймання виконаних робіт, який оформлюється сторонами після завершенні відповідного етапу робіт за Договором, протягом 3-х робочих днів з дати повідомлення Замовника про готовність результатів робіт до приймання.
За результатами виконання всього комплексу робіт за Договоромсторони підписують Акт здачі об'єкта в експлуатацію.
Акти виконаних робіт між ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» та ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» за договором від 20.05.2022 р. за № 267/4/2116 за період з 01.12.2023 р. по 30.06.2024 р. не підписувалися і свого відображення відносини у складі реалізації, та як наслідок, податкових зобов'язань з ПДВ не знайшли.
Також в ході перевірки встановлено, що ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (як замовником) укладений договір підряду від 01.05.2023 р. за № 2310 з ТОВ «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (як підрядником), згідно з яким замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати демонтажно-монтажні, теплоізоляційні та обмурувальні роботи по об'єкту: «Переобладнання печі 11-1/6 установки Г-36-37/1 для виробництва перегрітої водяної пари ПАТ «Укртатнафта», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього Договору на підставі Актів прийому-передачі виконаних робіт та інших документів, передбачених цим Договором.
Між ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» та ТОВ «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» складений та підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт до Договору підряду № 2310 від 01.05.2023 р. на виконання робіт по об'єкту: «Переобладнання печі 11-1/6 установки Г-36-37/1 для виробництва перегрітої водяної пари» від 29.12.2023 р. за № 02/2310.
Згідно із актом, умовами Договору № 2310 від 01.05.2023 р. на виконання демонтажно-монтажних, теплоізоляційних та обмурувальних робіт по об'єкту: «Переобладнання печі ГМ/6 установки Г-36-37/1 для виробництва перегрітої водяної нари» ПАТ «Укртатнафта», Замовнику пред'явлені до приймання надані роботи. Роботи надаються в обсязі 40%. Вартість робіт відповідно до п. 2.2. Договору № 2310 від 01.05.2023 р. становить 1812000 грн., в т.ч. ПДВ - 302000 грн».
Оскільки роботи з монтажу технологічного обладнання на об'єкті: «Переобладнання печі 11-1/6 установки Г-36-37/1 для виробництва перегрітої водяної пари» ПАТ «Укртатнафта» не знайшли свого відображення в обсягах виконаних робіт між ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» та ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» за грудень 2023 року, то ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» не перевиставляло їх замовнику, і не відображало їх в регістрах бухгалтерського обліку у складі реалізації в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, контролюючий орган дійшов висновку, що ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» в порушення вимог абз. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по рядках 1.1 колонка Б Декларацій з податку на додану вартість у сумі 302 000 грн, в т.ч. за грудень 2023 року - у сумі 302 000 грн.
Відповідно до абз. «б» п. 185.1 ст.185, п.187.1.ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України не встановлено вимог щодо реалізації платником податків придбаних робіт виключно у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, і відсутність такої реалізації не впливає на право платника податків на формування податкового кредиту.
Проте, чинним законодавством передбачено, що платник податків лише після складання документів, що підтверджують факт виконання робіт зможе відобразити їх у регістрах бухгалтерського обліку у складі реалізації в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, та лише з дати складання таких документів, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України у ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» виникне податкове зобов'язання з постачання товарів/робіт/послуг.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 302000 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення відповідача необґрунтовані, у зв'язку з чим піддягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 315, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 по справі № 520/3456/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 08.10.2025 року