Справа № 420/18649/25
08 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 19.06.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
інформацію про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 2023 року, в тому числі у період 06.07.2023 до 14.07.2023, а також зазначити підстави для взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;
інформацію про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 станом на 19.06.2025 із зазначенням відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з обов'язковим зазначенням дати взяття на військовий облік;
інформацію з відповідним документальним підтвердженням про видачу тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023, виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
належним чином засвідчену копію довідки військово-лікарської комісії від 17.07.2023 №6767 та витяги з книг протоколів Військово-лікарської комісії за липень 2023 року;
належним чином засвідчені виписки з книг обліку, журналів реєстрації документації та кореспонденції (вхідної/вихідної) тощо, відповідно до яких здійснювалась реєстрація звернень ОСОБА_1 , а також виданих на його ім'я документів;
інформацію про наявність чи відсутність порушених кримінальних справ щодо проходження військовозобов'язаними військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 у липні 2023 року та інформацію про можливу виїмку документів, пов'язаних з кримінальними провадженнями.
11 липня 2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами поза межами строку, визначеного судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відзиві відповідач просить поновити пропущений строк на подання відзиву.
Розглянувши поданий відзиві та клопотання, що міститься у ньому, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.19 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.19 у справі № 487/10128/14-ц).
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.23 у справі №600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
Суд також зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст.2 та ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).
Суд враховує, що в Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У подальшому Указами Президента України правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Суд також зауважує, що, згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1151 від 15 липня 2025 року, м. Одесу включено до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
Не допускаючи прояву надмірного формалізму, що перешкоджає реалізації принципу рівності та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування обставин справи, з огляду на збройну агресію російської федерації на території України, постійні бомбардування міста Одеса та м. Білгород-Дністровський, зокрема й повітряні атаки ворога, що направлені на знищення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по всій України, (22.06.2025 потрапляння безпілотного боєприпасу рф по будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом про пожежу Білгород-Дністровського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області від 22.06.2025), розосередження особового складу, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст. 8, 9, 121, 163, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для подання відзиву - задовольнити.
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив від 08.07.2025, який зареєстрований у суді 11.07.2025 за №70804/25.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
08.10.2025