Справа № 420/17394/25
08 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК оформлену довідкою Військово-лікарської комісії 15/2025-0411-2878 (Довідка) від 11.04.2025 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про проходження ОСОБА_1 ВЛК 11.04.2025 р. та відомості щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби з реєстру Оберіг та особистої картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що о 08:50 11.04.2025 р. на перехресті Французського бульвару та вул.Пироговській поліцейські ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 (№0042949), ОСОБА_3 (№ 0154878) та ще одна особа в чорному цивільному одязі затримали ОСОБА_1 . За допомогою автомобіля Renault Sandero білий, державний номер НОМЕР_1 , доставили позивача до Одеського збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ОЗП). На території військової частини поліцейські склали протокол затримання, але не виконавши самої важливої процедури звільнення затриманого після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином ОСОБА_1 не направляли на проходження медичного огляду за відповідним рішенням керівника ТЦК та СП на підставі направлення, що передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджену наказом МОУ №402 від 14.08.2008 р., Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Крім того, через не проведення медичного огляду не була заведена та заповнена картка обстеження та медичного огляду (додаток 13 Положення). ОСОБА_1 в супереч встановленого порядку не оглядався хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Також в супереч п.3.4. глави 3 Положення, перед оглядом не проведено загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); не визначена група крові та резус-належність, не проведено ЕКГ, як особі старшої 40 років, не проведено обов'язкового виміру внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
28.04.2025 р. ОСОБА_1 за допомогою застосунку Резерв + сформував витяг військово-облікових даних, згідно яких з'явилась інформація про проходження військово-лікарської комісії від 11.04.2025 р. та відповідної постанови про придатність до військової служби: « ІНФОРМАЦІЯ_4 , Дата ВЛК 11.04.2025, Номер протоколу ВЛК 15/2025-0411-2878. Постанова ВЛК Придатний.
Зазначене свідчить про грубе порушення процедури проведення військово-лікарської комісії позивачем та здійснення фальсифікації документів, які пов'язані з ВЛК, а також протиправність рішення про придатність до військової служби.
Позивач вказує, що зазначений у постанові висновок про визнання його придатним є протиправним, сформованим без проведення належного медичного огляду та обстеження. При проведенні медичного огляду відповідачем порушено процедуру проведення такого огляду, у зв'язку з чим постанова за результатом огляду є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 09.06.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 16.06.2025 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Ухвалою від 16.07.2025 року залучено в якості співвідповідачів у справі №420/17394/25 військово-лікарську комісію 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 . Розпочато розгляд адміністративної справи №420/17394/25 спочатку. Витребовано у відповідачів докази у справі.
До суду від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 проходив військово- лікарську комісію 11.04.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ), тому оригінали картки обстеження, протоколи засідання ВЛК або медичного огляду, а також належним чином засвідчені копії ІНФОРМАЦІЯ_8 надати не може. Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 не має повноважень для скасування постанови ВЛК, виключення відомостей щодо проходження ОСОБА_1 ВЛК 11.05.2025 р. та придатності позивача до військової служби.
До суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до вищої за рівнем військово-лікарської комісії для перегляду постанови у формі довідки, винесеної військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 . Тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
Згідно витягів з наказів №372-ОС від 30.09.2024 р. №01-16/1222 від 03.12.2024 р. ОСОБА_1 зарахований до аспірантури на вечірню форму навчання з 01.10.2024 р. по 30.09.2028 р.
11.04.2025 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_10 молодшим сержантом ОСОБА_4 складено протокол №339 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив абзю 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» , пп.7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487,а саме: в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання не прибув з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до ІНФОРМАЦІЯ_10 , який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
11.04.2025 року ВКЛ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 проведено медичний огляд ОСОБА_5 , яким останнього визнано придатним до військової служби.
За результатами проведеного огляду складено довідку 15/2025-0411-2878 від 11.04.2025 року.
Позивач, вважаючи довідку про визнання його придатним до військової служби протиправною, сформованою без проведення належного медичного огляду та обстеження, звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду даної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави».
Згідно із статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі -Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 3543-ХІІ) визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Поряд з цим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.
Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
В п.2.2 розділу І Положення №402 встановлено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Згідно пп.2.4.4 п.2.4, п.2.4.5 п.2.4 розділу ІІ Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у п.1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
П.1.1 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Згідно з п.1.1, 1.2 гл.1 р.ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовано гл.3 р.ІІ Положення № 402.
Відповідно до пункту 3.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Пунктом 3.2. глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
За змістом пункту 3.4. глави 6 розділу II Положення №402 ід час огляду військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язани
Судом встановлено, що всупереч положення №402 в матеріалах справи відсутнє рішення керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 щодо направлення позивача на медичний огляд для визначення ступеня придатності позивача до військової служби.
Крім того, відсутня і картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , з обов'язковим зазначенням відомостей про обстеження позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, дермавенерологом, психіатром, стоматологом, тобто лікарями огляд яких є обов'язковим.
Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Проведення вказаних досліджень відсутні в матеріалах справи, зокрема, серед доказів, наданих відповідачами до відзиву.
При цьому, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК, в тому числі при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на відповідне Положення. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
При цьому, під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано процедуру проведення ВЛК.
Проте, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний чи не придатний (обмежено придатний) до військової служби.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК оформленої довідкою Військово-лікарської комісії 15/2025-0411-2878 (Довідка) від 11.04.2025 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства та прийняти відповідне рішення.
Позовні вимоги щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про проходження ОСОБА_1 ВЛК 11.04.2025 р. з реєстру Оберіг та особистої картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 також підлягають задоволенню, оскільки судом визнано протиправною та скасовано постанову ВЛК оформленої довідкою Військово-лікарської комісії 15/2025-0411-2878 (Довідка) від 11.04.2025 року на підставі якої відповідачем були внесені вказані відомості.
Саме ІНФОРМАЦІЯ_8 уповноважений на внесення вказаних відомостей, оскільки позивач згідно з відомостями з застосунку «Резерв+» перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 .
При цьому, суд акцентує увагу про необхідність дотримання позивачем правил військового обов'язку, встановлених Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», незважаючи на наявність чи відсутність бронювання/відстрочки від призову, а саме: вчасно оновлювати свої данні, подавати відомості щодо зміни місця проживання та проходити медичний огляд.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень та на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, надав суду доказів про правомірність винесення оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 968,98 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, Код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК оформлену довідкою Військово-лікарської комісії 15/2025-0411-2878 (Довідка) від 11.04.2025 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про проходження ОСОБА_1 ВЛК 11.04.2025 р.з реєстру Оберіг та особистої картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, дев'яносто шість копійок).
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.