Справа № 420/30210/25
08 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Одеса) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду звернулося Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" ( далі - позивач) з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису, виданого 06.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. за реєстровим №1230, за заявою АТ «Ощадбанк» № 113.20-13/2156-н/1460/98159/2019-15/вих.
- стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601, р/р НОМЕР_1 в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»,МФО 328845) матеріальну шкоду у розмірі 249 924,98 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
23.09.2025 року судом зареєстровано від представника позивача заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вважає, що AT «Ощадбанк» пропущено десятиденний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів, визначений ст. 287 КАС України, який закінчився 11.12.2021, з поважних причин з огляду на те, що керуючись ст. 74 Закону, AT «Ощадбанк» скористалось правом на досудове вирішення спору та оскаржило бездіяльність посадових осіб Київського ВДВС до начальника Відділу, до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та до Департаменту державної виконавчої служби, що підтверджується копіями документів, долучених до позовної заяви №55/5.6-03/112297/2025 від 01.09.2025. При цьому, покликається на воєнний стан, який не надавав AT «Ощадбанк» можливості у повній мірі користуватися своїми правами у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому не могло дізнатися про дійсний стан виконавчого провадження та проконтролювати примусове виконання Виконавчого напису.
25.09.2025 від представника відповідача надійшли заперечення щодо доводів представника позивача про можливість поновлення строку, оскільки з моменту подання (начебто) 26.11.2019 представником АТ «Ощадбанк» до Київського ВДВС виконавчого напису №1230 від 06.05.2011 (який, до речі, міг бути пред'явлений до виконання лише протягом 3-х років, ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-УШ) до 1-го запиту АТ«Ощадбанк» (22.10.2021) минуло 2 роки, що на його переконання підтверджує триваючу пасивну поведінку АТ «Ощадбанк», яка не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Крім того, твердженням представника АТ «Ощадбанк» про начебто вручення посадовій особі Відділу зазначеного виконавчого напису суперечать подальші незрозумілі дії банку щодо направлення до Відділу (з інтервалом у 2 роки, у 2023 та 2025рр) заяв тотожного змісту "про вжиті державним виконавцем заходи", з урахуванням також того, що первісна відповідь була отримана АТ «Ощадбанк» 01.12.2021 та могла бути оскаржена у 10-денний строк (тобто, задовго до введення воєнного стану в Україні). Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних позицій сторін, суд враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Так, за положеннями частин 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність відповідача, яка за позицією позивача полягає у не відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису, виданого 06.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. за реєстровим №1230 ( далі - Виконавчий напис), за заявою АТ «Ощадбанк» №113.20-13/2156-н/1460/98159/2019-15/вих. від 26.11.2019 року.
При цьому, підставою звернення до суду з вказаною вимогою позивач вважає, що лист-відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.08.2025, яким повідомлено про те, що виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого припису Київським ВДВС не відкривалось та виконавчий лист відсутній.
Як вбачається з заяви про поновлення строку звернення до суду, поважною причиною пропуску строку звернення до суду, представник позивача вважає використане AT «Ощадбанк» право на досудове вирішення спору, передбачене ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачені ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, за положеннями якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. ( частини1-3, 5 цієї статті)
При цьому, з наведеної позивачем у клопотанні хронології подій вбачається, що 22.10.2021 Банк звернувся до Київського ВДВС із запитом №113.20- 13/2156-Н/5838/68493/2021-15/вих щодо отримання інформації про вчинені виконавчі дії з примусового виконання Виконавчого напису.
Після отримання 01 грудня 2021 року від Київського ВДВС відповіді №59446 від 12.11.2021 проте, що у період з 26.11.2019 по 12.11.2021 Виконавчий напис №1230 від 06.05.2011 у Відділі не реєструвався та виконавче провадження не відкривалось, AT «Ощадбанк» звернулось до Департаменту державної виконавчої служби та до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі Скаргою №113.20-13/2156-Н/8011/81161/2021-15/вих.
Тобто ще у 2021 році позивач використав право на досудове оскарження бездіяльності Київського ВДВС.
В подальшому, 28 лютого 2023 року Банк звернувся до Київського ВДВС із заявою № 113.20-13/2156- н/556/5038/2023-15/вих від 16.02.2023 щодо надання інформації про результат розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису.
03 квітня 2025 року Банк звернувся до Київського ВДВС з запитом №55/5.6- 04/37020/2025 від 31.03.2025 про вжиті державним виконавцем заходи та про хід виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису.
Вказане, на думку суду, свідчить про те, що чергове направлення у 2025 р до Київського ВДВС запиту майже через чотири років від повідомлення вперше про те, що виконавчий напис №1230 від 06.05.2011 у Відділі не реєструвався та виконавче провадження не відкривалось є штучним створенням АТ «Ощадбанк» підстави для нового обрахунку строку звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що триваюча пасивна поведінка позивача, з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Інших поважних причин, відмінних від тих, які зазначені в заяві, поданій разом із позовом, позивач не навів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а вказана заява позивача не містить жодних обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в звернення до суду, суд дійшов висновку про повернення позивачеві позовної заяви.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
Керуючись ст.ст. 122, 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Одеса) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна