08 жовтня 2025 року Справа № 480/6446/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6446/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 з урахуванням сум індексації, нарахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023, постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025, та з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на обставини порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення внаслідок протиправних дій відповідача в частині обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 після перерахунку на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/663/25.
Ухвалою судді суду від 20.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 480/663/25 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно з довідкою від 07.01.2025 № 168 про розмір грошового забезпечення, виданої УСБУ в Сумській області, з урахуванням раніше виплачених сум.
Перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 12 травня 2025 року у справі № 480/663/25 здійснено у липні 2025 року, при цьому з 01.02.2023 розмір пенсії було обмежено максимальним розміром - 20930 грн, а з 01.03.2024 і в подальшому - 23610 грн, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, наданих на адвокатський запит.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФ щодо виплати пенсії із застосуванням величини максимального розміру після перерахунку за рішенням суду, позивач знову звернувся до суду з цим позовом.
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії позивача, суд виходить з наступного.
Як видно з протоколів перерахунку пенсії, позивачу з 01.02.2023 нараховано 22446,45 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930 грн; з 01.03.2024 нараховано 24576,70 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610 грн; з 01.03.2025 нараховано 26076,70 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610 грн.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали би бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача після перерахунків з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 480/663/25, однак цього зроблено не було.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.
За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 з урахуванням сум індексації, нарахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023, постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, Постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025, та з урахуванням проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал