06 жовтня 2025 року Справа № 480/6479/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6479/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 01 серпня 2025 року за № 184050005108 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із дати звернення за призначенням пенсії - 25 липня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Однак рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 01.08.2025 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю спеціального стажу 26 років і 6 місяців. Дане рішення вважає протиправним, оскільки у позивача наявний спеціальний стаж 36 років 09 місяці 25 днів, що відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін законами № 213-VII, № 911-VII.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позву відмовити. Оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж 26 років і 6 місяців для призначення пенсії за вислугу років, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Згідно записів трудової книжки позивачки НОМЕР_1 вказані, зокрема, наступні відомості щодо трудової діяльності позивача: у період із 01 вересня 1986 року по 01 липня 1991 року ОСОБА_2 навчалася у Ніжинському Ордена Трудового Червоного Прапора державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя за спеціальністю українська мова та література, що підтверджується дипломом серія НОМЕР_2 , виданим 01 липня 1991 року (копія диплому додається); починаючи з 15 серпня 1991 року по 31 серпня 2021 року, ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя у Литвиновицькій загальноосвітній школі Кролевецького району Сумської області, яка була перейменована 12.04.2016 в Литвиновицький НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний НЗ (дитячий садочок), 22.06.2018 реорганізовано шляхом пониження ступеня в Литвиновицький НВК ЗОШ І-ІІ ступенів - дошкільний НЗ (дитячий садочок), 01.03.2019 реорганізовано, шляхом приєднання, як філії до опорного закладу загальної середньої освіти "Мутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Кролевецьккої районної ради Сумської області", 24.12.2020 змінено назву на Литвиновицька філія опорного закладу "Мутинський ліцей Кролевецької міської ради".
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за вислугою років, як працівник освіти згідно пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788.
Рішенням від 01 серпня 2025 року за № 184050005108 Головним управління Пенсійного фонду України у Черкаській області згідно принципу екстериторіальності при розгляді документів для призначення пенсії та визначення права особи на пенсію відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за № 339/35961, ОСОБА_1 , було відмовлено у призначенні пенсії (копія рішення додається). Зазначено, що тривалість страхового стажу становить 36 років 9 місяців 25 днів, спеціальний стаж 26 років 1 місяці 27 днів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пенсії за вислугу років працівникам освіти призначають відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.
Згідно пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та Закону № 901-VIII від 23.12.2015) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
У свою чергу, пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 та Законом № 901-VIII від 23.12.2015) було визначено, що право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відтак, змінами, внесеними Законом № 213-VIII від 02.03.2015 до положень Закону № 1788-XII підвищено спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктом "е" статті 55 Закону1788-XII, а Законом № 901-VIII від 23.12.2015 встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме 55 років - для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення (пункт "е" статті 55 Закону № 1788-XII) за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, зокрема, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 911-VI у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пункті "е" статті 55 Закону № 1788-XII, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей1,3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Також, зазначив, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIIIщодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Суд звертає увагу, що після прийняття Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та Закону № 901-VIII від 23.12.2015 до Закону № 1788-XIIнеодноразово вносилися зміни, однак такі зміни не стосувалися призначення пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників, які мають право на пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону № 1788-XII.
З огляду на рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019, суд звертає увагу на те, що з 05.06.2019 відновила дію редакція статті 55 Закону № 1788-XII, яка була чинною до 01.04.2015 (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 та Законом № 901-VIII від 23.12.2015).
Отже, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 2-р/2019 від 04.06.2019, відновлено право позивача на призначення пенсії за вислугою років як працівнику освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Суд зазначає, що відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не враховано той факт, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 2-р/2019 від 04.06.2019 відбулися зміни в правовому регулюванні питання призначення окремим категорія працівників пенсії за вислугою років згідно статті 55 № 1788-XII, в тому числі і працівникам освіти.
Матеріалами справи підтверджується, що спеціальний стаж роботи позивача станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії становить більше 25 років, що є достатнім для призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015 та Законом № 901-VIII від 23.12.2015).
Більше того, суд зауважує, що відповідачем самостійно обраховано спеціальний стаж позивача 26 років 1 місяць 27 днів.
Відповідач керувався тим, що згідно п.2-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (тобто, 11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст.52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Суд вважає такі висновки відповідача безпідставними, оскільки позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років після прийняття Конституційним Судом України рішення від 04.06.2019 № 2-р/2019, а відтак відповідач повинен застосовувати положення п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в первісній редакції, яка, як вже зазначено судом визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Посилання пенсійного органу на те, що спеціальний страховий стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обчислений по 11.10.2017 повинен становити 26 років 6 місяців, є безпідставними, оскільки орган Пенсійного фонду застосував редакцію Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка рішенням Конституційного Суду України 04.06.2019 № 2-р/2019 визнана неконституційною.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.08.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім окремих випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що наявні підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII, починаючи з 25.07.2025 - з дня звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 01 серпня 2025 року за № 184050005108 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із дати звернення за призначенням пенсії - 25 липня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал