08 жовтня 2025 рокусправа № 380/10484/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: 79070, м.Львів, просп.Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ: 26056848), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати рішення Управління соціального захисту населення про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане 30.03.2023 органом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
-зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Львівської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане 30.03.2023 органом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку, ОСОБА_2 та подала заяву в кабінеті електронних послуг Міністерства соціальної політики для призначення допомоги при народженні дитини. До заяви позивачкою додано всі необхідні документи, у тому числі копію акта про народження дитини. 21.04.2023 Управлінням соціального захисту населення відмовлено в призначенні допомоги, так як при її заповненні невірно вказаний особовий рахунок. Позивачка вважає таке рішення відповідача протиправними, а відмову у призначенні допомоги при народженні дитини такою, що призвела до дискримінації останньої, яка виражається в обмеженні благ, гарантованих їй державою.
Ухвалою від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, покликаючись на те, що ОСОБА_1 звернулась до Сихівського відділу соціального захисту з заявами про призначення допомоги при народженні дитини в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики 10.04.2023, 01.05.2023, 20.05.2023. Щоразу заяви відхилялись через невірно вказаний особовий рахунок в уповноваженій банківський установі, про що Сихівський відділ соціального захисту заявницю повідомляв шляхом надсилання листів на її електронну пошту із зазначенням причини відмови. Відповідно до 48 Порядку № 1751, органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги. Відповідно до статті 44 Порядку № 1751, у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи та/або відомості мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. Сихівський відділ соціального захисту повідомляв заявницю про причини відхилення заяви, оскільки заявниця не вказала вірно рахунок у своїх заявах від 10.04.2023, 01.05.2023, 20.05.2023. В подальшому, ОСОБА_1 особисто звернулася до Сихівського відділу соціального захисту без подання письмового звернення та позивачу було надано роз'яснення, що допомога при народженні дитини може бути призначена не пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини. Відповідно до статті 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. За правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.02.2018 по справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 по справі №495/3711/17, визначений частиною 7 статті 11 Закону №2811-XII строк підлягає поновленню, а допомога при народженні дитині підлягає призначенню у разі наявності поважних причин такого пропуску, оскільки неможливість своєчасного звернення батьків порушує інтереси дитини, що є неприпустимим
Суд встановив таке.
Позивачка, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від від 30.03.2023.
10.04.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою за реєстраційним номером 230410121817247 про призначення їй допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами та допомогу при народженні дитини.
21.04.2023 Електронним листом Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради позивачці відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах у зв'язку із тим, що при її заповнені позивачка допустила помилку. Також, розяснено, що після усунення помилок позивачка може подати електронну заяву повторно.
01.05.2023 позивачка повторно звернулась до відповідача із заявою за реєстраціним номером 230501172755383 про призначення їй допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами та допомогу при народженні дитини.
12.05.2023 Електронним листом Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради позивачці відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах у зв'язку із тим, що при її заповнені позивачка допустила помилку (неправильно вказала особовий рахунок). Також, розяснено, що після усунення помилок позивачка може подати електронну заяву повторно.
20.05.2023 позивачка втретє звернулась до відповідача із заявою за реєстраціним номером 230520145938896 про призначення їй допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами та допомогу при народженні дитини.
Електронним листом Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради позивачці відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах у зв'язку із тим, що при її заповнені позивачка допустила помилку. Також, розяснено, що після усунення помилок позивачка може подати електронну заяву повторно.
Далі, тобто через рік, ОСОБА_1 особисто звернулася до Сихівського відділу соціального захисту без подання письмового звернення та позивачу було надано роз'яснення, що допомога при народженні дитини може бути призначена не пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини.
Під час особистого прийому в Сихівському відділі соціального захисту заявниця ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтвердили пропуск строку звернення для призначення допомоги при народженні дитини відбувся з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин та, водночас, не зазначила про це в своїй позовній заяві.
Не погоджуючись з діями Сихівського відділу соціального захисту позивачка 07.04.2025 звернулася з електронним зверненням до Міністерства соціальної політики України щодо надання державної допомоги при народженні та зарахування всього періоду до страхового стажу.
Рішенням Міністерство соціальної політики України від 01.05.2025 за вих.№4483/0/97-25/316 оформленим повідомленням, відмовило у призначенні позивачці допомоги при народженні дитини у зв'язку з тим, що з дати народження дитини пройшло більше 12 місяців, так як відповідно до статті 12 Порядку №1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. За правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.02.2018 по справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 по справі №495/3711/17, визначений частиною 7 статті 11 Закону №2811-XII строк підлягає поновленню, а допомога при народженні дитині підлягає призначенню у разі наявності поважних причин такого пропуску, оскільки неможливість своєчасного звернення батьків порушує інтереси дитини, що є неприпустимим.
Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII).
Частинами 1, 2 ст. 1 Закону № 2811-XII визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 3 Закону № 2811-XII призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 2) допомога при народженні дитини; 2-1) допомога при усиновленні дитини; 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 5) допомога на дітей одиноким матерям; 5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.
Статтею 10 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
За приписами ст. 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.
Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 2811-XII передбачено, допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).
Згідно з п. 2 Порядку № 1751 державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:
- громадянам України;
- іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.
Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Згідно з п. 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Крім того, заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.
Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Отже, вищенаведені норми чинного законодавства визначають, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, і такий строк є присічним.
Суд звертає увагу на те, що ані положеннями Закону №2811-XII, ані нормами Порядку №1751 не передбачено можливість поновлення строку, встановленого для звернення за призначенням допомоги при народження дитини, наведені нормативно-правові акти не містять викладених процедур оцінки певних причин пропуску вказаного строку та визнання їх поважними, не вказують на наявність у відповідного органу, який здійснює призначення допомоги, права досліджувати певні причини пропуску строку, визнавати їх поважними та поновлювати даний строк.
Обов'язковість додержання умови звернення за призначенням допомоги не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини констатована і в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №591/610/16.
Разом з тим, у справі що розглядається, свідоцтво про народження дитини отримане позивачкою 30.03.2023, однак, при звернення ідо відповідача позивачка неправильно вказувала рахунок у своїх заявах від 10.04.2023, від 01.05.2023, від 20.05.2023.
Відповідач повідомляв позивачці про те, що вона неправильно заповнила форму заяви
Проте, позивачка особисто звернулася до відповідача пр отримання допомоги 07.04.2025, тобто з пропуском 12-місячного строку встановленого законодавством.
Позивачка зазначає, що через сигнали повітряної тривоги та обстріли в м.Львові вона разом з донькою переїхала в с.Міженець Самбірського району Львівської області, а про не виплату допомоги дізналася влітку 2024, так як була переконана в тому, що гроші потрапляють на її банківську картку.
Водночас суд зазначає, що Державна соціальна допомога призначається на 6 місяців з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення допомоги чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Тобто, у спірних правовідносинах звернення за призначенням допомоги при народженні дитини відбулось поза межами строку, встановленого ст.11 Закону №2811-XII та п. 12 Порядку №1751, а тому підстави для призначення відповідного виду допомоги були відсутні.
Таким чином, відповідач, діючи згідно з вимогами Закону №2811-XII, Порядку №1751, у спірних правовідносинах був позбавлений можливості надання оцінки поважності підстав пропуску позивачем строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини та поновлення даного строку. При цьому відхід від встановлених Законом №2811-XII положень призначення допомоги при народженні дитини шляхом застосування не передбачених законодавством процедур суперечить засаді рівності прав, визначеній статтею 21 Конституції України, адже обмеження в строках звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, передбачені ст. 11 Закону №2811-XII та п. 12 Порядку №1751 для всіх громадян України є однаковими та підлягають застосуванню.
Крім того, наразі законодавцем максимально спрощено процедуру звернення із заявою про призначення допомоги при народженні дитини та надано особам декілька альтернативних способів подання відповідної заяви для отримання належних виплат, у тому числі, з використанням дистанційних механізмів і засобів в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг, Портал Дія), отже перебування позивачки за межами м.Львова, на яке міститься посилання в позові, не позбавляло позивачку можливості вияввити зацікавленість стосовно факту нарахування та виплати допомоги, а відтак своєчасного звернутися до Управління з відповідною заявою та документами.
З огляду на викладене, дії відповідача, яким позивачуці відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини, є правомірним.
Щодо посилань позивачки на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №591/610/16 та від 16.07.2020 у справі №265/4175/16-а, суд зазначає, що фактичні обставини справ, розгляд яких здійснено Верховним Судом, вказують на встановлення судами об'єктивних причин, з яких позивачі не мали змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою, оскільки всупереч своїй волі змушена була змінювати місце проживання внаслідок тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, народження дитини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, отримання свідоцтва про народження дитини українського зразка на підставі рішення суду, настання чергової вагітності та загрози її переривання, та отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.
Водночас, тягар доведення наявності об'єктивних причин, унеможливлюючи своєчасне звернення позивача за призначенням допомоги при народженні дитини, покладено саме на позивача.
У цій справі позивачка не надала належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для звернення позивачки за призначенням допомоги не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, а ні відповідачу, а ні під час судового розгляду.
Ураховуючи відмінність фактичних обставин даної справи та справ №591/610/16, №265/4175/16-а, суд не вбачає підстав для врахування висновків Верховного Суду, які в тому числі опосередковують встановлену наявність об'єктивних причин, з яких особа не мала змоги своєчасно звернутися до органу, на який покладено обов'язок із призначення допомоги.
Стосовно інших тверджень позивачки, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради(місцезнаходження: 79070, м.Львів, просп.Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ: 26056848) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З