25 вересня 2025 року м. Рівне №460/11497/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Симонюк Ю.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , відповідача: представник Юхименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №66411700240523, №66421700240523 та №66451700240523 від 17 квітня 2025 року, вимоги №Ф-66431700240523 від 17 квітня 2025 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №11435/1700240523 від 27 червня 2025 року.
Ухвалою від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/11497/25; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.07.2025.
Підготовче засідання з 24.07.2025 відкладено на 04.09.2025, з огляду на те, що суд визнав поважною причину неприбуття сторони відповідача.
Ухвалою від 04.09.2025 закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.09.2025.
В судовому засіданні 25.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив та усними поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані рішення винесені без дотримання критеріїв правомірності, обґрунтованості та розсудливості, з огляду на що підлягають скасуванню в судовому порядку. Позивач зауважувала на тому, що податковий орган не направляв їй жодного письмового запиту про надання певного переліку документів, і в той же час склав акт про ненадання документів на перевірку, і зробив висновки про відсутність таких у платника податків, хоча усі документи, на підставі яких позивач, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, формувала свої доходи і витрати, в ОСОБА_1 наявні. Отримавши акт перевірки з відповідними висновками, позивач направила відповідачу письмові заперечення, долучивши до них посвідчені копії документів своєї колишньої підприємницької діяльності всього на 851 двосторонніх аркушах. Вказані заперечення розглядалися комісією відповідача 10.04.2025 і ОСОБА_1 прибула на таке засідання, взявши із собою оригінали тих документів, які вона фізично була спроможна довезти громадським транспортом з м.Дубровиця до місцезнаходження ГУ ДПС у Рівненської області (за 130 км від місця її проживання), в тому числі книгу обліку доходів та витрат, про відсутність якої наголошувалося відповідачем. Позивач ствердила, що на засіданні комісії, долучені нею до заперечень на акт перевірки документи не оглядалися, а ті, що вона привезла - оглянуто вибірково, без можливості пояснити порядок їх обліку. Враховуючи те, що розгляд заперечень відбувся упереджено, неповно та неналежним чином без огляду, вивчення та аналізу копій та оригіналів наданих документів, ОСОБА_1 звернулася до контролюючого органу з письмовою заявою з проханням провести позапланову документальну виїзну перевірку. Відповіді на вказану заяву не отримала, натомість отримала відповідь про розгляд заперечення до акту перевірки, зміст якої свідчив на користь того, що відповідач відкоригував деякі висновки акту. Що стосується витрат, то відповідач прийняв лише витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату. Витрати, які позивач понесла на оплату товарів, робіт і послуг, відповідач повністю відхилив, вказавши, що серед копій документів на підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, відсутні ті, посилання на які містяться у книзі обліку доходів і витрат за 2019-2021 роки. З такими висновками позивач категорично не погоджується, зауважуючи на тому, що податковий орган з даними колонки книги обліку доходів і витрат «реквізити документа, що підтверджує понесені витрати», співставляв дані про номери і дати видаткових накладних, в той час, як там зазначені номери і дати фіскальних чеків або квитанцій, які підтверджують оплату товарів постачальникам, позаяк ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями і пивом, беручи такі товари у постачальників виключно «під реалізацію», тобто на умовах відстроченої оплати. Позивач наполягала, що наявні у неї первинні документи в повній мірі підтверджують отримання нею доходу саме в тому розмірі, який був задекларований. За сукупністю наведеного просила позов задовольнити повністю.
Згідно з відзивом на позов та усними поясненнями представника Головного управління ДПС у Рівненській області, сторона відповідача позов не визнала. Свої заперечення обґрунтувала тим, що для перевірки позивачем не було надано жодних документів, які стосуються її господарської діяльності. Відповідно до цього, доходи та витрати проведеною перевіркою визначені відповідно до бази даних ІС «Податковий блок», даних згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, поданої податкової звітності. Не погоджуючись з висновками перевірки платником податків ОСОБА_1 подано заперечення та копії первинних документів, а саме: книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операції з контрольними стрічками, табелі обліку використання робочого часу, відомості на виплату грошей, видаткові та товарно-транспортні накладні на придбання ТМЦ (алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби), чеки про оплату придбаних ТМЦ. ОСОБА_1 була присутня при розгляді заперечень і мала при собі оригінал книги обліку доходів і витрат обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 12.11.2018 по 25.01.2021. Оскільки ОСОБА_1 надано до заперечень документи, що підтверджують нарахування та виплату заробітної плати (копії табелів обліку використання робочого часу та відомостей на виплату грошей за січень-грудень 2019 року та січень-березень, червень-грудень 2020 року), то за результатами розгляду заперечення до акту перевірки вирішено внести відповідні коригування. Щодо копій документів на підтвердження понесених витрат на придбання товарів, наданих ФОП ОСОБА_1 до заперечень, то серед них не було документів, посилання на які містилися у книзі обліку доходів і витрат обліку доходів і витрат за 2019 -2021 роки, наданій до заперечень, зокрема у графах 5 та 6 Книги. Відповідно до цього, а також враховуючи те, що документи на придбання товарів, надані до заперечень не містили даних, які давали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (прізвище отримувача чи відповідальної особи), товарно-транспортні накладні не містили усіх реквізитів, передбачених затвердженою формою, а також відсутність документів на оприбуткування отриманих товарів та обліку залишків товарів, податковий орган зробив слушні висновки, що витрати позивача не підтверджені. У зв'язку із зазначеним перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено його заниження, що призвело до заниження ПДФО та військового збору за результатами річного декларування, заниження єдиного соціального внеску. За сукупністю наведеного сторона відповідача доводила, що контролюючим органом правомірно та обґрунтовано винесені оскаржувані рішення, а відтак просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєструвалась фізичною особою підприємцем 12.11.2018, номер запису в реєстрі: 25940000000002635; Державну реєстрацію припинено - 25.01.2021, номер запису: 2005940060002002635, підстава: припинення ФОП за її рішенням.
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 , будучи підприємцем, перебувала на загальній системі оподаткування, не була зареєстрована платником ПДВ.
У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1, п.78.2 ст.78, п.79.2. ст.79 глави 8 розділу ІІ, пп.69.2-2, 69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.102.3.2 п.102.3 ст.102 Податкового кодексу, Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано наказ №153-п від 15.01.2025 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ». Наказом визначено провести перевірку тривалістю 5 робочих днів з 25.02.2025 (а.с.38 том 1).
Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №153-п від 15.01.2025 та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки №50/Ж4/17-00-24-05-17 від 15.01.2025 надіслано на податкову адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 рекомендованим листом і отримано адресатом, що позивачем не заперечувалося.
В період з 25.02.2025 по 03.03.2025 головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Рівненській області Поліщуком Анатолієм Володимировичем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 12.11.2018 по 25.01.2021, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 12.11.2018 по 25.01.2021.
Результати перевірки оформлені актом №4065/Ж5/17-00-24-05-18/2762208801 від 10.03.2025 (а.с.39-52 том 1).
За висновками акту перевірки встановлено такі порушення:
абз.5 п.6 ст.128 Господарського кодексу України, пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та п.1,2,8 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 (що діяв на момент вчинення порушення), а саме: неведення книги обліку доходів і витрат;
пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, п.164.3 ст.164 п.167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю всього на загальну суму 881949,54 грн., в т.ч. за 2019 рік на 382190,89 грн., за 2020 рік на 499458,65грн, за 2021 рік на 300 грн;
п.2 ч.1, п.3 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено заниження суми єдиного внеску на загальну суму 153891,79 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 80581,70 грн., за 2020 рік - на 73310,09 грн.;
підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору всього на загальну суму 13229,24 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 5732,86 грн., за 2020 рік - на 7491,88 грн., за 2021 рік - на 4,50 грн.;
п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого не забезпечене зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій;
незабезпечення зберігання документів, визначених у пункті 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, чим порушено п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України.
В акті перевірки констатовано, що жодних підтверджуючих первинних документів на придбання товару для реалізації, отримання доходів платником податків ОСОБА_1 для перевірки не надано, про що складено акт ненадання документів 324/Ж6/17-0024-05-19 від 03.03.2025.
Відповідно до цього, при перевірці використані наступні бази даних: ІС «Податковий блок», в тому числі інформація підсистеми «Моніторинговий центр - Виторги РРО», відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Вказано, що відповідно до даних ІКС «Податковий блок» та податкової звітності, ФОП ОСОБА_1 у періоді з 12.11.2018 по 25.01.2021 отримувала доходи від здійснення виду діяльності за КВЕД:47.11 Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, застосовуючи загальну систему оподаткування та залучення праці найманих осіб (5 осіб).
Загальний оподатковуваний дохід при перевірці ФОП ОСОБА_1 було визначено на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, бази даних ІКС «Податковий блок», в тому числі інформації підсистеми «Моніторинговий центр - Виторги РРО», даних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 12.11.2018 по 21.01.2021, даних податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018-2021 роки.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за 2018-2021 роки, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи та даними перевірки, встановлено, що за 2019 рік ФОП ОСОБА_1 віднесено суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності менше, ніж проведено через реєстратори розрахункових операцій, що призвело до заниження загального оподаткованого доходу за 2019 рік на 34103,07 грн.
Витрати господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2018 - 2021 роки проведеною перевіркою також визначені відповідно до бази даних ІС «Податковий блок», за даними якої ФОП ОСОБА_1 в періоді з 12.11.2018 по 25.01.2021 нараховано та сплачено наступні податки і збори: ЄСВ фізичної особи-підприємця: за 2019 рік - 11016,72 грн, за 2020 рік - 9595,30 грн, за 2021 рік - 1320 грн.; ЄСВ самозайнятої особи як роботодавця (в т.ч. за цивільно-правовими договорами): за 2019 рік - 43911,69 грн, за 2020 рік - 26120 грн.; ПДФО з найманих працівників: за 2019 рік - 31987 грн., за 2020 рік - 14336 грн., військовий збір з найманих працівників: за 2019 рік - 2841 грн., за 2020 рік - 1401 грн; плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за 2019 рік - 20000 грн., за 2020 рік - 12000 грн. Всього підприємцем сплачено податків і зборів за період з 12.11.2018 по 25.01.2021, які відносяться до витрат, в розмірі 174528,71 грн., в т.ч. за 2019 рік в сумі 109756,41 грн, за 2020 рік в сумі 63452,30 грн., за 2021 рік - в сумі 1320 грн.
Відповідно до цього, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 завищено витрати за 2019 - 2021 роки на 847846,47 грн., в т.ч. за 2019 рік на 348087,82 грн, за 2020 рік - на 499458,65 грн., за 2021 рік - на 300 грн.
Ці висновки потягнули за собою висновки про заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, на 881949,54 грн., в т.ч. за 2019 рік на 382190,89 грн., за 2020 рік на 499458,65 грн, за 2021 рік на 300 грн., а відповідно і про заниження сум податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, військового збору та єдиного внеску.
Акт перевірки №4065/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 від 10.03.2025 було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку і отримано нею 22.03.2025.
Не погоджуючись з висновками перевірки ОСОБА_1 оформила письмові заперечення на відповідний акт перевірки, до якого долучила посвідчені копії документів своєї підприємницької діяльності всього на 851 аркушах (додаток №1 на 213 аркушах, додаток №2 на 310 аркушах, додаток №3 на 200 аркушах і додаток №4 на 128 аркушах)(а.с.53-59 том 1).
Заперечення з додатками були надіслані на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області цінним листом з описом вкладень 28.03.2025 (а.с.60-61 том 1).
Заперечення отримані адресатом і зареєстровані за №15107/6/17-00 від 02.04.2025 (а.с.91-107 том 4). 03.04.2025 Головне управління ДПС у Рівненській області повідомило ОСОБА_1 , що їх розгляд відбудеться 10.04.2025 об 11:00 год. в приміщенні податкового органу (а.с.62 том 1).
10.04.2025 комісією Головного управління ДПС у Рівненській області за участю головного державного інспектора відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, який проводив відповідну перевірку, та фізичної особи ОСОБА_1 , проведено розгляд заперечень до акту перевірки №4065/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 від 10.03.2025, результати якого оформлені Висновком №91/Ж7/17-00-24-05-20 від 10.04.2025 (а.с.126-142 том 4).
У Висновку зафіксовано, що до заперечень на акт перевірки ОСОБА_1 долучено копії первинних документів, а саме: книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операції з контрольними стрічками, табелі обліку використання робочого часу, відомості на виплату грошей, видаткові та товарно-транспортні накладні на придбання ТМЦ (алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби), чеки про оплату придбаного товару.
Проведеним аналізом книги обліку доходів і витрат встановлено, що загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (гр.4 Книги), суми витрат, пов'язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (гр.5-8 Книги) та сума чистого оподатковуваного доходу (гр.9 Книги), відповідають даним, задекларованим у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019-2021 роки.
Проведеним аналізом документів, наданих до заперечень, встановлено, що до книги обліку доходів і витрат обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за 2019 рік ФОП ОСОБА_1 віднесено суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності за готівку (гр.4 Книги), менше, ніж проведено через реєстратори розрахункових операцій.
Вказані порушення, а саме: суми проведені через РРО та акцизний податок з таких операцій, підтверджені записами (за даними Z-звітів), проведеними ФОП ОСОБА_1 у книгах обліку розрахункових операцій №3000507380/1, №3000491389/1, №3000491389/2, №3000491382р/1, копії яких надані до заперечень, а оригінали при розгляді. Таким чином, комісія констатувала, що надані до заперечень документи не спростовують викладених в акті перевірки порушень правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за 2018-2021 роки, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік на 34103,07 грн.
