Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 жовтня 2025 року № 520/17665/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), оформлене повідомленням № 6034 від 08.05.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; Місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за заявою від 25.04.2025 року;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), надати ОСОБА_1 (РНОКПН НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за заявою від 25.04.2025 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Ухвалу суду від 07.07.2025 та адміністративний позов направлено на адресу відповідача поштовим відправленням у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено останньому 24.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи письмових пояснення до суду не надходило, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ), що підтверджується копією військового квитка та відомостями із застосунку "Резерв+".
ОСОБА_1 має батька - ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю IІ групи (безстроково), захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА від 15.06.2016, експертним висновком від 02.04.2008 №540, посвідченням серії НОМЕР_3 .
25.04.2025 позивач особисто подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) заяву (згідно Додатку 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - заява про надання відстрочки) з додатками до неї, а саме: засвідчена копія паспорта ОСОБА_1 ; засвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; засвідчена копія паспорта ОСОБА_3 ; засвідчена копія посвідчення інваліда війни 2 групи ОСОБА_3 ; засвідчена копія довідки до акту огляду МСЕК від 15.06.2016 ОСОБА_3 ; засвідчена копія експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії № 540 від 02.07.2008 ОСОБА_3 ; засвідчена копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 ; заява ОСОБА_3 щодо обрання утримувачем свого сина ОСОБА_1 ; засвідчена копія нотаріальної заяви ОСОБА_3 щодо його перебування на утриманні сина ОСОБА_1 ; засвідчена копія військового квитка ОСОБА_1 ; копія військово-облікового документа із застосунку "Резерв+" ОСОБА_1 .
Підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у вказаній заяві зазначено п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: у зв'язку з тим, що позивач має батька з числа осіб з інвалідністю II групи при відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати.
30.05.2025 позивач отримав повідомлення від 08.05.2025 № 6034, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 , розглянуто заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі-Закону). За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 07 травня 2025 року № 83 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомено, що позивач підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: Перевіркою відомостей зазначених у поданій заяві та отриманої інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та іншими державними реєстрам, на підставі п.60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, встановити факт утримання заявником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до вимог статті 202 Сімейного Кодексу України не представилось можливим.
Таку відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач вважає протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 389 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі статтею 2 Закону № 389 правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
За змістом частини десятої статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно з абзацами першим-другим частини першої статті 39 Закону № 2232 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно із абзацом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, зокрема, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок № 560).
Цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби. (пункт 1 Порядку № 650).
Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
На підставі пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як слідує з матеріалів справи, 25.04.2025 позивач особисто подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) заяву (згідно Додатку 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - заява про надання відстрочки) з додатками до неї, а саме: засвідчена копія паспорта ОСОБА_1 ; засвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; засвідчена копія паспорта ОСОБА_3 ; засвідчена копія посвідчення інваліда війни 2 групи ОСОБА_3 ; засвідчена копія довідки до акту огляду МСЕК від 15.06.2016 ОСОБА_3 ; засвідчена копія експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії № 540 від 02.07.2008 ОСОБА_3 ; засвідчена копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 ; заява ОСОБА_3 щодо обрання утримувачем свого сина ОСОБА_1 ; засвідчена копія нотаріальної заяви ОСОБА_3 щодо його перебування на утриманні сина ОСОБА_1 ; засвідчена копія військового квитка ОСОБА_1 ; копія військово-облікового документа із застосунку "Резерв+" ОСОБА_1 .
Підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у вказаній заяві зазначено п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: у зв'язку з тим, що позивач має батька з числа осіб з інвалідністю II групи при відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати.
30.05.2025 позивач отримав повідомлення від 08.05.2025 № 6034, в якому зазначено, що позивачу відмовлено в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тієї підстави, що ОСОБА_1 не надав документи, які встановлюють факт утримання заявником ОСОБА_3 19.08.1962 р.н.
Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство України не покладає обов'язку на військовозобов'язаних надавати документи, які встановлюють факт утримання для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю І чи II групи у випадку оформлення відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позивач поставив в заяві про відстрочку від призову під час мобілізації відповідну відмітку про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До поданої заяви, позивачем також надані заява ОСОБА_3 щодо обрання утримувачем свого сина ОСОБА_1 та засвідчена копія нотаріальної заяви ОСОБА_3 щодо його перебування на утриманні сина ОСОБА_1 .
До того ж, суд враховує, що згідно з довідкою № 11609 від 30.09.2024 позивачу вже надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 10.11.2024 року, тобто з цих же самих підстав, що і при зверненні позивача 25.04.2025.
Отже, позивач надав до заяви про оформлення відстрочки документи, які підтверджують родинні зв'язки із батьком, інвалідність батька, заяву за формою згідно з додатком 15 до Постанови № 560 та проставив в заяві про оформлення відстрочки відповідну відмітку про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону повинні утримувати його батька, як того вимагає п. 58 Постанови № 560.
Вказані документи підтверджують наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відтак, суд дійшов висновку, що відмовляючи у травні 2025 року у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 вже отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вищевказаної підстави, відповідач діяв не у спосіб, що визначений Законом № 3543 та Порядком №560.
Також, суд враховує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період є дискреційним повноваженням територіального (районного) центру комплектування та соціальної підтримки. У такому випадку, суд може лише зобов'язати такий орган повторно розглянути заяву про надання відстрочки.
А тому, з огляду на викладене, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухваленого та оформленого протоколом комісії від 07 травня 2025 року № 83 згідно з повідомленням № 6034 від 08.05.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за заявою від 25.04.2025 року та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду у даній справі.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративного позову - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ухваленого та оформленого протоколом комісії від 07 травня 2025 року № 83 згідно з повідомленням № 6034 від 08.05.2025, про відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; Місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за заявою від 25.04.2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; Місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) від 25.04.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 07.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко