справа№ 380/1773/22
з питань відстрочення і розстрочення виконання,
змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
08 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кухар Н.А. розглянувши в письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
На адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №380/1773/22, у якій позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 17.02.2022 року у справі №380/1773/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 201 515,21 грн. (двісті одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять грн. 21 коп.)
Заява обґрунтована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Борг становить 201 515,21 грн , проте такий не був виплачений.
Відповідач подав заперечення на заяву, у яких просив відмовити у задоволенні заяви, так як стягнення з відповідача коштів призведе до порушення інтересів держави. Головним управлінням виконі усі, в межах його компетенції дії, спрямовані на виконання рішення суду, а саме перераховано пенсію, яка виплачується та здійснено нарахування доплати до пенсії позивача в розмірі 201 515,21 грн, яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, суд перейшов у письмове провадження.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2021 №С/5659, виданої станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2021 №С/5659, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи. Так, відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 20.09.2021 №С/5659. Розмір пенсійної виплати становив 12352,63 грн. Доплата пенсії з 01.04.2019 по 30.11.2022 становить 201515,21 грн. Виплата даної суми здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії виконало, проте заборгованість не виплачена.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду ухвалене у справі на користь позивача має зобов'язальний характер, зміна способу його виконання шляхом (стягнення конкретної суми коштів) потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування пенсії позивача.
Тобто, змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 04.09.2018 у справі №279/7157/15-а та від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а, у якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Також у постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 дійшов наступного правового висновку:“…При цьому колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб. П.55. Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №420/6671/18 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачці як внутрішньо переміщеній особі. П. 56. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то Суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №420/6671/18. П.57. При цьому Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивачки на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, у разі наявності рішень Верховного Суду, у яких викладена різна правова позиція, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17).
Разом з тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, відтак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/1773/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кухар Н.А.