Проведеним аналізом документів, наданих до заперечень, встановлено, серед них відсутні ті документи, посилання на які містяться у книзі обліку доходів і витрат обліку доходів і витрат за 2019 -2021 роки, зокрема у графах 5 та 6 Книги, які відповідають даним, задекларованим у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019-2021 роки. Крім того, зауважено, що документи на придбання товарів, надані до заперечень, не містять даних, які давали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (прізвище отримувача чи відповідальної особи), товарно-транспортні накладні не містять усіх реквізитів, передбачених затвердженою формою. Окремо констатована відсутність документів на оприбуткування отриманих товарів та документів обліку залишків товарів. Таким чином, комісія констатувала, що надані до заперечень документи на придбання товарів не підтверджують використання ФОП ОСОБА_1 у господарській діяльності таких ТМЦ та не спростовують викладених в акті перевірки порушень з даного питання.
Разом з тим, комісією констатовано, що ОСОБА_1 надано до заперечень документи, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати (копії табелів обліку використання робочого часу та відомостей на виплату грошей за січень-грудень 2019 року та січень-березень, червень - грудень 2020 року), всього в сумі 231725,99 грн. (без нарахувань), в т.ч. за 2019 рік в сумі 156288,55 грн, за 2020 рік в сумі 75437,44 грн.
Вказані документи були прийняті до уваги і з врахуванням попередньо підтверджених витрат, понесених на сплату ЄСВ фізичної особи-підприємця: за 2019 рік - 11016,72 грн, за 2020 рік - 9595,30 грн, за 2021 рік - 1320 грн.; ЄСВ самозайнятої особи як роботодавця (в т.ч. за цивільно-правовими договорами): за 2019 рік - 43911,69 грн, за 2020 рік - 26120 грн.; ПДФО з найманих працівників: за 2019 рік - 31987 грн., за 2020 рік - 14336 грн., військовий збір з найманих працівників: за 2019 рік - 2841 грн., за 2020 рік - 1401 грн; плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за 2019 рік - 20000 грн., за 2020 рік - 12000 грн., за результатами розгляду заперечень зроблено висновки, що за період з 12.11.2018 по 25.01.2021, документально підтверджені витрати ФОП ОСОБА_1 становлять 406254,70 грн., в т.ч. за 2019 рік - 266044,96 грн, за 2020 рік - 138889,74 грн., за 2021 рік - 1320 грн.
Таким чином, висновком №91/Ж7/17-00-24-05-20 від 10.04.2025 розгляду заперечення вирішено висновки акту перевірки №4065/Ж5/17-00-24-05-18/2762208801 від 10.03.2025 викласти у такій редакції: «Документальною позаплановою перевіркою порушень встановлено порушення:
- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, п.164.3 ст.164 п.167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю всього на загальну суму 117040,24 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 40662,42 грн., за 2020 рік - на 76323,82 грн., за 2021 рік - на 54 грн.;
- п.2 ч.1, п.3 ст.7, ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено заниження суми єдиного внеску на загальну суму 107061,11 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 46198,20 грн., за 2020 рік - на 60862,91 грн;
- підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору всього на загальну суму 9753,36 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 3388,54 грн., за 2020 рік - на 6360,32 грн., за 2021рік - на 4,50 грн.;
- незабезпечення зберігання документів, визначених у пункті 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 12.11.2018 по 25.01.2021, чим порушено п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України».
Зазначені висновки доведені до відома платника податків відповіддю за результатами розгляду заперечень від № 3437/Ж12/17-00-24-05-25 від 10.04.2025 (а.с.66-75 том 1, 108-125 том 4), яку надіслано засобами поштового зв'язку, отримано платником 23.04.2025 (а.с.76-77 том 1).
Поряд з цим 10.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до контролюючого органу з письмовою заявою з проханням провести позапланову документальну виїзну перевірку. Заява була надіслана на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області цінним листом з описом вкладень 11.04.2025 (а.с.63-65 том 1).
Позивачем стверджено, а відповідачем не спростовано, що жодної відповіді на вказану заяву надано не було.
17.04.2025 Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №66411700240523, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 127205,85 грн., в тому числі 117040,24 грн. - за податковими зобов'язаннями, 10165,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.78-79 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №66421700240523, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 10600,50 грн., в тому числі 9753,36 грн. - за податковими зобов'язаннями, 847,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.80-81 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №66451700240523 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання в повному обсязі первинних документів (а.с.82-83 том 1);
- вимогу №Ф-66431700240523 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 107061,11 грн.(а.с.86 том 1);
-рішення №66441700240523 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 2399,10 грн.(а.с.84-85 том 1).
Рішення направлені платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 17.04.2025 і вручені адресату 23.04.2025 (а.с.87-88 том 1).
25.04.2025 ОСОБА_1 оскаржила вищевказані рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, повідомивши про факт оскарження Головне управління ДПС у Рівненській області (а.с.93-105 том 1).
Одночасно ОСОБА_1 також було подано скаргу щодо порушення дисциплінарного провадження відносно посадових осіб ГУ ДПС України, які проводили перевірку та які проводили розгляд заперечення на акт перевірки та допустили недбалість та неетичне ставлення до платника податків (а.с.106-109 том 1).
У відповідь на вказане звернення, Державною податковою службою України надано відповідь за №14655/6/89-00-14-06-06 від 21.05.2025, в якій зазначено, що у діях головного інспектора відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Рівненській області Поліщука А. та заступника начальника управління- начальника відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Рівненській області Слесарчук О. встановлено порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (із змінами). За виявлені порушення перед керівництвом ГУ ДПС у Рівненській області ініційовано питання щодо вжиття заходів реагування, а також винесено відповідним посадовим особам офіційні попередження (а.с.110-111 том 1).
Рішеннями Державної податкової служби України від 12.05.2025 та 15.05.2025 продовжено строк розгляду скарги, як в частині вимоги №Ф-66431700240523 та рішення №66441700240523 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, так і в частині податкових повідомлень-рішень (а.с.112-113 том 1).
Рішенням Державної податкової служби України №18323/6/99-00-06-01-02-06 від 25.06.2025 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №66411700240523, №66421700240523 та №66451700240523 від 17.04.2025 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 у відповідній частині - без задоволення (а.с.68-73 том 4).
Рішенням Державної податкової служби України №18330/6/99-00-06-01-02-06 від 25.06.2025 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області Ф-66431700240523 від 17.04.2025 про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а рішення №66441700240523 від 17.04.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску скасовано та відкликано (а.с.74-77 том 4).
Відповідно до цього, 27.06.2025 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №11435/1700240523, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції в розмірі 53530,56 грн.(а.с.89-90 том 1).
Вважаючи усі, прийняті податковим органом рішення протиправними ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
До позову долучила копії документів, які були у розпорядженні податкового органу та які вона надавала до заперечень на акт перевірки, а саме: податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019, 2020 та 2021 роки (а.с.119-127 том 1); книги обліку доходів і витрат (а.с.135-158 том 1), книги нарахування заробітної плати (а.с.159-204 том 1); книг обліку розрахункових операцій (а.с.205-250 том 1, а.с.1-32 том 2); відомостей про виплату заробітної плати найманим працівникам і табелів обліку робочого часу (а.с.33-103 том 2).
Окремо позивач самостійно сформувала Перелік витрат з посиланням на вид витрат і на реквізити документів, які підтверджують відповідні витрати і які у неї є в наявності (а.с.112-151 том 2). До переліку додала копії відповідних первинних документів: видаткових накладних, фіскальних та товарних чеків, платіжних інструкцій, квитанцій, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт (а.с.152-250 том 2, а.с.1-150 том 3, а.с.1-36 том 4), зауваживши при цьому, що деякі документи (фіскальні чеки) втратили свою читабельність, яка передається під час виготовлення копії, а тому можуть бути надані для огляду лише в оригіналі. Вказані документи долучались позивачем і до заперечень на акт перевірки, що з боку податкового органу не оспорюється.
Додатково на підтвердження своїх доводів про те, що ще до проведення перевірки у розпорядженні Головного управління ДПІ в Рівненській області перебували певні документи господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , позивач до матеріалів справи долучила копії запитів Головного управління ДПС у Рівненській області, зокрема, №10126/ФОП/17-00-33-03-004 від 11.09.2020 «Про надання інформації та її документального підтвердження», у якому з покликанням на розбіжності між задекларованими ФОП ОСОБА_1 обсягами доходу і даними виторгу за РРО у 2019 році, відповідач просив надати ряд первинних документів (а.с.29-30 том 1). Копією відповіді від 24.09.2020 позивач підтвердила факт надання відповідних документів з поясненням і документальним обґрунтуванням розбіжності помилковим проведенням через РРО суми 40545 грн.(а.с.31 том 1). Крім цього, долучено запити відповідача №4580/Ж12/17-00-24-05-24 від 15.06.2023 та №4483/17-00- С 7-08-04 від 27.10.2021 «Про надання інформації та її документального підтвердження», на які позивачем були надані відповіді від 18.11.2021, від 11.07.2023 з долученням копій відповідної первинної документації (в тому числі виписки по рахунку з обслуговуючого банку з довідкою про закриття рахунку) і повідомленням про те, що всі документи зберігаються за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32-37 том 1).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання надання платниками податків документів врегульовано статтею 85 Податкового кодексу України, пунктом 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Абзац перший пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлює, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 цієї статті, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Разом з тим, за правилами абзацу другого цього ж пункту, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
В свою чергу, пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено право платника податків, у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За вимогами підпункту 86.7.1. цього пункту, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За правилами підпункту 86.7.4. - під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
В свою чергу, за правилами підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, - то це є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Судом встановлено, а учасниками підтверджено, що одержавши наказ про проведення невиїзної перевірки, мотивований припиненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності, предметом якої було визначено дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 12.11.2018 по 25.01.2021, позивач не надала відповідачу документи, які підтверджують показники, відображені нею у податковій звітності за 2019-2021 роки (та обставина, що позивач в 2018 році підприємницької діяльності фактично ще не здійснювала ніким не оспорюється).
Разом з тим, ОСОБА_1 , не погодившись з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки №4065/Ж5/17-00-24-05-18/2762208801 від 10.03.2025, подала на нього письмові заперечення, долучивши до них посвідчені копії документів своєї підприємницької діяльності за відповідні періоди, всього на 851 аркушах. Також позивач прибула на засідання комісії відповідача з питань розгляду заперечень, взявши з собою частину первинної документації в оригіналах. Окрім того, позивач, покликаючись на великий обсяг документації, що не був досліджений ревізором, який проводив її перевірку, в усному і письмовому порядку просила відповідача провести позапланову перевірку.
Натомість, Комісія з питань розгляду заперечень під час засідання дійшла висновку, що може самостійно розглянути і оцінити подані документи, без проведення перевірки.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень прийняла висновок, і такий висновок оцінюється судом як невід'ємна частина матеріалів перевірки, наряду з первинними документами, наданими позивачем на підтвердження показників, відображених у податковій звітності, під час розгляду заперечень на акт перевірки.
Відповідачем не висловлено жодних заперечень з приводу того, що склад та/або зміст документів, які позивачем надано суду, відрізняється від складу та/або змісту документів, які позивачем надавалися під час розгляду заперечень на акт перевірки.
Також в ході судового розгляду позивачем було надано для огляду оригінали фіскальних чеків, долучені копії яких є повністю або частково нечитабельними через те, що текст на оригіналах є доволі блідим (втратив забарвлення через низьку якість фарби та значний термін, який минув від дати їх друку) і судом встановлено, що реквізити таких фіскальних чеків (номер документу про оплату, дата оплати, сума оплати) повністю відповідають даним, які позивач зафіксувала в самостійно складеній узагальненій таблиці «Перелік наявних документально підтверджених витрат, які відображені в Книзі обліку доходів і витрат за період здійснення підприємницької діяльності 2019-2020 року, що пов'язані з господарською діяльністю та враховані при визначенні чистого оподаткованого доходу, податків та зборів від 14.07.2025» (а.с.112-151 том 2) та, відповідно, і даним самої Книги обліку доходів і витрат (а.с.135-158 том 1).
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, за виключенням тих осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовано статтею 177 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин).
За нормою пунктів 177.1., 177.2. цієї статті, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.4. цієї статті, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункт 177.4.1.);
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (підпункт 177.4.2.);
суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (підпункт 177.4.3.);
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4.).
В силу вимог підпункту 177.4.5. пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.
За вимогами пункту 177.10. цієї ж статті, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На виконання пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, Міністерство доходів і зборів України видало наказ №481 від 16.09.2013 (втратив чинність на підставі наказу №261 від 13.05.2021, але був чинний на момент існування спірних правовідносин), яким затвердило форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення.
Відповідно до вказаного підзаконного нормативно-правового акту відомості до Книги заносяться в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
Дані книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, яку вела позивач за період з 12.11.2018 по 25.01.2021, свідчать, що загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4 Книги), суми витрат, пов'язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 5-8 Книги) та сума чистого оподаткованого доходу (графа 9 Книги), відповідають даним, задекларованим у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019-2021 роки (а.с.119-126, а.с.135-158 том 1). Дана обставина в повній мірі визнається відповідачем.
В той же час, співставленням даних Книги обліку доходів і витрат обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за 2019 рік з даними книг обліку розрахункових операцій №3000507380/1, №3000491389/1, №3000491389/2, №3000491382р/1, відповідач встановив, що ФОП ОСОБА_1 віднесено суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності за готівку (гр.4 Книги), на 34103,07 грн. менше, ніж проведено через реєстратори розрахункових операцій.
На спростування таких висновків, позивач зауважила, що вказана розбіжність виникла внаслідок того, що 06.05.2019 через РРО продавцем була помилково проведена сума 40545,00 грн. (з урахуванням акцизного збору) внаслідок невірного зазначення нею кількості проданого товару (горілки). Зрозумівши свою помилку, продавець хотіла оформити повернення товару, а натомість зробила «службову видачу», що фактично не виправило допущену помилку, а чек викинула. Через такі дії продавця, вилучити помилково проведену через РРО суму так званого «продажу», вже було неможливо. Продавцем ОСОБА_2 06.05.2019 з даного приводу були надані письмові пояснення, комісією у складі ФОП ОСОБА_1 та двох менеджерів складено акт на скасування помилково проведеного товару від 06.05.2019, а також складено Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (а.с.247-249 том 1). Про зазначені обставини позивач повідомляла відповідача у запереченнях на акт перевірки, до яких долучала відповідні докази, однак оцінку таким документам і доводам податковий орган не надав.
Окремо слід зауважити і на тому, що зазначена розбіжність зумовила направлення Головним управлінням ДПС у Рівненській області, платнику податків запиту №10126/ФОП/17-00-33-03-004 від 11.09.2020 «Про надання інформації та її документального підтвердження» (а.с.29-30 том 1). У відповідь на такий запит, який надавався ФОП ОСОБА_1 24.09.2020, позивач зазначала, що «обсяг розрахункових операцій (виторгу), який проведений із застосуванням РРО відповідно до денних Z-звітів за 2019 рік становить - 508210,11 грн. Відповідно до пп.177.3.1 Податкового кодексу України не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто 24200,48 грн. Безготівкові розрахунки за 2019 рік склали - 8000,00 грн. Тому, дохід за 2019 рік становить: 508210,11 грн. - 24200,48 грн. + 8000,00 грн. = 492009,63 грн., що відповідає задекларованому обсягу; Оскільки 06.05.2019 року через РРО помилково проведена сума 40545,00 і повернення зробити неможливо, то у зв'язку з помилкою касира, що зафіксована та підтверджується доданими документами, то зазначена сума не включається в дохід.». При цьому, до відповіді на запит позивач долучала копії відповідних підтверджуючих документів (а.с.31 том 1).
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ОСОБА_1 , за час провадження підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування вірно визначала суми доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, в тому числі і за 2019 рік. Протилежні висновки податкового органу є безпідставними і такими, що в повній мірі спростовані платником податків під час судового розгляду.
Що стосується витрат, то податковий орган вказав, що серед наданих ФОП ОСОБА_1 до заперечень копій документів, відсутні документи, посилання на які містяться у книзі обліку доходів і витрат за 2019 -2021 роки, наданій до заперечень, зокрема у графах 5 та 6 Книги.
При цьому, стороною позивача зауважено, а стороною відповідача визнано, що під час розгляду заперечень на акт перевірки комісія співставляла реквізити видаткових накладних з даними графи 5, а суму - з даними графи 6.
Разом з тим, таке співставлення не ґрунтується на вимогах закону, позаяк фізична особа - підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, має право врахувати при обчисленні чистого доходу та, відповідно, відобразити в Книзі обліку доходів і витрат, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, лише після:
1) фактичної оплати таких витрат,
2) надходження грошових коштів від покупця.
При цьому, для визнання (обліку) витрат повинні відбутися обидві ці події.
Наведене підтверджується і Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за вимогами якого, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. При цьому, такими документами є саме такі, які засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг (платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки).
Дослідивши надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.152-250 том 2, а.с.1-150 том 3, а.с.1-36 том 4), суд встановив, що позивачем документи на витрати згруповано наступним чином: під кожний фіскальний або товарний чек, платіжну інструкцію або квитанцію, долучено по одній або декілька видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, або ж акт виконаних робіт.
Співставивши реквізити таких фіскальних, товарних чеків, платіжних інструкцій та квитанцій з даними граф 5 та 6 Книги обліку доходів і витрат суд встановив, що номера і дати таких платіжних документів відповідають реквізитам документів, зазначених у графі 5, а суми - даним витрат, зазначеним у графі 6.
Правильність обліку таких витрат за датою отримання доходу суд не перевіряв, позаяк дане питання не охоплюється предметом судового спору. Податковий орган, за результатами перевірки, а зокрема, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, аналізу відповідних даних не наводив, зауважень до правильності їх відображення не висловлював, і пов'язаність відповідних витрат позивача з безпосереднім отриманням нею доходу у відповідних періодах під сумнів не ставив.
Разом з тим, той факт, що висновки відповідача про непідтвердження позивачем витрат через відсутність документів, посилання на які містяться у графах 5 та 6 Книги обліку доходів і витрат за 2019 -2021 роки, наданій до заперечень, повністю спростовані в ході судового розгляду доводить хибність тверджень податкового органу про порушення платником податків вимог п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а відповідно і пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, п.164.3 ст.164 п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), які лягли в основу нарахувань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Що стосується зауважень відповідача до оформлення таких первинних документів позивача, як видаткові накладні і товарно-транспортні накладні, то з урахуванням принципу превалювання сутності над формою, суд зауважує, що самі по собі незначні помилки в оформленні первинних документів не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність відповідних господарських операцій. Наведене в повній мірі узгоджується з вимогами частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999.
Більше того, покликання на те, що видаткові накладні не містять даних, що ідентифікують особу, яка брала участь у відповідній господарській операції, а саме, отримувала товар, самі по собі є алогічними, позаяк отримувачем товару була ФОП ОСОБА_1 . Що стосується постачальників товару, то видаткові накладні містять усі відповідні реквізити, скріплені печаткою.
Відсутність у товарно-транспортних накладних реквізитів, які передбачених формою товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку №154 від 28.04.2005, не позбавляє можливості ідентифікувати відповідні господарські операції, і не повинна розглядатися як підстава для позбавлення платника податків права на відображення відповідних показників податкової звітності у разі реального здійснених господарських операцій, тим більше, що позивач не оформляла відповідну документацію, а як отримувач товару, лише розписувалася у його прийнятті.
Вказані зауваження, наряду з тими, які стосуються відсутності документів на оприбуткування і обліку залишків товарів, є алогічними, позаяк податковий орган не ставить під сумнів ні факт оплати позивачем товару, отриманого в постачальників, ні факт подальшої реалізації отриманих позивачем товарів, ні отримання позивачем саме від такої господарської діяльності доходу.
За сукупністю наведеного, висновки відповідача про завищення позивачем витрат, і, як наслідок, про заниження сум оподатковуваного доходу за усі охоплені перевіркою періоди, суд вважає такими, що не ґрунтуються на нормах податкового і іншого законодавства.
Відтак, суд прийшов до висновку, що позивач, під час провадження підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, при визначені суми чистого оподатковуваного доходу за 2019-2021 роки правильно і ґрунтовно обраховувала суму своїх документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, на яку зменшувала загальний оподатковуваний дохід, а відтак, вірно визначала і свій чистий оподатковуваний дохід.
З цих підстав, висновки відповідача про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу і, як наслідок, про заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на загальну суму 117040,24 грн., в т.ч. за 2019 рік - на 40662,42 грн., за 2020 рік - на 76323,82 грн., за 2021 рік - на 54 грн., трактуються судом як протиправні.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення №66411700240523 від 17.04.2025 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає до скасування.
Оскільки саме з суми чистого оподатковуваного доходу здійснюється нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, за нормою пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, то і висновки про заниження позивачем даного обов'язкового платежу на загальну суму 107061,11 грн. також трактуються судом, як протиправні.
За наведених вище підстав, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-66431700240523 від 17.04.2025 з єдиного внеску в сумі107061,11 грн., а також і рішення №11435/1700240523 від 27.06.2025 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягають до скасування.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №66421700240523 від 17.04.2025 суд зазначає наступне.
З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014, в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб-підприємців.
Так, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
При цьому, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.
Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Отже, військовий збір нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2019-2021 роки, підстави для донарахування позивачу військового збору за вказані періоди також відсутні, а тому податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 10600,50 грн., в тому числі 9753,36 грн. - за податковими зобов'язаннями, 847,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, - підлягає до скасування.
Що стосується податкового повідомлення-рішення №66451700240523 від 17.04.2025, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за незабезпечення зберігання в повному обсязі первинних документів, то вказане рішення також підлягає скасуванню, позаяк документи у позивача були і є в наявності.
Крім того, під час судового розгляду було встановлено, що запит про надання первинних документів для перевірки ОСОБА_1 взагалі не направлявся.
За наведеного усі оспорювані рішення відповідача не відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягають скасуванню в судовому порядку.
Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Головне управління ДПС у Рівненській області належними і допустимими доказами у справі не довело факту порушення ОСОБА_1 в охопленому перевіркою періоді вимог податкового законодавства. Відтак суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість, доводи та аргументи позивачки знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому її позовну заяву належить задовольнити повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведеного присудженню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена нею сума судового збору у розмірі 2994,18 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 17 квітня 2025 року №66411700240523, №66421700240523 та №66451700240523, вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області №Ф-66431700240523 від 17 квітня 2025 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №11435/1700240523 від 27 червня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2994,18 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 06 жовтня 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко