08 жовтня 2025 рокусправа № 380/15863/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2, ЄДРПОУ 33667445) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2025 № 12870342/33667445 та від 15.05.2025 № 12870341/33667445; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» податкові накладні №11 від 17.07.2024 та №13 від 22.07.2024 датою їх фактичного надходження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують підстави для реєстрації спірної податкової накладної та підтверджують реальність здійснених господарських операцій з його контрагентами і рух активів, а тому контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі. Позивачу при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної ні в квитанціях, ні в будь-якому іншому документі не було конкретизовано, які ж саме документи та пояснення щодо яких питань він повинен надати та які є необхідними для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить жодних фактичних підстав, мотивів та обґрунтування його прийняття. Оскаржувані рішення не містять конкретизації, шляхом підкреслення, того конкретного документа, якого не вистачало Комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач стверджує, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, а отже підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТзОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» як платник податку на додану вартість здійснює господарську діяльність, зокрема, з виконання будівельних спеціалізованих робіт. Обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. ГУ ДПС у Львівській області було скеровано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12830180/33667445, 12830182/33667445. Позивач не скористався можливістю надання додаткових пояснень оскільки не було надано необхідних підтверджуючих документів. Позивач не довів реальність здійснення господарської операції належним чином. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою судді від 5 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» як платник податку на додану вартість здійснює господарську діяльність, зокрема, з виконання будівельних спеціалізованих робіт.
18.01.2024 між ТзОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» і ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено договір № 01-24-19 (з додатковими угодами), за умовами якого позивач зобов'язався виконати повний комплекс робіт із реконструкції ТЦ «Північна» шляхом встановлення двох дизель-генераторних установок Caterpillar 3516В SP з підключенням до РПВП за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 125.
Роботи включали: 1) розроблення проєктно-кошторисної документації; 2) постачання матеріалів і виконання монтажу; 3) пуско-налагодження та синхронізацію генераторів.
Договір укладено за результатами відкритої процедури публічної закупівлі - https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-12-22-012008-a.
Виконання робіт за договором з ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснювалося із залученням як субпідрядних організацій, так і постачальників будівельних матеріалів, комплектуючих та пально-мастильних матеріалів. Зокрема, позивач взаємодіяв із наступними контрагентами: Приватне підприємство «Електротехніка ХХІ» - субпідрядні електромонтажні роботи; ТОВ «ЗАК Ренесанс» - послуги з надання будівельної техніки; ПАТ «Солді і КО» - постачання будівельних матеріалів; ТОВ «ВКП «Антарес» - постачання будівельних матеріалів; ТОВ «ВКП «Флексін Україна» - постачання будівельних матеріалів; ПП «Укрпалетсистем» - постачання дизпалива; ТОВ «Укренерго-Альянс» - постачання кабельно-провідникової та електромонтажної продукції.
Позивач сформував та подав на реєстрацію до Головного управління ДПС у Львівській області податкові накладні:
-№ 11 від 17.07.2024 на загальну суму 464 317,63 гривень (у тому числі 77 386,27 грн ПДВ);
-№ 13 від 22.07.2024 на загальну суму 492 537,00 гривень (у тому числі 82 089,50 грн ПДВ).
Підставою для складання і подання на реєстрацію податкових накладних № 11 від 17.07.2024 та № 13 від 22.07.2024 стали належним чином оформлені первинні документи: щодо ПН № 11: акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року, підсумкова відомість ресурсів до нього, довідка про вартість виконаних робіт; щодо ПН № 13: акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року, підсумкова відомість ресурсів до нього, довідка про вартість виконаних робіт.
Факт оплати робіт за договором з ЛМКП «Львівтеплоенерго» підтверджується платіжними документами, зокрема: випискою з поточного рахунку позивача за 29.07.2024 про надходження грошових коштів від замовника за виконані роботи; копіями рахунків позивача від 15.07.2024 та 22.07.2024, відповідно до яких здійснювалася оплата; журналом-ордером по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за липень 2024 року, який відображає господарські операції з контрагентом.
Наявність у позивача необхідних трудових ресурсів для забезпечення операційної діяльності в межах реалізації договору підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за липень 2024 року, що засвідчує фактичне залучення працівників до здійснення відповідних господарських операцій.
Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.07.2024 (ПН № 11) та 31.07.2024 (ПН № 13) вбачається, що податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до таких квитанцій позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.
Після розгляду первинно поданих пояснень та документів 6.05.2025 відповідач 1 надіслав позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, оформлене за типовою формою. У вказаному повідомленні відповідач 1 проставив позначки навпроти стандартних граф:
•«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, типових форм та галузевої специфіки»;
•«первинних документів щодо постачання, придбання товарів/послуг»;
•«розрахункових документів та/або банківських виписок з особових».
У розділі «Додаткова інформація», який передбачений для конкретизації змісту запиту, жодної інформації зазначено не було. З огляду на обсяг і зміст первинно наданих позивачем документів, таке повідомлення є формальним, позбавленим конкретизації, і не містить жодного осмисленого уточнення щодо обсягу або виду додаткових доказів. У цій частині дії відповідача 1 суперечать вимогам п. 9 Порядку № 520 щодо належного обґрунтування запиту.
На запит відповідача 1 позивач 12.05.2025 подав повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів № 3. До цього повідомлення, на додаток до раніше наданих матеріалів, було долучено:
•повідомлення № 73 від 12.05.2025, у якому позивач деталізовано пояснив обставини здійснення власної господарської діяльності, зокрема щодо операцій, за наслідками яких були складені спірні податкові накладні;
•копії рахунків від постачальників, зазначених у пункті 1.3.3 цієї позовної заяви, як додаткове документальне підтвердження фактичного формування витратної частини господарських операцій.
Позивач вважає, що він в повному обсязі виконав свій обов'язок щодо надання обґрунтованих пояснень і підтверджуючих документів.
За наслідками розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:
-від 15.05.2025 № 12870342/33667445 (щодо ПН № 11);
-від 15.05.2025 № 12870341/33667445 (щодо ПН № 13).
Вказані рішення мотивовані проставленням відмітки навпроти графи «ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення...».
При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідач 1 вказав «відсутні довідки форми кб-3, не надано товарно-транспортні документи на придбання матеріалів з постачальниками, будівельна ліцензія».
Хоча про вказані документи у повідомленнях із запитом додаткових документів відповідач 1 не зазначав.
На вказані рішення позивач подав скарги до Державної податкової служби України.
Рішеннями за результатами розгляду скарг від 27.05.2025 Державна податкова служба України вказані скарги позивача залишила без задоволення, що мотивовано загальним цитуванням норми наказу Мінфіну від 12.12.2019 № 520 про «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних».
Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних №11 від 17.07.2024 та №13 від 22.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстав, що позивач не подав контролюючому органу належні та достатні копії первинних документів для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію такої.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За змістом пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За правилами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства на основі результатів автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Положеннями пункту 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Суд встановив, що реєстрацію спірних податкових накладних зупинено з тих підстав, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до таких квитанцій позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.
Так, критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.
Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд встановив, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Також, суд встановив, що надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містить жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідач не надав достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами яких позивачем складені податкові накладні носять характер ризикових.
На підтвердження можливості здійснення господарської операції відображеної в податкових накладних, позивач підготував та надіслав через автоматизовану систему Повідомлення про подання пояснень та копій документів № 1 від 29.04.2025.
До вказаного повідомлення позивач долучив наступні документи та пояснення на підтвердження наявності підстав для складання та подання на реєстрацію спірної податкової накладної .
До повідомлення було додано Пояснення щодо реальності здійснення господарських операцій № 71 від 28.04.2025, у якому позивач виклав обставини провадження власної господарської діяльності, а також з урахуванням зауважень, викладених у квитанціях про зупинення реєстрації, надав деталізований опис конкретних операцій, що стали підставою для складання податкових накладних № 11 від 17.07.2024 та № 13 від 22.07.2024.
У поясненні зроблено посилання на відповідні первинні документи (договори, акти наданих послуг, податкові накладні контрагентів, платіжні документи тощо), що підтверджують дійсність господарських операцій, фактичність надання послуг та наявність підстав для їх документального оформлення. Документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, на підставі яких складено і подано на реєстрацію спірні податкові накладні.
Після розгляду первинно поданих пояснень та документів 6.05.2025 відповідач 1 надіслав позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, оформлене за типовою формою. У вказаному повідомленні відповідач 1 проставив позначки навпроти стандартних граф:
• «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, типових форм та галузевої специфіки»;
• «первинних документів щодо постачання, придбання товарів/послуг»;
• «розрахункових документів та/або банківських виписок з особових».
Водночас у розділі «Додаткова інформація», який передбачений для конкретизації змісту запиту, жодної інформації зазначено не було.
Суд зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято у зв'язку з «ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення...».
При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідач 1 вказав «відсутні довідки форми кб-3, не надано товарно-транспортні документи на придбання матеріалів з постачальниками, будівельна ліцензія».
Суд встановив, що про вказані документи у повідомленнях із запитом додаткових документів відповідач 1 не зазначав.
Позивач 12.05.2025 подав повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів № 3. До цього повідомлення ТзОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» на додаток до раніше наданих матеріалів долучив:
•повідомлення № 73 від 12.05.2025, у якому позивач деталізовано пояснив обставини здійснення власної господарської діяльності, зокрема щодо операцій, за наслідками яких були складені спірні податкові накладні;
•копії рахунків від постачальників, як додаткове документальне підтвердження фактичного формування витратної частини господарських операцій.
Позивач скористався можливістю надання додаткових пояснень та надав їх разом з необхідними підтверджуючими документами.
Розглядаючи вказану справу, суд застосовує до спірних правовідносин норми Порядку № 520 з врахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19.
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 «Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який набрав чинності з 08 березня 2023 року (тобто вже був чинний під час прийняття оскаржуваних у цій справі рішень), пункт 9 Порядку № 520 викладено у наступній редакції: «Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимоги Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту».
Пункт 10 Порядку № 520 з 08 березня 2023 року також було викладено у новій редакції: «Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року №19 також було затверджено форми Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 1) та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 2).
Отже, з аналізу наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку № 520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:
1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;
2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;
3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.
У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому із змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Верховний Суд у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У зазначеній постанові також зазначається, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.
Суд встановив, що ГУ ДПС у Львівській області скерувало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався можливістю надання додаткових пояснень та надав їх разом з необхідними підтверджуючими документами.
У відзиві відповідач 1 зазначає, що на виконання вказаного повідомлення Позивачем подано відповідачу пояснення по суті операцій, відображених у податкових накладних, а також надано копії документів, які на думку позивача підтверджують факт здійснення зазначеної господарської операції.
Суд зазначає, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.
Однак, цієї вимоги податковий орган не виконав, а саме не конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків, в той же час позивач надав контролюючому органу додаткові пояснення та додаткові документи.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Позивач надав пояснення і додаткові пояснення та копії первинних документів, а також додаткові документи, складені під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджено матеріалами справи.
Отже, платником податків надано до податкового органу первинні документи, які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 та від 02 квітня 2025 року у справі № 380/7481/24.
Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.
Оскаржуване рішення не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Львівській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №11 від 17.07.2024 та №13 від 22.07.2024, а тому рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також вважає помилковим посилання відповідача, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №11 від 17.07.2024 та №13 від 22.07.2024 датою її фактичного подання є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в цьому випадку обрана позивачем форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Доводи податкового органу про ненадання позивачем додаткової інформації та документів на запит відповідача 1 про надання таких, є необґрунтованими, оскільки у розділі «Додаткова інформація» такого повідомлення, відповідач 1 не вказав нічого.
Суд зазначає, що відповідний перелік первинних та розрахункових документів позивач надав податковому органу ще разом із первинним повідомленням від 29.04.2025 і такий був достатнім для реєстрації спірних податкових накладних.
Верховний Суд у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У зазначеній постанові також зазначається, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.
Однак, цієї вимоги податковий орган не виконав, а саме не конкретизував той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків, в той же час позивач надав контролюючому органу додаткові пояснення та додаткові документи.
Відповідно до ч.1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації досліджуваної податкової накладної.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у спосіб зазначений у резолютивній частині рішення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір» підлягає стягненню на його користь з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Для підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача подав до суду копію : детальний опис наданих адвокатом послуг, копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2019 з додатковою угодою, копії рахунків та актів виконаних робіт від 08.08.2025 та 05.09.2025, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів,
Понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 11 250 грн.
Однак, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 11 250 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка за даних правовідносин віднесена до категорії справ незначної складності, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.
Суд зауважує, що предмет спору не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.
Виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
З урахуванням викладених обставин справи та положень законодавства, суд дійшов висновку, що підготовка та подання позову до суду у вказаній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у цій категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви.
Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, а також обсягу наданих послуг, підставним є присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2025 № 12870342/33667445 та від 15.05.2025 № 12870341/33667445.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» податкові накладні №11 від 17.07.2024 та №13 від 22.07.2024 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2, ЄДРПОУ 33667445) 2422,40 грн судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2, ЄДРПОУ 33667445) 2422,40 грн судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2, ЄДРПОУ 33667445) понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 2 500 грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2, ЄДРПОУ 33667445) понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 2 500 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович