Справа № 500/3254/25
08 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський тракторний завод» (далі - позивач, або ТОВ «ДТЗ» ) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач, або митний орган) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000153/1, разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Тернопільської митниці Державної митної служби України № UA403070/2025/000223.
У заявах по суті справи в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що уповноваженою особою до Тернопільської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA403070003324U2 на придбаний товар. Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 1 961 455,36 грн. за офіційно встановленим обмінним курсом, де 1 дол. США = 41,3879 грн., що відповідає контракту та усім супроводжувальним до нього документам.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №25UA403070003324U2 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої митним органом були встановлені, начебто наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару. Декларантом до митниці були направлені листи та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від № UA403070/2025/000076/2 від 18.02.2025.
Втім, таке рішення відповідача позивач вважає незаконним і необґрунтованим, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000156/2 від 24.05.2024 виносилось на товар: Товар 1 «Трактор колісний ДМТЗ 544Х-32шт. Тип двигуна: дизельний. чотирьохциліндровий, 4-х тактний»; Товар 2 «Трактор колісний ДМТЗ 244Х-16-шт. Тип двигуна: дизельний. чотирьохциліндровий, 4-х тактний».
Під час здійснення митного оформлення за цією митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що: 1. в наданій декларантом до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 425820250000070988 від 16.01.2025 зазначено класифікаційний код до товару - 8701921000. Проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 17.04.2025 №25UA403070003324U2 товар заявлено під кодом 8701921080 УКТЗЕД; 2. наданий до митного оформлення прайс-лист № б/н від 02.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність; 3. надана до митного оформлення комерційна пропозиція № б/н від 01.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 МКУ митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів надано не було. Однак, листом № 2025-6 від 17.04.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України. Додаткових документів не більше не має.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Тернопільська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, за результатами яких сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість визначена за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала вартість згідно з ЕМД 10.02.2025 №UA504170/2025/000478 на рівні 3,1158 дол. США/кг. (5181,80 дол.США/шт.) (Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL FT504SCA- 1шт. Номер кузову - M300503RM, Номер шасі - НОМЕР_1 , Номер двигуна - Т24082961Тип двигуна - дизельний Робочий об'єм циліндрів, см3 - 3168. Календарний рік виготовлення - 2024, Модельний рік виготовлення - 2019 потужність двигуна 36,8 кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі Виробник Shandong Weichai Lovol Торговельна марка LOVOL Країна виробництва CN. Умови поставки FOB). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 20.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 20.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA403070003324U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар:
«Трактор колісний EUROFENG 554PRO - 16 шт. Тип двигуна: дизельний, чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 3680 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2025 р.: Двиг. L811236098B, Куз. 2503209, Шасі 2503209. Двиг. L811236107B, Куз. 2503210, Шасі 2503210. Двиг. L811236105B, Куз. 2503211, Шасі 2503211. Двиг. L811135801B, Куз. 2503212, Шасі 2503212. Двиг. L811135804B, Куз. 2503213, Шасі 2503213. Двиг. L811135808B, Куз. 2503214, Шасі 2503214. Двиг. L811135806B, Куз. 2503215, Шасі 2503215. Двиг. L811135821B, Куз. 2503216, Шасі 2503216. Двиг. L811135816B, Куз. 2503217, Шасі 2503217. Двиг. L811135809B, Куз. 2503218, Шасі 2503218. Двиг. L811135807B, Куз. 2503219, Шасі 2503219. Двиг. L811135811B, Куз. 2503220, Шасі 2503220. Двиг. L811135820B, Куз. 2503221, Шасі 2503221. Двиг. L811135813B, Куз. 2503222, Шасі 2503222. Двиг. L811135803B, Куз. 2503223, Шасі 2503223. Двиг. L811135800B, Куз. 2503224, Шасі 2503224. Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково демонтованому стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: EUROFENG. Вирoбник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO, LTD. Країна виробництва: CN.».
Як слідує з матеріалів справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000223, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості - сертифікат від виробника товару від 15.01.2025; пакувальний лист (Packing list) - до інвойсу № 2025-6 від 15.01.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 2025-6 від 08.01.2025; автотранспортна накладна №5456924 від 08.04.2025; автотранспортна накладна №5456945 від 08.04.2025; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSDK6ТК9 від 08.04.2025; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSDK76К6 від 08.04.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - 25C3707А2186/00017 від 27.03.2025; некласифікований комерційний документ - Комерційна пропозиція від виробника товару б/н від 01.01.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від виробника товару б/н від 02.12.2024; розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. калькуляції від виробника товару б/н від 08.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 2025-6 від 08.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 18.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № GMDTZ2024 від 01.11.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - Декларація про відповідність від 21.03.2025; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - Заява від 14.04.2025; інші некласифіковані документи - Лист 1 -1 від 14.04.2025; інші некласифіковані документи - Технічні паспорта від виробника товару від 15.01.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від виробника товару від 15.01.2025; інші некласифіковані документи - Фото табличок від 15.01.2025; копія митної декларації країни відправлення №425820250000070988 від 16.01.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; « 202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»; « 911-1 Здійснення фото-та/або відеофіксації виконання митних формальностей».
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Підстава: індикатор ризику п.3.3.2. - Наявні в базі даних митного органу, митні оформлення ідентичного товару за ціною вищою ніж заявлена в даній МД.
Підстава: індикатори, ризику: п.3.1.1 - Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання, п.3.3.2. - Наявні в базі даних митного органу, митні оформлення ідентичного товару за ціною вищою ніж заявлена в даній МД».
Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070003324U2 від 14.04.2025 митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. в наданій декларантом до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 425820250000070988 від 16.01.2025 зазначено класифікаційний код до товару - 8701921000.
Проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 17.04.2025 №25UA403070003324U2 товар заявлено під кодом 8701921080 УКТЗЕД;
2. наданий до митного оформлення прайс-лист № б/н від 02.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність;
3. надана до митного оформлення комерційна пропозиція № б/н від 01.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність.
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
- каталоги, специфікації прайс-листи виробника товару.
Відповідно до ч 6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 9 від 10.03.2025; лист № 2 від 17.04.2025; лист № 3 від 17.04.2025. Однак, листом № 2025-6 від 17.04.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України. Додаткових документів більше не має.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000153/1 від 17.04.2025, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та на вимогу митного органу не подано за наявності:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
- каталоги, специфікації виробника товару.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне:
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.11.2024 №GMDTZ2024. В копії експортної декларації країни відправлення № 425820250000070988 від 16.01.2025 зазначено класифікаційний код до товару - 8701921000, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 17.04.2025 №25UA403070003324U2 заявлено під кодом УКТЗЕД товар - 8701921080.
Прайс-лист № б/н від 02.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція № б/н від 26.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність.
Декларантом 17.04.2025 надіслано лист підприємства №2025-6 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД 10.02.2025 № UA504170/2025/000478 на рівні 3,1158 дол. США/кг. (5181,80 дол.США/шт.) (Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL FT504SCA-1 шт. Номер кузову - НОМЕР_1 , номер шасі - НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів, cm3 - 3168, календарний рік виготовлення - 2024, модельний рік виготовлення - 2019, потужність двигуна 36,8кВт. Нє містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, виробник Shandong Weichai Lovol, торговельна марка LOVOL, країна виробництва CN. Умови поставки FOB).
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000223.
Загальна ціна імпортованих товарів, з урахуванням здійсненого митним органом коригування, відповідачем визначена на рівні 109 380,16 дол. США (за 16 одиниць товару), або 4 527 015,12 грн.
Мотивувальна частина
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000153/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000223.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваному рішенню, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 2025-6 від 08.01.2025 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № GMDTZ2024 від 01.11.2024 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 2025-6 від 08.01.2025.
Також, митному органу надано: сертифікат якості - сертифікат від виробника товару від 15.01.2025; пакувальний лист (Packing list) - до інвойсу № 2025-6 від 15.01.2025; автотранспортна накладна №5456924 від 08.04.2025; автотранспортна накладна №5456945 від 08.04.2025; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSDK6ТК9 від 08.04.2025; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSDK76К6 від 08.04.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - 25C3707А2186/00017 від 27.03.2025; некласифікований комерційний документ - Комерційна пропозиція від виробника товару б/н від 01.01.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від виробника товару б/н від 02.12.2024; розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. калькуляції від виробника товару б/н від 08.01.2025;доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 18.02.2025; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - Декларація про відповідність від 21.03.2025; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - Заява від 14.04.2025; інші некласифіковані документи - Лист 1 -1 від 14.04.2025; інші некласифіковані документи - Технічні паспорта від виробника товару від 15.01.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від виробника товару від 15.01.2025; інші некласифіковані документи - Фото табличок від 15.01.2025; копія митної декларації країни відправлення №425820250000070988 від 16.01.2025.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Як з'ясовано судом, у спірному рішенні відповідач вказав: «в наданій декларантом до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 425820250000070988 від 16.01.2025 зазначено класифікаційний код до товару - 8701921000, проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 17.04.2025 №25UA403070003324U2 товар заявлено під кодом 8701921080 УКТЗЕД».
Разом з тим митна експортна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні статті 53 МК України. Позивач не може відповідати за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.
Подібна правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14.
Безпідставними суд вважає і доводи митного органу про те, що надані позивачем прайс-лист №б/н від 02.12.2024 та комерційна пропозиція № б/н від 26.12.2024 містять інформацію про умови поставки товару, яка обмежує конкурентність.
Так, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000153/1 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то вона носить похідний характер від прийнятого рішення про визначення коду товару, у зв'язку з чим також є неправомірною.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17.
Відтак, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 696,69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.05.2025 №40. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 7 696,69 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський тракторний завод» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000153/1 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000223.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський тракторний завод» судовий збір у розмірі 7 696 (сім тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 69 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46004 код ЄДРПОУ 43048124);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Юзьків М.І.