Рішення від 29.09.2025 по справі 440/7673/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7673/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рибальченко О.І.,

представника позивача - Гайдака О.В.,

представника відповідача - Набока В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" (надалі - ТОВ "Снек Драйв") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 31.05.2024 №00080300701, №00080320701, №00080330701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в акті перевірки наведені відомості, що не відповідають ні фактичним обставинам справи, ні положенням чинного законодавства. Висновки контролюючих органів зроблені без належних доказів, вони не підтверджують відсутності господарських операцій; ТОВ "Снек драйв" дійсно придбало товари, відобразило їх придбання в бухгалтерській та податковій звітності, використало придбаний товар у виробництві; висновки контролюючого органу базуються лише на припущеннях та неповній інформації податкової бази за спірними контрагентами

Також позивач зазначає, що на підтвердження відповідності вказаних операцій принципу "витягнутої руки" товариством було замовлено відповідні висновки експертів. Проте під час подій у лютому-березні 2022 року у Київській області вказані документи були знищені. Станом на сьогодні здійснюється їх відновлення.

На переконання позивача, перевіркою зазначено лише формальне порушення для підтримання статистичних показників працівниками контролюючого органу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7673/24; вирішено проводити розгляд справи розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 31.07.2024 /а.с. 2-3, том 11/.

30.07.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив, у якому представник відповідача зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та відповідно до діючих норм податкового законодавства, посилаючись на зміст акта перевірки /а.с.14-35, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 31.07.2024 відкладено судове засідання на 14.08.2024 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 136, том 11/. Протокольною ухвалою суду від 14.07.2024 відкладено судове засідання на 04.09.2024 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 141, том 11/.

27.08.2024 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, зазначивши, що у відзиві відповідачем взагалі не конкретизуються взаємовідносини з контрагентами позивача та жодним чином не враховані фактичні обставини та документи, що описувались у позовній заяві /а.с. 144-148, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 04.09.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 25.09.2024 /а.с. 158-160, том 11/.

24.09.2024 контролюючим органом надано до суду додаткові пояснення у справі /а.с. 163-168, том 11/.

Відповідно до довідки від 25.09.2024 о 15:06 у м. Полтава пролунав сигнал "Повітряна тривога", у зв'язку з чим, керуючись положеннями наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами від 18.04.2022 №22/13) "Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану", проведення судового засідання виявилось не можливим. Судове засідання у справі №440/7673/24 перенесено на 23.10.2024 /а.с. 173, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 20.11.2024 /а.с. 183-184, том 11/.

08.11.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення /а.с.187-191, том 11/. 11.11.2024 відповідач надав до суду додаткові пояснення у справі /а.с.198- 201, том 11/. 19.11.2024 відповідачем надано до суду додаткові пояснення /а.с. 206-214, том 11/. 19.11.2024 позивач надав до суду додаткові пояснення /а.с. 219-228, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 04.12.2024 /а.с. 238-240, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.12.2024 /а.с.269, том 11/.

Відповідно до довідки від 18.12.2024 о 13:26 у м. Полтава пролунав сигнал "Повітряна тривога", у зв'язку з чим, керуючись положеннями наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами від 18.04.2022 №22/13) "Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану", проведення судового засідання виявилось не можливим. Судове засідання у справі №440/7673/24 перенесено на 23.01.2025 /а.с. 274, том 11/.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2025 відкладено судове засідання на 19.02.2025 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 284, том 11/. Протокольною ухвалою суду від 19.02.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 12.03.2025 /а.с. 5-8, том 12/. Протокольною ухвалою суду від 12.03.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 03.04.2025 /а.с. 107-110, том 12/.

13.03.2025 та 02.04.2025 відповідач надав до суду додаткові пояснення у справі /а.с.112- 115, 122 том 12/.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 21.05.2025 /а.с.225-229, том 12/.

Відповідно до довідки від 21.05.2025 судове засідання призначене на 21.05.2025 не проводилось, оскільки суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С. перебувала у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 11.06.2025 /а.с. 232, том 12/.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2025 відкладено судове засідання на 26.06.2025 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 239, том 12/. Протокольною ухвалою суду від 26.06.2025 відкладено судове засідання на 30.07.2025 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 245, том 12/. Протокольною ухвалою суду від 30.07.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 13.08.2025 /а.с. 2-3, том 13/.

05.08.2025 позивачем подано до суду додаткові пояснення у справі /а.с.6-17, том 13/.

Протокольною ухвалою суду від 13.08.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 25.08.2025 /а.с. 19-21, том 13/.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2025 судом за статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства поновлено судовий розгляд, оголошено перерву до 17.09.2025 для надання додаткових доказів у справі /а.с. 24-25, том 13/.

Відповідачем та позивачем 10.09.2025 подані до суду додаткові пояснення у справі /а.с. 32-33, том 13/.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 29.09.2025.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ГУ ДПС в Полтавській області від 03.02.2022 № 140-11, направлень ГУ ДПС в Полтавській області від 25.03.2024 та від 03.04.2024 №№1298, 1299, 1300, 1564, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, пункту 44.5 статті 44, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Снек Драйв" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.05.2016 по 30.09.2021 та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

За результатами перевірки відповідачем складений акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Снек Драйв" від 13.05.2024 №6558/16-31-07-01-02/40467576 (далі - акт перевірки) /а.с. 10-82, том 1/.

В акті перевірки встановлені порушення, зокрема:

1) абзацу "а" підпунктів 14.1.13, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту п.44.1 статті 44, статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті 3, абзацу восьмого статті 4, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", пунктів 5, 21 П(С)БО 15 "Дохід" (розділів "Визнання та класифікація доходу" за "Оцінка доходу"), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, НПСБО №16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 2.10 Методичних рекомендацій в бухгалтерському обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.13, 3.1, 3.5, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, у наслідок чого занижено податок на прибуток в розмірі 2104550,00 грн, у т.ч. 4 квартал 2018 - 113760,00 грн, 2019 рік - 197688 грн, 2020 рік - 1036346 грн, 9 місяців 2021 року - 756756 грн;

2) підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податковою кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.012016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у наслідок чого занижено ІІДВ, що підлягає сплаті в бюджет, на суму 358878,00 грн, у т.ч за листопад 2018 - 48680 грн, січень 2019 - 75087 грн, квітень 2019 - 42913 грн, серпень 2020 - 114075 грн, лютий 2021 - 44308 грн, квітень 2021 - 33815 грн;

3) підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податковою кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28,01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у наслідок чого завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту станом на 30.09.2021 в сумі 100436 грн, у т.ч. за вересень 2021 - 100436 грн.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.05.2024:

І. № 00080300701, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ та пунктом 123.2 статті 123, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим та/або іншими зобов'язаннями на суму 2104550,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 28440,00 грн за порушення абзацу "а" підпунктів 14.1.13, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту п.44.1 статті 44, статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті 3, абзацу восьмого статті 4, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", пунктів 5, 21 П(С)БО 15 "Дохід" (розділів "Визнання та класифікація доходу" за "Оцінка доходу"), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, НПСБО №16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 2.10 Методичних рекомендацій в бухгалтерському обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.13, 3.1, 3.5, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 /а.с.69-70, том 2/.

У зазначеному податковому повідомленні-рішенні, зокрема, визначено таке:

1) ТОВ "Снек Драйв" занижено дохід від безоплатно одержаних оборотних активів на суму 1091195 грн у результаті документального оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ "НАТ-ЕКС", ТОВ "ПАПАКАРЛО" та ТОВ "СТРІМ-КНК";

2) ТОВ "Снек Драйв" завищено витрати на 10142237 грн. У результаті:

- не підтвердження фактичного отримання товару від постачальників ПП "Альборз" (податковий номер 24932043) розміром 533400 грн, у т.ч. за 2020 - 533400 грн, та ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) розміром 4522718 грн, у т.ч. за 2020 рік - 1932000 грн, за 9 місяців 2021 - 2590718 грн;

- не підтвердження фактичного отримання транспортних послуг ФОП ОСОБА_2 (п.н., НОМЕР_2 ) - транспортні послуги (за період 01.10.2018-30.09.2021), всього на суму - 1447649 грн, ФОП ОСОБА_3 (п.н. НОМЕР_3 ) - транспортні послуги (за період 01.01.20- 30.09.21), всього на суму - 1975650 грн, та ФОП ОСОБА_4 (п.н. НОМЕР_4 ) - транспортні послуги (за період 01.01.2020 - 30.09.2021), всього на суму - 1662820 грн;

3) перевіркою встановлено придбання товарів (горіхів та сухофруктів) у нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045, а саме: в країнах Ісламська республіка Іран (МОNТ AZERAN SAВZ AZARВAIJAN СО, Ехр, & Imp) та Республіка Узбекистан СП 000 "Best Veg", СП ООО "EXPORT-TRADE BiZNES") в розмірі 1528380,88 грн. ТОВ "Снек Драйв" не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у цих нерезидентів, а саме: 458515 грн, у т.ч. за 2019 рік - 66332 грн, за 2020 рік - 392183 грн.

ІІ. № 00080320701, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) за податковим та/або іншими зобов'язаннями на суму 358878,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 89719,50 грн за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податковою кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.012016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 /а.с. 73-74, том 2/.

У зазначеному податковому повідомленні-рішенні, зокрема, визначено таке:

1) при перевірці первинних документів на реалізацію, зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 31l "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкове зобов'язання", даних ЄРПН встановлено, що платником виписано та зареєстровано податкові накладні у зв'язку зі здійсненням постачання товарів (робіт, послуг), але до складу податкових зобов'язань з ПДВ включені не були в розмірі 238605 грн;

2) при перевірці первинних документів на реалізацію, зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкове зобов'язання", даних ЄРПН встановлено, що платником двічі включено розрахунок коригування на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ по розрахунках коригування на суму 647,63 грн та перевіркою встановлено проведення коригування податкового зобов'язання в бік зменшення без реєстрації розрахунку коригування в розмірі 1823 грн;

3) перевіркою встановлено завищення податкового кредиту розміром 218238 грн за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту товарів, придбаних у ТОВ "СТРІМ-КНК", ТОВ "НАТ-ЕКС", ТОВ "ПАПАКАРЛО", по яким не підтверджується їх фактична поставка.

ІІІ. №00080330701, яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 100436,00 грн та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 100436,00 грн (звітний (податковий) період, за який подано декларацію - вересень 2021 року) за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податковою кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28,01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 /а.с.77-78, том 2/.

У зазначеному податковому повідомленні-рішенні, зокрема, визначено таке:

1) при перевірці первинних документів на реалізацію, зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкове зобов'язання", даних ЄРПН, встановлено, що платником виписано та зареєстровано податкові накладні у зв'язку зі здійсненням постачання товарів (робіт, послуг), але до складу податкових зобов'язань з ПДВ включені не були розміром 238605 грн;

2) при перевірці первинних документів на реалізацію, зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкове зобов'язання", даних ЄРПН встановлено, що платником двічі включено розрахунок коригування на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ по розрахунках коригування на суму 647,63 грн та перевіркою встановлено проведення коригування податкового зобов'язання в бік зменшення без реєстрації розрахунку коригування розміром 1823 грн.

Не погодившись з наведеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX абзац перший викладено в такій редакції: "198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу".

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами в оспорюваній сумі, які були покладені в основу акта перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі - Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19, від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Аналогічно зазначено у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №160/5256/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надаючи правову оцінку правовідносинам позивача з ТОВ "ПАПАКАРЛО" , ТОВ "НАТ-ЕКС", ТОВ "СТРІМ-КНК", з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ,ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ПП "Альборз", суд зазначає наступне.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ "НАТ-ЕКС", судом встановлено таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "НАТ-ЕКС" укладено договір поставки №102/18 від 05.11.2018, відповідно до якого останній зобов'язався постачати позивачу продукцію згідно зі специфікацією, а позивач прийняти та оплатити її. Строк дії договору визначено до 31.12.2019 /а.с. 98-100, том 1/.

Відповідно до Специфікації №1 від 05.11.2018 сторонами договору визначено характеристику та номенклатуру товару, а саме: насіння гарбуза неочищене у кількості 200 кг, загальна вартість без ПДВ 16666,60 грн; ядро насіння гарбуза очищене у кількості 800 кг, загальна вартість без ПДВ 56666,40 грн /а.с. 103, том 1/.

Згідно з накладними позивачем від ТОВ "НАТ-ЕКС" отримано наступний товар:

- накладна №79 від 05.11.2018 насіння гарбуза неочищене у кількості 200 кг та ядро з насіння гарбуза очищене у кількості 800 кг загальною вартістю 87999,60 грн, у т.ч. ПДВ 14666,60 грн /а.с. 107, том 1/;

- накладна №102 від 05.12.2018 ядро з насіння гарбуза очищене у кількості 1500 кг загальною вартістю 127499,94 грн, у т.ч. ПДВ 21249,99 грн /а.с.109, том 1/;

- накладна №124 від 17.01.2019 ядро з насіння гарбуза очищене у кількості 1000 кг загальною вартістю 85000,00 грн, у т.ч. ПДВ 14166,67 грн /а.с. 104, том 1/;

- накладна №136 від 05.02.2019 ядро з насіння гарбуза очищене у кількості 1000 кг загальною вартістю 85000,00 грн. , в т.ч. ПДВ 14166,67 грн /а.с.105, том 1/;

- накладна №147 від 26.02.2019 ядро з насіння гарбуза очищене у кількості 1000 кг загальною вартістю 84996,00 грн, у т.ч. ПДВ 14166,00 грн /а.с. 106, том 1/.

Крім того, матеріали справи містять сертифікати, що засвідчують відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 та ДСТУ ISO 22000:2007 (ISO 22000:2005) виробництва олії з насіння льону, олії з насіння гарбуза, олії з ядра волоського горіха, фруктів сушених, овочів сушених, ядра з насіння гарбуза, ядра волоського горіха /а.с.101-102, том 1/.

Як зазначено в акті перевірки, за інформацією ІТС "Податковий блок" вбачається, що за даними фінансової звітності станом на 31.12.2018 (форма № 1-мс): основні засоби - 124,8 тис.грн, первісна вартість 129,8 тис.грн, знос 5 тис.грн, запаси 387,5 тис. грн.

За даними звіту 20-ОПП підприємство декларує наявність офісу за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної Сотні, буд. 4 Кількість працівників - 11 осіб.

Згідно з наданими для перевірки документів взаємовідносини з ТОВ "НАТ- ЕКС" здійснювались на підставі укладеного договору поставки від 05.11.2018 №102/18, відповідно до якого при поставці кожної партії товару постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства: рахунок-фактура; специфікація; видаткова накладна; протокол випробувань (інший документ, що підтверджує якість товару) (за наявності).

На підтвердження поставки сировини (ядра насіння гарбуза очищеного та неочищеного в кількості 6500 кг) підприємством не надано товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування насіння гарбуза від постачальника до покупця.

При дослідженні ланцюга постачання ТОВ "НАТ-ЕКС" згідно з проведеним аналізом баз даних ІС "Податковий блок" та архіву електронної звітності "ЄРПН" зареєстрованих податкових накладних встановлено, що податковий кредит ТОВ "НАТ-ЕКС" сформований з придбання наступних ТМЦ та послуг: визначення вмісту афлатоксину В1, визначення вмісту зеараленону, оформлення та друкування протоколів випробувань, мішок відкритий паперовий, 3-х шаровий, Aves Seed, (770х495х90 мм), організація перевезення відправлень та інше.

Щодо зазначеної інформації у відповіді на відзив: у мережі інтернет на порталі "АгроСелз" (https://agrosells.com/chk/company/tov-nat-jeks) міститься повідомлення про те, що ТОВ "НАТ-ЕКС" на регулярній основі закуповує насіння гарбузове і грецький горіх, що додатково підтверджує реальність таких поставок.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "НАТ-ЕКС" ланцюга постачання ядра з насіння гарбуза очищеного та не очищеного в кількості 6500 кг, що вказує на відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "Снек драйв" відповідної кількості ідентифікованого товару та засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу, всього на загальну суму 555491,53 грн, у тому числі ПДВ 92581,92 грн.

Розрахунки проведено у безготівковій формі на суму 555491,53 грн, у тому числі ПДВ 92581,92 грн. Станом на 30.09.2021 по рахунку 631 по заборгованість по рахунках з ТОВ "НАТ-ЕКС" не обліковується.

Крім того, ТОВ "НАТ-ЕКС" відповідно до рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.04.2021 №9879 Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку - встановлено наявність ризикових операцій.

Суд зазначає, що наведене рішення не підтверджує доводи контролюючого органу щодо нездійснення господарських операції позивача з ТОВ "НАТ-ЕКС", зокрема, з огляду на те, що господарські відносини між ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" та ТОВ "НАТ-ЕКС" мали місце у листопаді 2018 року - березні 2019 року, тобто більше ніж за рік до означених подій.

Відповідно до акта перевірки в ході перевірки встановлена наявність обставин, які свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "Снек Драйв", зокрема:

- наявність рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності постачальників платників ТОВ "Снек Драйв" (зокрема ТОВ "НАТ-ЕКС") критеріям ризиковості;

- не надано сертифікати якості на придбані продукти харчування (ядра насіння гарбуза очищеного та неочищеного, чорносливу, родзинок та стружки кокосової), що суперечить умовам укладених договорів та унеможливлює встановити джерело походження товару;

- за даними ЄРПН, не встановлено придбання зазначеними постачальниками визначених у податкових накладних ТМЦ (зокрема ТОВ "НАТ-ЕКС" - ядра насіння гарбуза очищеного та неочищеного);

- відсутність реального ланцюга постачання оплаченого товару та неможливість здійснення операцій з придбання його у майбутньому, оскільки постачальники (зокрема ТОВ "НАТ-ЕКС") декларують діяльність протягом короткого проміжку часу - у межах періодів взаємовідносин з такими СГД;

- декларації по податку на прибуток - не подавались;

- не надано ТТН на транспортування насіння гарбуза від ТОВ "НАТ-ЕКС", надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням правил 363, зокрема, у графах відсутні дати та № довіреностей та отримання товару та відсутні підписи водія/експедитора про отримання товару для перевезення. Отже, відсутність доказів представництва при передачі товарно-матеріальних цінностей ставить під сумнів сам факт здійснення такої передачі /а.с. 32-33, том 1/.

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ "СТРІМ-КНК", суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що у періоді з листопада 2018 по травень 2019 роки ТОВ "СНЕК-ДРАЙВ" включає до складу податкового кредиту ПДВ від придбання стружки кокосової, родзинок, чорносливу відповідно до податкових накладних, які виписані та зареєстровані постачальником ТОВ "СТРІМ-КНК" на загальну суму 372660,00 грн, у т.ч. ПДВ 62110,00 грн. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 390578826543, Свідоцтво платника ПДВ № 200292694 від 01.02.2018 анульовано 17.12.2021, причина 22 - ненадання декларацiй протягом року. З листопада 2020 року не подає звітність по ПДВ, по податку на прибуток з 2020 року - не подає звітність.

За даними ІТС "Податковий блок": за даними фінансової звітності станом на 30.09.2020 (форма № 1-м): основні засоби - 1,1 тис.грн, первісна вартість 8,1 тис.грн, знос 7 тис.грн, запаси 142440,8 тис. грн. Кількість працівників - 20 осіб.

Згідно з наданими для перевірки документів взаємовідносини з ТОВ "СТРІМ- КНК" здійснювались на підставі укладеного договору поставки від 17.01.2017 №СТ03/17П.

На підтвердження якості товару підприємством не надано санітарно- епідеміологічні висновки на придбані сухофрукти (чорнослив, родзинки) та стружку кокосову.

Аналізуючи інформацію, зазначену у наданих ТТН, перевіркою встановлено, що підприємством не правильно вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ "СНЕК ДРАЙВ", оскільки перевіркою встановлено, що зазначені вантажні автомобілі (Мерседес НОМЕР_5 , Мерседес, НОМЕР_6 , ГАЗ НОМЕР_7 ) не перебувають у власності ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" та не орендуються ним.

Так, за даними отриманої інформації щодо реєстрації транспортних засобів:

- власником Мерседеса НОМЕР_5 є фізична особа ОСОБА_5 (3286816117), взаємовідносини з яким ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" не відображає у звітності 1 ДФ із ознакою 157 у листопаді та грудні 2018 року;

- власником автомобіля Мерседес, НОМЕР_6 є фізична особа ОСОБА_6 (пн. НОМЕР_8 ), взаємовідносини з якою ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" не відображає у звітності 1 ДФ із ознакою 157 у грудні 2018 року.

Крім цього, за даними звітів 1 ДФ платника, водії, що зазначені в наданих ТТН ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ) не є працівниками ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" та не мають відношення до власників автомобілів - фізичних осіб (не підприємців).

Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "СТРІМ-КНК" ланцюга постачання чорносливу, родзинок та стружки кокосової в кількості 4240 кг, що вказує на відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" відповідної кількості ідентифікованого товару та засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу, всього на загальну суму 372660,00 грн, у т.ч. ПДВ 62110,00 грн. ТОВ "СТРІМ-КНК" не здійснювало операції з імпорту ТМЦ.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Стрім-Кнк", укладено договір купівлі продажу №СТ03/17П від 17.01.2017, відповідно до якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Строк дії договору визначено до 31.12.2022 /а.с. 112-113, том 1/.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №133 від 10.01.2019 /а.с. 116, том 1/, №6035 від 28.11.2018 /а.с.118, том 1/, №6188 від 06.12.2018 /а.с. 119, том 1/, №6189 від 06.12.2018 /а.с. 121, том 1/, приймання покупцем також підтверджується ТТН. Отримання товару від продавця до покупця підтверджується видатковими накладними №6189 від 06.12.2018 /а.с. 114, том 1/, №133 від 10.01.2019 /а.с. 115, том 1/, №6035 від 28.11.2018 /а.с. 117, том 1/.

Факт оплати за договором поставки від 17.01.2017 №СТ03/17П підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 /а.с.125, 126, том 1/.

В акті перевірки зазначено, що 14.02.2020 рішенням №28715 визначено відповідність платника податків ТОВ "СТРІМ-КНК" критеріям ризикованості, підстава пункт 8 Критеріїв ризиковості.

Суд зазначає, що наведене рішення не підтверджує доводи контролюючого органу щодо нездійснення господарських операції позивача з ТОВ "СТРІМ-КНК", зокрема, з огляду на те, що господарські відносини між ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" та ТОВ "СТРІМ-КНК" мали місце до означених подій.

Відповідно до акта перевірки в ході перевірки встановлена наявність обставин, які свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "Снек Драйв", зокрема:

- наявність рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності постачальників платників ТОВ "Снек Драйв" (зокрема ТОВ "СТРІМ-КНК") критеріям ризиковості;

- не надано сертифікати якості на придбані продукти харчування (ядра насіння гарбуза очищеного та неочищеного, чорносливу, родзинок та стружки кокосової), що суперечить умовам укладених договорів та унеможливлює встановити джерело походження товару;

- за даними ЄРПН, не встановлено придбання зазначеними постачальниками визначених у податкових накладних ТМЦ (зокрема ТОВ "СТРІМ-КНК"- чорносливу, родзинок та стружки кокосової);

- відсутність реального ланцюга постачання оплаченого товару та неможливість здійснення операцій з придбання його у майбутньому, оскільки постачальники (зокрема ТОВ "СТРІМ-КНК") декларують діяльність протягом короткого проміжку часу - у межах періодів взаємовідносин з такими СГД;

- декларації по податку на прибуток - не подавались /а.с. 32, том 1/.

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ "ПАПАКАРЛО", суд зазначає таке

Перевіркою встановлено, що у періоді з листопада 2018 по квітень 2021 роки ТОВ "ПАПАКАРЛО" включає до складу податкового кредиту ПДВ від придбання піддонів в кількості 5630 шт. відповідно до податкових накладних, які виписані та зареєстровані постачальником ТОВ "ПАПАКАРЛО" на загальну суму 381274,80 грн, у т. ч. ПДВ 63 545,80 грн.

За даними ІТС "Податковий блок": наявність основних засобів: за даними фінансової звітності станом на 31.12.2018 (форма № 1-м): основні засоби - 209,2 тис.грн, первісна вартість 222,1 тис.грн, знос 12,9 тис.грн, запаси 900,8 тис. грн.

За даними звіту 20-ОПП підприємство декларує наявність складу за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 27 та автонавантажувач. Кількість працівників у 2018 р. - 6 осіб, 2019 - 11, 2020 - 14, 2021 - 14.

Згідно з наданими для перевірки документів взаємовідносини з ТОВ "ПАПАКАРЛО" здійснювались на підставі усного договору, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Підприємством надано накладні на придбання піддонів в кількості 5630 шт. на загальну суму 381274,80 грн, у тому числі ПДВ 63545,80 грн та ТТН на перевезення піддонів, перевізником є ФОП ОСОБА_2 , пункт навантаження Київ, вул. Бориспільська, 27, пункт розвантаження Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.

Відповідно до наданих ТТН встановлено, що перевізником є ФОП ОСОБА_2 , транспортний засіб зазначено Вольво НОМЕР_9 . Згідно з даними щодо реєстрації транспортного засобу, зазначеного в наданих ТТН, встановлено, що державний номер НОМЕР_9 належить мотоциклу BENELLI, TNT 251.

Аналізуючи дані Єдиного реєстру податкових накладних за період взаємовідносин ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" з ТОВ "ПАПАКАРЛО" з 01.10.2018 по 30.09.2021, при дослідженні ланцюгів постачання піддонів встановлено, що їх постачання оформлене через придбання у ТОВ "ПАЛЕТ-ТРЕЙД" (пн. 41503845) та ТОВ "ЕЛЕФАУНТ" (пн. 42740200), із залученням мережі підприємств, у яких відсутнє придбання ТМЦ зазначеної номенклатури.

За доводами позивача, на підставі первинних документів: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні контролюючим органом встановлено придбання позивачем у ТОВ "ПАПАКАРЛО" піддонів у кількості 5630 шт. на загальну суму 381274,80 грн, у т.ч. ПДВ 63545,80 грн. Перевезення піддонів здійснювалось ФОП ОСОБА_2 з вулиці Бориспільської 27 у м. Києві до вулиці Шевченка, 100 у м. Бориспіль.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р20 від 07.11.2018 /а.с. 146, том 1/, №Р25 від 16.11.2018 /а.с.148, том 1/, №Р34 від 23.11.2018 /а.с. 150, том 1/, №Р41 від 05.12.2018 /а.с. 152, том 1/, Р68 від 22.12.2018 /а.с.154, том 1/, №Р77 від 28.12.2018 /а.с. 156, том 1/ №Р709 від 22.11.2019 /а.с. 158, том 1/, №Р726 від 29.11.2019 /а.с.160, том 1/, №Р727 від 29.11.2019 /а.с.162, том 1/, №Р736 від 02.12.2019 /а.с.164, том 1/, №Р746 від 05.12.2019 /а.с. 166, том 1/, №Р64 від 06.02.2020 /а.с. 168, том 1/, №Р68 від 07.02.2020 /а.с.170, том 1/, №Р79 від 28.02.2020 /а.с.172, том 1/, №Р69 від 05.03.2020 /а.с. 174, том 1/, №Р83 від 12.03.2020 /а.с.176, том 1/, №Р95 від 16.03.2020 /а.с.178, том 1/, №Р151 від 02.04.2020 /а.с.180, том 1/, №Р179 від 16.04.2020 /а.с. 182, том 1/, №Р188 від 23.04.2020 /а.с. 184, том 1/, №Р213 від 07.05.2020 /а.с. 186, том 1/, №Р222 від 14.05.2020 /а.с. 188, том 1/, №Р279 від 11.06.2020 /а.с. 190, том 1/, №Р295 від 19.06.2020 /а.с. 192, том 1/, №Р321 від 26.06.2020 /а.с. 194, том 1/, №Р346 від 06.07.2020 /а.с. 196, том 1/, №Р455 від 04.08.2020 /а.с. 198, том 1/, №Р484 від 12.08.2020 /а.с.200, том 1/, №Р704 від 26.10.2020 /а.с. 202, том 1/, №Р788 від 19.11.2020 /а.с. 204, том 1/, №Р830 від 01.12.2020 /а.с.206, том 1/, №Р646 від 07.12.2020 /а.с. 208, том 1/, №Р913 від 24.12.2020 /а.с. 210, том 1/, №Р140 від 18.02.2021 /а.с. 212, том 1/, №Р203 від 10.03.2021 /а.с.214, том 1/, №Р308 від 07.04.2021 /а.с.216, том 1/, №Р333 від 14.04.2021 /а.с. 218, том 1/.

Факт оплати підтверджується фільтрованою випискою за період з 01.04.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 30.09.2021 /а.с. 219-224, том 1/.

Стосовно проведеного аналізу взаємовідносин позивача з низкою контрагентів на сторінках 37-42 акта перевірки зазначено, що з вказаними контрагентами ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" відносин не мало. Усі податкові накладні за вказаними поставками були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про той факт, що у ТОВ "ПАПАКАРЛО" на момент реєстрації додаткових накладних, на момент проведення постачання товару в наявності був вказаний товар, оскільки налаштування програмного забезпечення ДПС зупиняє реєстрацію податкової накладної у ЄРПН у випадку недостатності залишку товару на складі постачальника н момент відвантаження.

Діяльність вказаного товариства напряму пов'язана з виробництвом та продажем товарів з деревини, у тому числі і піддонів.

За доводами позивача, наведений на сторінці 36-37 акта перевірки перелік контрагентів ТОВ "ПАПАКАРЛО" не проаналізований повністю, а лише частина компаній. До того ж, не зазначено відомостей про проведення зустрічної звірки або взагалі податкових перевірок ТОВ "ПАПАКАРЛО".

За таких обставин, на переконання позивача, повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами господарську операцію з придбання у ТОВ "ПАПАКАРЛО" піддонів.

Відповідно до акта перевірки в ході перевірки встановлена наявність обставин, які свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "Снек Драйв", зокрема:

- наявність рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності постачальників платників ТОВ "Снек Драйв" (зокрема ТОВ "ПАПАКАРЛО) критеріям ризиковості;

- не надано сертифікати якості на придбані продукти харчування (ядра насіння гарбуза очищеного та неочищеного, чорносливу, родзинок та стружки кокосової), що суперечить умовам укладених договорів та унеможливлює встановити джерело походження товару;

- за даними ЄРПН, не встановлено придбання зазначеними постачальниками визначених у податкових накладних ТМЦ (зокрема ТОВ "ПАПАКАРЛО" піддонів 1200*800 та EUR 1200*800);

- відсутність реального ланцюга постачання оплаченого товару та неможливість здійснення операцій з придбання його у майбутньому, оскільки постачальники (зокрема ТОВ "ПАПАКАРЛО") декларують діяльність протягом короткого проміжку часу - у межах періодів взаємовідносин з такими СГД;

- декларації по податку на прибуток - не подавались;

- відсутність персоналу у постачальників ТОВ "ПАПАКАРЛО", що не дозволяє реально проводити господарську діяльність, враховуючи її характер та специфіку, звіти про нарахування єдиного внеску та звіти 1ДФ не подавались /а.с. 32, том 1/.

Стосовно правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

За період 2020 року - 9 місяців 2021 року ТОВ "Снек Драйв" оприбутковано товару (волоський горіх, квіти, насіння гарбузове, ядро соняшника, оргтехніка, серветки, фарба, бахіли тощо) на загальну суму 4522718 грн, у т.ч. за 2020 рік - 1932000 грн, 9 місяців 2021 року - 2590718 грн.

У ході перевірки проаналізовано можливість реалізації ФОП ОСОБА_1 своєї господарської компетенції:

ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи, наймані працівники відсутні, майно відсутнє. Одночасно є працівником підприємства ТОВ "Снек Драйв" на посаді менеджера з продажу.

Нереальність здійснених операцій підтверджується наступним:

1) походження товару не відомо, оскільки сертифікати (паспорти якості) на продукцію не надані. Більшість товару імпортного виробництва, а дані ФОП ОСОБА_1 не є імпортером товару. Волоський горіх, ядро соняшника тощо українського походження, але виплати доходу фізичним особам-громадянам у даного постачальника відсутні. На придбану оргтехніку паспорт виробника не надавався, збільшення балансової вартості основних засобів на суму придбаної оргтехніки в 3 кварталі відсутнє;

2) відповідно до реєстраційних даних ФОП ОСОБА_1 та даних поданої ним звітності встановлено відсутність зв'язку пункту навантаження АДРЕСА_1 , що зазначений в ТТН, з діяльністю ФОП. У вищезазначених ФОП майно відсутнє (повідомлення 20-ОПП не подавалось).

3) транспортування здійснювалось ФОП, у яких відсутні транспортні засоби, а саме:

- ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_4 вантажний транспорт відсутній, а автомобілі зазначені в ТТН НОМЕР_10 та НОМЕР_11 належать ТОВ "АВС-ТРАНС";

- ФОП ОСОБА_9 2981512813 вантажний автомобіль державний номер НОМЕР_12 належав в період з 01.02.2019 по 14.07.2020, а згідно ТТН транспортування здійснювалось 04.01.2021, 01.03.2021;

- ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_2 транспорт відсутній, а державний номер автомобіля НОМЕР_9 відповідає мотоциклу BENELLI, TNT 251;

- ФОП ОСОБА_10 НОМЕР_13 транспорт відсутній, а автомобіль НОМЕР_11 належать ТОВ "АВС-ТРАНС", НОМЕР_14 - ОСОБА_11 ;

4) транспортування здійснювалось ФОП, у яких відсутні наймані працівники та/або інші виплати доходів фізичним особам, крім цього:

- водій ОСОБА_12 у перевізників ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_4 .

5) у ФОП ОСОБА_4 3248211104 в 1 кварталі 2021 році відображено виплати доходів фізичним особам - підприємцям за ознакою "157" ОСОБА_13 НОМЕР_15 , ОСОБА_14 2449714010, ОСОБА_15 НОМЕР_16 , ОСОБА_16 3107805852, ОСОБА_17 2475004289, ОСОБА_18 2776516815, ОСОБА_19 2784714400, ОСОБА_20 2045709312, ОСОБА_21 2823000955, ОСОБА_22 3265516284, ОСОБА_23 2759515139, але серед зазначених в ТТН водіїв даних прізвищ не має.

6) також ФОП ОСОБА_1 одночасно з постачальниками товару є працівником підприємства ТОВ "Снек Драйв", де він працював повний робочий день. Згідно з договорами на поставку товарів зазначено, що відвантаження відбувалось в робочий час, то невідомо як здійснювались поставки та оформлення первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №03/12-2020-1 від 03.12.2020, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору /а.с. 225-227, том 1/.

ФОП ОСОБА_1 постачав ТОВ " Снек Драйв " горіх волоський, соняшник, насіння гарбуза, оргтехніку та канцтовари, що підтверджується видатковими накладними №1 від 04.12.2020 /а.с. 228, том 1/, №2 від 11.12.2020 /а.с. 231, том 1/, №3 від 16.12.2020 /а.с. 233, том 1/, №4 від 18.12.2020 /а.с. 235, том 1/, №6 від 18.12.2020 /а.с. 237, том 1/, №5 від 22.12.2020 /а.с. 239, том 1/, №1 від 11.02.2021 /а.с. 242, том 1/, №2 від 17.02.2021 /а.с. 244, том 1/, №3 від 01.03.2021 /а.с.246, том 1/, №7 від 01.07.2021 /а.с. 248, том 1/, №8 від 01.07.2021 /а.с. 250, том 1/, №11 від 23.09.2021 /а.с. 252, том 1/, №4 від 04.01.2021 /а.с.254, том 1/, №5 від 01.03.2021 /а.с.257, том 1/, №9 від 28.07.2021 /а.с. 260, том 1/, №10 від 09.09.2021 /а.с. 263, том 1/.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р1/1 від 04.12.2020 /а.с. 229, том 1/, №Р1/2 від 24.12.2020 /а.с. 230, том 1/, №Р2 від 11.12.2020 /а.с. 232, том 1/, №Р3 від 16.12.2020 /а.с. 234, том 1/, №Р4 від 18.12.2020 /а.с.236, том 1/, №Р6 від 18.12.2020 /а.с. 238, том 1/, №Р5/1 від 22.12.2020 /а.с. 240, том 1/, №Р5/2 від 22.12.2020 /а.с. 241, том 1/, №Р1 від 11.02.2021 /а.с. 243, том 1 /, №Р2 від 17.02.2021 /а.с. 245, том 1/, №Р3 від 01.03.2021 /а.с. 247, том 1/, №Р7 від 01.07.2021 /а.с. 249, том 1/, №Р8 від 01.07.2021 /а.с.251, том 1/, №Р11 від 23.09.2021 /а.с.253, том 1/, №Р4 від 04.01.2021 /а.с.255-256, том 1/, №Р5 від 01.03.2021 /а.с. 258-259, том 1/, №Р9 від 28.07.2021 /а.с.261-262, том 1/, №Р10 від 09.09.2021 /а.с.264-265, том 1/.

Факт оплати підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 2020-2021 роки /а.с.266-267, том 1/.

Стосовно правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей податкового органу ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, наймані працівники відсутні, майно відсутнє.

За 4 квартал 2018 року та 9 місяців 2021 року в актах виконаних робіт зазначено перелік здійснених маршрутів. За 2019 та 2020 роки зазначено загальний період операції без конкретизації маршруту.

До актів виконаних робіт товарно-транспортні накладні надані не були. Визначити який товар та кому перевозився ФОП ОСОБА_2 визначити не можливо.

Згідно з даними щодо реєстрації транспортного засобу встановлено, що державний номер НОМЕР_9 належить мотоциклу BENELLI, TNT 251.

У ФОП ОСОБА_2 транспортні засоби відсутні. ФОП не подавався податковий розрахунок за формою 1-ДФ, у якому б було відображено виплати доходів фізичним особам.

Отже, ТОВ "Снек Драйв" для перевірки надано складені сторонами акти, які мають тотожний зміст, містять лише формальний опис послуг, що не дає можливості визначення їх змісту та обсягу, витраченого часу, не дозволяють перевірити правильність формування ціни за послуги. В актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат. Також ФОП ОСОБА_24 не має основних засобів для виконання наданих послуг. Тому пов'язати дані витрати з господарською діяльністю платника податку не має можливості.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП ОСОБА_25 укладено договір №29/08-2 від 29.08.2016, відповідно до якого цей договір регулює відносини між виконавцем та замовником, пов'язані з проведенням транспортно-експедиторського обслуговування з організації перевезення тягарів автомобільним транспортом /а.с.268-269, том 1/.

Послуги за цим договором підтверджуються актами надання послуг №31/10/18-1 від 31.10.2018 /а.с. 270, том 1/, №30/11/18-1 від 30.11.2018 /а.с. 271, том 1/, №31/12/18-1 від 31.12.2018, /а.с. 272, том 1/, №31/01/19-1 від 31.01.2019 /а.с. 273, том 1/, №28/02/19-1 від 28.02.2019 /а.с. 274, том 1/, №31/03/19-1 від 31.03.2019 /а.с. 275, том 1/, №30/04/19-1 від 30.04.2019 /а.с. 276, том 1/, №31/05/19-1 від 31.05.2019 /а.с. 277, том 1/, №30/06/19-1 від 30.06.2019 /а.с. 278, том 1/, №31/07/19-1 від 31.07.2019 /а.с. 279, том 1/, №31/08/19-1 від 31.08.2019 /а.с. 280, том 1/, №30/09/19-1 від 30.09.2019 /а.с.281, том 1/, №31/10/19-1 від 31.10.2019 /а.с. 282, том 1/, №30/11/19-1 від 30.11.2019 /а.с.283, том 1/, №31/12/19-1 від 31.12.2019 /а.с.284, том 1/, №31/01/20-1 від 31.01.2020 /а.с. 285, том 1/, №29/02/20-1 від 29.02.2020 /а.с.286, том 1/, №31/03/20-1 від 31.03.2020 /а.с. 287, том 1/, №30/04/20-1 від 30.04.2020 /а.с.288, том 1/, №31/05/20-1 від 31.05.2020 /а.с.289, том 1/, №30/06/20-1 від 30.06.2020 /а.с.290, том 1/, №31/07/20-1 від 31.07.2020 /а.с.291, том 1 /, №31/08/20-1 від 31.08.2020 /а.с. 292, том 1/, №30/09/20-1 від 30.09.2020 /а.с. 293, том 1/, №31/10/20-1 від 31.10.2020 /а.с. 294, том 1/, №30/11/20-1 від 30.11.2020 /а.с.295, том 1/, №31/12/20-1 від 13.12.2020 /а.с.296, том 1/, №31/01/21-1 від 31.01.2021 /а.с. 297, том 1/, №28/02/21-1 від 28.02.2021 /а.с.298, том 1/, №31/03/21-1 від 31.03.2021 /а.с. 299, том 1/, №30/04/21-1 від 30.04.2021 /а.с. 300, том 1/, №31/05/21-1 від 31.05.2021 /а.с.1, том 2/, №30/06/21-1 від 30.06.2021 /а.с.2, том 2/, №31/07/21-1 від 31.07.2021 /а.с.3, том 2/, №31/08/21-1 від 31.08.2021 /а.с.4, том 2/, №30/09/21-1 від 30.09.2021 /а.с. 5, том 2/.

У цих актах перераховані послуги з перевезення вантажу за відповідними маршрутами за договором від 29.08.2016 № 29/08-2 із позначенням транспортного засобу, цін, дат. У зв'язку чим доводи відповідача про те, що дані витрати з господарською діяльністю платника податку не має можливості пов'язати, спростовуються вищезазначеним.

Факт оплати за договором №29/08-2 від 29.08.2016 підтверджується випискою з рахунка за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 /а.с. 6, том 2/.

Відповідно до акта перевірки в ході перевірки встановлена наявність обставин, які свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "Снек Драйв", зокрема: не відповідають інформації про транспортний засіб, що зазначено в ТТН (марки вантажного автомобіля Вольво НОМЕР_9 ) при перевезеннях піддонів, яка належить мотоциклу BENELLI TNT 251, що доводить нереальність господарської операції з придбання піддонів (перевізник ФОП ОСОБА_24 ).

Стосовно правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей податкового органу надано транспортні послуги (за період 01.01.20-30.09.21), всього на суму - 1975650 грн; ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, наймані працівники відсутні, майно відсутнє.

До актів виконаних робіт товарно-транспортні накладні надані не були. Визначити який товар та кому перевозився ФОП ОСОБА_3 визначити не можливо. Вибірковою перевіркою встановлено, що згідно з договорами-заявками та актами виконаних робіт зазначений маршрут та кількість точок згідно з додатком, але додатки не надавались. У зазначених документах маршрути написано тільки місто, без розшифровки покупця/постачальника та адреси доставки.

У ФОП ОСОБА_3 транспортні засоби відсутні, з 05.05.2021 у власності вантажний фургон KA4099CE. Вибірковою перевіркою наданих договорів-заявок автомобілі НОМЕР_6 належать ОСОБА_6 , НОМЕР_17 , НОМЕР_5 , НОМЕР_18 - ОСОБА_5 , НОМЕР_19 - ОСОБА_26 . ФОП ОСОБА_3 не подавався податковий розрахунок за формою 1-ДФ, у якому б було відображено виплати доходів фізичним особам. У ФОП ОСОБА_3 наймані працівники відсутні.

Послуги надавалися на підставі актів наданих послуг та договору №01-0401/21 від 04.01.2021.

Згідно з актами надання послуг, послуги за договором надавалися у проміжок часу з лютого 2020 року по вересень 2021 року /а.с. 20-285, том 4, том 5, том 6, том 7, том 8, том 9, том 10/.

Стосовно правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 , суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей податкового органу надано транспортні послуги (за період 01.01.20-30.09.21), всього на суму - 1662820 грн; ФОП ОСОБА_4 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, наймані працівники відсутні, майно відсутнє.

Відповідно до даних "НАІС ДДАІ" МВС України (історія транспортних засобів) встановлено, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні у власності вантажні транспортні засоби, які залучались для перевезення вантажів.

Звіт 20-ОПП ФОП ОСОБА_4 не подавався, наявність основних засобів не декларувались.

Відповідно до наданих звітів 1ДФ та 4 ДФ наймані працівники відсутні. ФОП ОСОБА_27 декларує виплати доходів фізичним особам-підприємцям за ознакою "157" у наступних періодах: за 2 квартал 2020 - ОСОБА_28 , 2763614989, ОСОБА_29 3170012274; за 1 квартал 2021 - ОСОБА_13 3029909073, ОСОБА_14 2449714010, ОСОБА_22 3265516284, ОСОБА_23 2759515139, ОСОБА_15 2895007212, ОСОБА_16 3107805852, ОСОБА_18 2776516815, ОСОБА_19 2784714400, ОСОБА_20 2045709312, ОСОБА_21 2823000955, ОСОБА_17 2475004289. За інші податкові періоди звіти 1 ДФ та 4 ДФ не подавались. Зазначені фізичні особи з ознакою доходу 157 не є водіями, які зазначаються в актах наданих послуг з перевезення.

Послуги надавалися на підставі актів наданих послуг та договору №03/01.3 від 03.01.2020.

Згідно з актами надання послуг, послуги за договором надавалися у проміжок часу з вересня 2020 року по вересень 2021 року /том 3- а.с. 1-19 том 4/.

На переконання позивача, первинні документи що підтверджують реальність надання вказаних послуг наявні. Виплата грошових коштів фізичним особам наявна і не заперечується відповідачем.

Стосовно правовідносин позивача з ПП "Альборз", суд зазначає таке.

На переконання податкового органу, досліджуючи ланцюг проходження товару "фінік сушений" реалізованих підприємством ПП "Альборз " на ТОВ "Снек Драйв" протягом вересня 2020 року, встановлено, що ПП "Альборз" декларує придбання абрикос сушений, горіхи кеш'ю, ядра арахісу, фісташки, транспортні послуги, інші послуг, при цьому придбання фініка сушеного протягом січня - вересня 2020 року та його імпорт не встановлено, тобто відсутній ланцюг походження товару, який у подальшому був реалізований на ТОВ "Снек Драйв".

Згідно з наданої для перевірки товарно-транспортної накладної текст ТТН №275 від 02.09.2020 замовником послуг перевезення є ТОВ "СНЕК ДРАЙВ", що протирічить умовам договору поставки №01102018 від 01.01.2018, згідно з пунктом 2.1 якого постачання товару постачальником здійснюється на склад покупця, якщо інше не вказано у додаткових угодах до цього договору.

Таким чином, факт придбання ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" товару "фінік сушений" у ПП "Альборз" у вересні 2020 року не підтверджується.

Встановлено неможливість здійснення операції з поставки товару "фінік сушений" підприємством ПП "Альборз" внаслідок відсутності фізичних і технологічних умов для її реального здійснення, а саме:

- відсутність згідно з ЄРПН операцій з придбання реалізованих товарів;

- відсутність можливості для виробництва товару;

- відсутність операцій з імпорту вказаних категорій товару.

Указане в сукупності, за доводами контролюючого органу, дає підстави для висновку про недоведеність виконання ПП "Альборз" операцій щодо поставки товару "фінік сушений" на адресу ТОВ "Снек Драв".

У ПП "Альборз" позивачем придбавалися різного роду продукти харчування, у тому числі фініки, фундук, арахіс та інше. Указані взаємовідносини були оформлені договором поставки №01102018 від 01.01.2018, що відповідачем не заперечується. /а.с. 19, том 1./

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №275 від 02.09.2020 /а.с. 128, том 1/.

Під сумнів ставиться лише одна поставка за 2020 рік на суму 533400 грн та ПДВ 106680,00 грн фініка сушеного за видатковою накладною №275 від 02.09.2020 /а.с. 127, том 1/.

Позивачем зазначено, що вказаний товар було поставлено, отримано, оплачено та в аргументи відповідача зводяться до того, що у ПП "Альборз" нібито не було придбання товарів за вказаною номенклатурою (сторінка 10 акта). При цьому в акті перевірки взятий період - вересень 2020 року, хоча видаткова накладна від 02.09.2020, що може свідчити про придбання ПП "Альборз" фініків раніше за вересень. При цьому податкова накладна зареєстрована у реєстрі, що свідчить про наявність у постачальника товару на момент продажу, оскільки налаштування програмного забезпечення ДПС зупиняє реєстрацію податкової накладної у ЄРПН у випадку недостатності залишку товару на складі постачальника н момент відвантаження.

За твердженням позивача: наведені висновки зроблені без належних доказів, вони не підтверджують відсутності господарських операцій; ТОВ "Снек драйв" дійсно придбало товари, відобразило їх придбання в бухгалтерській та податковій звітності, використало придбаний товар у виробництві; висновки контролюючого органу базуються лише на припущеннях та неповній інформації податкової бази за спірними контрагентами.

У додаткових поясненнях від 08.11.2024 позивач зазначив, що стосовно сертифікатів якості на відповідну продукцію, отриману від ТОВ "НАТ-ЕКС", ТОВ "СТРІМ-КНК", товариством було направлено запити до торгівельних мереж, куди в подальшому постачалася вказана продукція для отримання копій, оскільки вказані сертифікати були надані разом з продукцією контрагентам, що підтверджується відповідними договорами з контрагентами, оскільки наявні у товариства сертифікати були втрачені внаслідок бойових дій на початку 2022 року /а.с.187-191, том 11/.

У підтвердження зазначеного позивачем надано до суду лист Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.06.2022 №941/вс, відповідно до якого за попередньою інформацією, будівля, яка розташована за адресою: вул. Соборна, 111 в смт. Велика Димерка, Броварського району Київської області, зазнала 100% руйнування, частково вцілілим залишився фасад, а тому вказана будівля не придатна для використання за цільовим призначенням. Крім того, селищна рада інформує, що експертне обстеження зазначеної будівлі не проводилося у зв'язку з відсутністю коштів. На виконання пункту 1 запиту інформує, що за наявною інформацією в Броварській районній військовій адміністрації, 08.03.2022 окупаційні війська перейшли адміністративні межі Броварського району і 29.03.2022 основні сили противника залишили населені пункти району /а.с. 193-194, том 11/.

Дослідивши матеріали справи та правовідносини позивача з ТОВ "ПАПАКАРЛО" , ТОВ "НАТ-ЕКС", ТОВ "СТРІМ-КНК", з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ,ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ПП "Альборз", суд дійшов наступних висновків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 24.05.2022 у справі № 640/11594/21.

Крім того, податкова інформація самостійно не може безумовно підтверджувати фінансово-господарську неспроможність господарюючого суб'єкта щодо виконання узятих на себе зобов'язань. Зокрема, відсутність трудових та матеріальних ресурсів самостійно не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у платника первинних документів, які спростовують такі доводи, які перш за все підлягають дослідженню та оцінці судом.

Верховний Суд також неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що доводи контролюючого органу зводяться лише до правових дій, наявності/відсутності відповідних об'єктів, персоналу, подання податкової звітності тощо саме у контрагентів позивача.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідачем не надано доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підтвердження транспортування позивачем товару в матеріалах справи наявні вищенаведені копії відповідних товарно-транспортних накладних.

Водночас, суд зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

При цьому сама по собі відсутність або неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 11.09.2018 у справах №804/4787/16, №815/6105/17 та №820/477/18, від 06.04.2021 у справі № 805/2028/16-а.

Таким чином, враховуючи, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що наявність у них певних неточностей не може свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.

При цьому видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до матеріалами справи господарські операції з вищезазначеними контрагентами підтверджені, належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, які підтверджують понесені позивачем витрати та вказують на реальну зміну його майнового стану.

Крім того, не визнаючи господарські операції позивача з контрагентами реальними, контролюючий орган також виходив з аналізу податкової інформації про контрагентів, встановив відсутність ланцюга постачання або можливості для виробництва товару (його імпорту, іншого реального джерела введення в обіг у перевіреному та попередніх звітних періодах).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (пункт 74.1 статті 74 Податкового кодексу України).

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.

Отже, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від правильності ведення його контрагентом податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Наведена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 26.03.2019 у справі №804/13206/13, від 02.04.2019 у справі №804/1444/14, від 09.04.2019 у справі №822/1602/13-а.

Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на податковій інформації за спірними контрагентам, без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагенті, є безпідставними.

Стосовно аргументів контролюючого органу щодо відсутності у позивача в окремих випадках документів, що підтверджують походження товарів (сертифікатів (паспортів) якості) та/або оформлення останніх з певними недоліками, суд зазначає, що сертифікати якості товарів на товар не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містить відомостей про господарську операцію.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові 22.02.2022 у справі № 160/8076/21, від 10.10.2023 у справі № 806/442/16. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.02.2019 у справі № 813/123/16.

Водночас, до суду позивачем надані відповідні копії сертифікаті якості, які досліджені судом.

Крім того, у додаткових поясненнях від 13.03.2025 представником відповідача зазначено, що інформація щодо належності транспортного засобу ФОП ОСОБА_2 . Вольво з державним номером НОМЕР_9 - мотоциклу BENELLI, TNT 251 наведена за даними інформаційного ресурсу - "Історія ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України". Зокрема в графі 5 отриманої інформації щодо даного транспортного засобу зазначено, що реєстрація 03.09.2021 мотоциклу BENELLI, ТNТ 251 з номером НОМЕР_9 є первинною реєстрацією нового ТЗ придбаного в торговельній організації, який ввезено з-за кордону. Інформація про попередній номерний знак (графа 24) відсутня. Отже, на переконання контролюючого органу, даний транспортний засіб не міг використовуватися перевізником ФОП ОСОБА_2 до дати його державної реєстрації у період з листопада 2018 року по квітень 2021 року /а.с.114-115, том 12/.

Водночас, у матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_9 , тип вантажний бортовий тентований, повна маса 9900 кг, дата реєстрації 10.01.2009) /а.с.13-14, том 2/.

Отже, твердження податкового органу не підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Перевіркою також встановлено придбання товарів (горіхів та сухофруктів) у нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045, а саме: в країнах Ісламська республіка Іран (МОNТ AZERAN SAВZ AZARВAIJAN СО, Ехр, & Imp) та Республіка Узбекистан СП 000 "Best Veg", СП ООО "EXPORT-TRADE BiZNES"), у розмірі 1528380,88 грн.

ТОВ "Снек Драйв" не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у цих нерезидентів, а саме: 458515 грн, у т.ч. за 2019 рік - 66332 грн, за 2020 рік - 392183 грн.

У додаткових поясненнях відповідача від 10.09.2025 наведено наступне.

Щодо заниження різниць: перевіркою встановлено придбання товарів (горіхів та сухофруктів) у нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затверджених Кабінетом Міністрів України Постановою від 27.12.2017 № 1045, а саме: в країнах Іран Ісламська республіка та Республіка Узбекистан.

Дані операції не підпадають під визначення контрольованих, оскільки відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, а саме:

- CП ООО "Best Veg" Узбекистан - 221105,52 грн;

- CП ООО "EXPORT-TRADE BIZNES" Узбекистан - 450200,00 грн;

- MONTAZERAN SABZ AZERBAIJAN CO, Exp, & Imp, Іран Ісламська республіка - 857075,36 грн.

Оскільки платник податків не обмежений у виборі способу підтвердження своїх витрат, тому в запиті № 1 запитувались висновки експертів (самостійний розрахунок, аудиторської компанії тощо) або інші документи, які підтверджують витрати платника податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, але без подання звіту. Дані документи в ході перевірки не надано.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у: нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу передбачено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб'єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб'єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2017 №1045 "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України" із змінами та доповненнями затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, зокрема:

- Ісламська Республіка Іран

- Республіка Узбекистан.

Водночас, підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням наведеного, вищенаведені господарські операції не є контрольованими.

Вимоги підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки" (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Оскільки вимоги зазначеного підпункту пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом "витягнутої руки", становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів.

Стаття 39 Податкового кодексу України визначає трансферне ціноутворення, зокрема, пункт 39.1 цієї статті - принцип "витягнутої руки".

Так, згідно з підпунктам 39.1.1-39.1.4 пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

У пункті 39.3 цієї статті зазначено, що встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів: 39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни; 39.3.1.2. ціни перепродажу; 39.3.1.3. "витрати плюс"; 39.3.1.4. чистого прибутку; 39.3.1.5. розподілення прибутку.

Відносини щодо складення та подання звітності по контрольованим операціям врегульовані пунктом 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, до складу якого входить й підпункт 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

Відповідно до підпунктів 39.4.3, 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період. На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

У даній справі відсутні відомості щодо застосованого метода. Контролюючим органом у запиті № 1 запитувались висновки експертів (самостійний розрахунок, аудиторської компанії тощо) або інші документи, які підтверджують витрати платника податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, але без подання звіту.

При цьому представником позивача подано запити до Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 30.04.2024 та Торгова-промислової палати України від 07.11.2024.

Відповідно до листа Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №3 від 03.05.2024 ДП "Держзовнішінформ" здійснює постійний моніторинг цінової інформації лише відносно товарів, які користуються сталим попитом на ринку інформаційно-аналітичних послуг. Інформація, яка є предметом запиту (щодо рівня ринкових цін на чорнослив та сливу сушену 3 сорту, країна походження - Республіка Узбекистан за 2019-2020 роки)0 не відповідає предмету постійного моніторингу, який здійснює підприємство, у зв'язку з чим така інформація відсутня на підприємстві /а.с. 29, том 13/.

У листі від 18.11.2024 №2641/08.0-7.3 Торгово-промислова палата України зазначила, що не має можливості надати запитувану ретроспективну інформацію (щодо ринкових цін на фініки, фініки 2 сорту, фініки сушені, виноград сушений, фісташки обсмажені та солоні країна походження Ісламська Республіка Іран за 2020-2021 роки), оскільки її фіксація Торгово-промисловою палатою не здійснюється /а.с. 29 зворот, том 13/.

У додаткових поясненнях від 08.11.2024 позивач зазначив, що ним здійснювався моніторинг таких цін самостійно у період закупівлі. Проте через бойові дії на території Київської області у березні 2022 року документи, у тому числі каталоги з рівнем цін та інші джерела, з яких позивач отримував інформацію для визначення ринкової ціни, були знищені /а.с.187-191, том 11/.

У підтвердження зазначеного позивачем надано до суду лист Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.06.2022 №941/вс, відповідно до якого за попередньою інформацією, будівля, яка розташована за адресою: вул. Соборна, 111 в смт. Велика Димерка, Броварського району Київської області, зазнала 100% руйнування, частково вцілілим залишився фасад, а тому вказана будівля не придатна для використання за цільовим призначенням. Крім того, селищна рада інформує, що експертне обстеження зазначеної будівлі не проводилося у зв'язку з відсутністю коштів. На виконання пункту 1 запиту інформує, що за наявною інформацією в Броварській районній військовій адміністрації, 08.03.2022 окупаційні війська перейшли адміністративні межі Броварського району і 29.03.2022 основні сили противника залишили населені пункти району /а.с. 193-194, том 11/.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 сформований такий правовий висновок: у положеннях Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 Податкового кодексу України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Отже, податковим органом не було досліджено метода, який використав чи повинен був використати, на думку відповідача, платник податків; співставлення цін не можливо зробити з огляду на знищення відповідних документів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації; інформацію додатково ні ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", ні Торгово-промислова палата України не мали можливості надати. За наведених обставин рішення має прийматися на користь платника податків.

Також при перевірці первинних документів на реалізацію, зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкове зобов'язання", даних ЄРПН встановлено, що платником двічі включено розрахунок коригування на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ по розрахунках коригування на суму 647,63 грн та перевіркою встановлено проведення коригування податкового зобов'язання в бік зменшення без реєстрації розрахунку коригування в розмірі 1823 грн.

Водночас, у додаткових поясненнях від 10.09.2025 стосовно розрахунку коригування позивачем зазначено, що коригування податкового зобов'язання по розрахунках з ТОВ "Експансія", ТОВ "ОККО-Рітейл" та ТОВ "Білла-Україна" відбувалися через повернення чи псування товару. Ймовірно вказане коригування відбувалося двічі через брак товарів з однієї і тієї ж партії.

Таким чином, позивачем фактично визнано (у судовому засіданні підтверджено представником позивача) порушення щодо подвійного включення розрахунок коригування на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ по розрахунках коригування на суму 647,63 грн та проведення коригування податкового зобов'язання в бік зменшення без реєстрації розрахунку коригування в розмірі 1823 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Полтавській області №00080300701 в повному розмірі, №00080320701 в частині податкового зобов'язання у розмірі 356407,37 грн та за штрафними санкціями в розмірі 89101,84 грн, №00080330701 від 31.05.2024 в частині грошового зобов'язання на суму 97965,37 грн.

Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 30216,41 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" (вул. Овочева, 7-А, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 404767576) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00080300701 від 31.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00080320701 від 31.05.2024 в частині податкового зобов'язання у розмірі 356407,37 грн та за штрафними санкціями в розмірі 89101,84 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00080330701 від 31.05.2024 в частині суми 97965,37 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" (вул. Овочева, 7-А, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 404767576) витрати зі сплати судового збору у розмірі 30216,41 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2025.

Суддя Т.С. Канигіна

Попередній документ
130836960
Наступний документ
130836962
Інформація про рішення:
№ рішення: 130836961
№ справи: 440/7673/24
Дата рішення: 29.09.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.11.2025)
Дата надходження: 10.11.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Розклад засідань:
31.07.2024 09:30 Полтавський окружний адміністративний суд
14.08.2024 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
04.09.2024 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
25.09.2024 15:30 Полтавський окружний адміністративний суд
23.10.2024 14:15 Полтавський окружний адміністративний суд
20.11.2024 14:15 Полтавський окружний адміністративний суд
04.12.2024 09:45 Полтавський окружний адміністративний суд
18.12.2024 14:15 Полтавський окружний адміністративний суд
23.01.2025 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
19.02.2025 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
12.03.2025 12:00 Полтавський окружний адміністративний суд
03.04.2025 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
21.05.2025 15:15 Полтавський окружний адміністративний суд
11.06.2025 15:15 Полтавський окружний адміністративний суд
26.06.2025 09:30 Полтавський окружний адміністративний суд
30.07.2025 12:00 Полтавський окружний адміністративний суд
13.08.2025 10:30 Полтавський окружний адміністративний суд
25.08.2025 15:00 Полтавський окружний адміністративний суд
17.09.2025 10:00 Полтавський окружний адміністративний суд
29.09.2025 14:00 Полтавський окружний адміністративний суд