про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Рівне№460/9018/24
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу за період з 16.12.2022 державної пенсії в передбаченому законом розмірі як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, починаючи з 16.12.2022.
Ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення в частині позовних вимог про перерахунок пенсії з 16.12.2022 по 08.02.2024 із зазначенням підстав для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
02.09.2024 засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, за період з 16.12.2022 по 08.02.2024, - повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в решті позовних вимог (щодо перерахунку пенсії за період з 09.02.2024), відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 460/9018/24 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, судом не вирішено питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та відкриття провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються:
визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу за період з 16.12.2022 по 08.02.2024 державної пенсії в передбаченому законом розмірі як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, за період з 16.12.2022 по 08.02.2024.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява (в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 16.12.2022 по 08.02.2024) підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Найперше, суд враховує, що згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 460/9018/24 підставою для скасування ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог слугувало те, що суд першої інстанції невірно встановив час коли позивач мав дізнатися про порушення свого права. При цьому, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 460/9018/24 відсутній будь-який висновок колегії суддів апеляційної інстанції про дотримання або пропуск позивачем строку звернення до суду з цим (в т.ч. поважності причин його пропуску).
З огляду на вказане, суд зауважує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20) зазначає наступне:
для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зауважує, що пенсійні виплати, визначені статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", носять щомісячний характер (регулярні платежі).
У свою чергу, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.12.2024 в справі № 460/9018/24 звертав увагу на те, що згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Більше того, колегія суддів апеляційної інстанції в постанові від 11.12.2024 у справі № 460/9018/24 вказала, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, про порушення свого права позивач мав би бути обізнаним на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Відтак, про порушення права на отримання в належному розмірі пенсії за грудень 2022 року (спірний період розпочинається з 16.12.2022) позивачу мало стати відомо щонайменше 01.01.2023.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 11.06.2024 за № 7061-6351/Л-03/8-1700/24 у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. В даному випадку ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки між виплатою пенсії за грудень 2022 року та відповідним зверненням позивача до відповідача минуло близько одного року та шести місяців, що свідчить про тривале зволікання з боку позивача в з'ясуванні належного до виплати розміру його пенсії та, відповідно, встановленні порушення такого права.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до матеріалів адміністративного позову, предметом спору в цій справі є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, починаючи з 16.12.2022.
У той же час, позивач звернувся до суду з даним позовом шляхом його здачі на пошту 09.08.2024, тобто з тривалим пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Попередньо, ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 16.12.2022 по 08.02.2024, а також встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
02.09.2024, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16.08.2024, позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначив, що за наслідками перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій у справі № 815/1226/18 Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 дійшов висновку, що звернення до суду з позовом про поновлення виплати пенсії після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 07.10.2009 № 25-рн/2009 не обмежується шестимісячним строком звернення до суду. Позивач звернув увагу на те, що звернення до суду з позовом про поновлення виплати пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рн/2009 не обмежується жодним строком. Натомість, у випадку позивача його право на перерахунок пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 обмежується шестимісячним строком звернення до суду. Наведене, на переконання позивача, свідчить про наявність дискримінації при вирішенні питання щодо дотримання названими категоріями пенсіонерів строку звернення до суду. Також позивач звернув увагу на постанову Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 620/3968/21, у якій суд касаційної інстанції сформував правову позицію про те, що непрацюючий пенсіонер має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат саме з дати прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018. Крім того, у постанові від 17.04.2024 у справі 460/20412/23 Верховний Суд, вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду, зобов'язав пенсійний орган провести перерахунок пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.07.2021. З огляду на вказане, позивач просив поновити йому строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку пенсії з 16.12.2022.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у вказаній вище заяві, суд зазначає наступне.
В частині покликання позивача на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 та від 25.05.2023 у справі № 620/3968/21 суд зазначає, що спірні правовідносини у названих судових справах не є подібними до спірних правовідносин у цій судовій справі. Відтак, різниця у підходах до вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду у справах №№ 815/1226/18, 620/3968/21 та цій справі зумовлена різницею у предметах спору, обставинах справи та умовах їх нормативно-правового регулювання, в т.ч. встановленого рішенням Конституційного Суду України порядку його виконання, а тому жодним чином не може свідчити про прояв дискримінації у відношенні до пенсіонерів, які отримують пенсію по інвалідності згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також суд не вважає релевантним покликання позивача на постанову Верховного Суду від 17.04.2024 у справі 460/20412/23, оскільки як стверджується змістом названого судового рішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду у справі № 460/20412/23 судом касаційної інстанції взагалі не досліджувалося.
Отже, позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством шестимісячний строк, а твердження, на які позивача посилається у своїй заяві від 29.08.2024 (вх. № 44526/24 від 02.09.2024), не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період пропуску (в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії за період з 16.12.2022 по 08.02.2024), а також доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК