Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 жовтня 2025 р. № 520/19465/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивачу на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року, про розмір грошового забезпечення позивача, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.
2. Зобов'язати здійснити з 01.12.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення позивача, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії, у розмірі відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням фактично проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача з приводу відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивачу на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року, про розмір грошового забезпечення позивача, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача - 25.07.2025 року надано відзив на адміністративний позов в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугуроків, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.12.2002 року.
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях було складено нову довідку про розмір грошового забезпечення вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом щодо перерахунку пенсії.
Відповідач листом від 18.07.2025 року № 2000-0311-8/109585 повідомив, що після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови № 103, інших рішень Уряду про про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. Враховуючи викладене, підстави для перерахунку пенсій відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року, відсутні.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
З 05 березня 2019 року, внаслідок набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Київ від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду визнано противоправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ країни від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та де яким іншим категоріям осіб» та зміни до порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХП, затвердженого постановою КМ України від 13.02.2000 №45, підстави для застосування пунктів 1 і 2 постанови КМ України при проведенні перерахунку пенсії позивача відпали.
Таким чином, з 05.03.2019, дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 - скасовані внесені до Порядку №45 постанови КМ України №103, щодо складових грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії з 01.01.2018 та зняті обмеження щодо виплати підвищення до пенсії колишніх військовослужбовців, перерахованої згідно з постанови КМ України №103.
Враховуючи, що зміни внесені постановою КМ України №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані противоправними та не чинними, з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/201 8 редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, які повинні вчинити відповідачі в зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку№45 не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій відповідно до Закону №2262-XII. крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону №2262-XII. Пенсіонери подають органам які призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст. 63 Закону №2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюються хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або в зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи у них зазначають зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте КМ України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а 13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою КМ України №704 установлені додаткові види грошового забезпечення.
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови КМ України №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 01.12.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мас право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових , розрахованих згідно з постановою КМ України №704 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-XII та ст. 9 Закону №2011-XII.
В силу п. 24 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України» «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка погоджена з Міноборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 обласний військовий комісаріат є уповноваженим структурним підрозділом Міноборони га відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановлених Законом №2262-XII.
За змістом положень пункту 24 Порядку №3-1 органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених в таких довідках (висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 25.11.2014 у справі №21-322а14).
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закроплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь - ким.
Враховуючи порядок дій пенсійного органу передбачений постановою КМ України №45 та Порядком №3-1, відповідач не має дискреційного повноваження що до перерахунку пенсій позивачу після отримання довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачу.
Таким чином, відповідач, як державний орган, який зобов'язаний відповідно до ст. 19 Конституції України діяти лиш на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов'язаний був у відповідності до ст. 51, 63 Закону №2262-ХІІ, Порядку №45 здійснити такий перерахунок після отримання довідки про грошове забезпечення від уповноваженого органу. Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було вчинено дій що до його проведення, в зв'язку з чим вимоги є законними та обґрунтованими в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії, на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії позивачу суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України, не буде здійснено виплату позивачу перерахованої пенсії.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії, на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки вих. 33/32-0854 № 100/26461 від 11.07.2025 року про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена РСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумській області Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.