07 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/7130/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Шашери М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Державний виконавець (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №620/7130/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) на користь ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) невиплаченої заборгованості по пенсії в сумі 146532,80 грн.
Свою заяву мотивує тим, що рішення суду в частині виплати заборгованості перерахованої пенсії в сумі 146532,80 грн залишається невиконаним.
Розгляд заяви призначено на 07.10.2025.
Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заяви, суд встановив такі обставини.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2021, яке набрало законної сили 29.09.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, виданої Державною фіскальною службою України 25.03.2021 № 43/О/99-99-09-02-14, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з розрахунку 88 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми (а.с.32-38).
Постановою державного виконавця від 21.07.2022 відкрито виконавче провадження №69466619 з примусового виконання вказаного рішення.
У межах вказаного виконавчого провадження боржник листом від 10.11.2022 повідомив, що рішення суду ним виконано, перерахунок пенсії проведено. Доплата пенсії за період 01.04.2019 по 31.10.2021 складає 146532,80 грн. З 01.11.2021 пенсія ОСОБА_1 виплачується на виконання рішення суду. Рішення Чернігівського ОАС занесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 53).
Станом на дату звернення до суду із заявою вказана заборгованість по підвищенню не виплачена, у зв'язку з чим заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.
Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України органом, який реалізує означену політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд звертає увагу, що у даних правовідносинах порушене право стягувача захищено шляхом зобов'язання ГУПФУ в Чернігівській області провести йому перерахунок та виплату пенсії.
ГУПФ України в Чернігівській області повідомило державного виконавця, що рішення суду ним виконано, перерахунок пенсії проведено. Доплата пенсії за період 01.04.2019 по 31.10.2021 складає 146532,80 грн. З 01.11.2021 пенсія ОСОБА_1 виплачується на виконання рішення суду. Рішення Чернігівського ОАС занесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 53).
Виходячи з вище встановленого, відповідач обчислив, зробив перерахунок та здійснює виплату, а стягувач одержує пенсію у підвищеному розмірі відповідно до рішення суду.
Тобто, судом не встановлено невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, як передбачено частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Єдиною підставою для звернення державного виконавця із заявою про зміну способу виконання є відсутність у територіального органу Пенсійного фонду України коштів для виплати стягувачу заборгованості по пенсії, яка виникла після виконання рішення суду по справі №620/7130/24.
Разом з тим, відсутність коштів для фінансування не є обставиною, яка свідчить про наявність підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Так, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 по справі №420/6671/18 зазначав, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу за судовим рішення, не є власністю ГУ ПФУ та не знаходяться на його рахунках. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку.
Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта владних повноважень, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести шкоду необмеженій кількості осіб.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості, Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність аргументів державного виконавця, наведених в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі.
Також Суд звернув увагу на те, що згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
Суд звертає увагу, що виплата заборгованості по перерахованій пенсії повністю залежить лише від наявності бюджетного фінансування й при цьому визначений судом спосіб такого виконання фактично не матиме жодного впливу на його реалізацію.
Виплата за вказаними рішеннями здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати таким чином, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які також чекають на отримання коштів з бюджету.
Суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені виключно за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Також суд зазначає, що судові рішення про зобов'язання боржника вчинити певні дії (зокрема, перерахувати та виплатити пенсію) та про стягнення коштів є різними видами рішень, які виконуються у різному порядку.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №440/85/19.
Отже, внаслідок зміни порядку та способу виконання рішення суду із зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії на стягнення конкретно визначеної суми такого підвищення, яка по суті є доплатою за певний період, буде змінено рішення суду по суті, а також спосіб відновлення порушеного права позивача.
Зазначена позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 по справі № 620/3704/21.
З огляду на викладене, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить державний виконавець, адже він фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Враховуючи вищевказане, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необґрунтованою та у її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №620/7130/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07.10.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна