08 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4359/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОЩЕБІНЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідності (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОЩЕБІНЬ» (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЩЕБІНЬ» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 253950,19 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЩЕБІНЬ» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9142,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII (надалі - Закон №875-XII) не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2024 році однієї особи з інвалідністю та в строк до 15.04.2025 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю, в розмірі 253950,19 грн. Також, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до частини другої статті 20 Закону №875-XII, відповідачу нарахована пеня в розмірі 9142,56 грн. У зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 263092,75 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає про виконання у повному обсязі вимог Закону №875-XII щодо виконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2024 році. Зокрема, наказом №1-в від 31.12.2023 на підприємстві створено робоче місце прибиральниці для працевлаштування особи з інвалідністю. 01.01.2024 Товариство уклало трудову угоду з ОСОБА_1 , якій встановлено третю групу інвалідності. Відтак підстави для сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну про працевлаштуванню осіб з інвалідністю відсутні.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
02.07.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), за ініціативи суду витребувано від Кіровоградського обласного центру зайнятості докази по справі.
15.09.2025 ухвалою суду витребувано у відповідача докази по справі.
02.10.2025 ухвалою суду витребувано у Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області за ініціативою суду докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЩЕБІНЬ» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за адресою: 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, місто Новоукраїнка, вулиця Короленко, будинок 2Б (а.с. 20-21).
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік, склала 15 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), - повинно складати - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників 7618505,84 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) становить 507900,39 грн. У зв'язку з невиконанням нормативу у працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкцій у сумі 253950,19 грн (а.с. 15зв.)
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій розміщений в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЩЕБІНЬ» на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025 о 12:09 год., що підтверджується квитанцією від 04.03.2025 (а.с. 17зв.)
Згідно розрахунку пені для ТОВ «ЄВРОЩЕБІНЬ» нараховано позивачем пеню станом на 26.06.2025 у розмірі 9142,56 грн (а.с. 15).
Кіровоградський обласний центр зайнятості у клопотанні від 09.07.2025 зазначив, що ТОВ «ЄВРОЩЕБІНЬ» (ЄДРПОУ 34515141) 01.05.2024 та 21.06.2024 були подані звіти за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» із зазначенням потреби у працевлаштуванні двох осіб з інвалідністю до Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості (а.с. 28).
Копії звітів долучено до матеріалів справи (а.с. 32-37).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені в Законі №875-XII.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частини 1-2 статті 19 Закону №875-XII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 12 - 13 статті 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.
Приписами статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку про те, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону №875-XII. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій самостійно до 15 квітня року, останні стягуються у судовому порядку.
09.06.2023 набрав чинності Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 553 (далі - Порядок №553), яким визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до пунктів 2-6 Порядку №553 роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.
Інформацію про оприлюднені на Єдиному порталі вакансій державної служби оголошення про проведення конкурсів на посади державної служби, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, НАДС подає до державної служби зайнятості шляхом інформаційного обміну.
Інформація, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, може надаватися роботодавцем центру зайнятості в електронній (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).
Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).
Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).
Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності №3-ПН, визначеною Мінекономіки.
Вимоги цього пункту не поширюються на інформацію, яку подає НАДС згідно з абзацом другим пункту 2 цього Порядку.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначається Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VI, в редакції до 01.01.2025).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 затверджено порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", який визначає механізм подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - форма №3-ПН).
Відповідно до пункту 1.4 Розділу І Порядку, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Згідно з пунктом 1.5 Розділу І Порядку, форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Отже, з аналізу Закону №5067-VI та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН інформація про попит на робочу силу (вакансії) на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
При цьому, періодичності (щомісячної, щоквартальної тощо) подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Так, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Однак обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на державну службу зайнятості.
Судом встановлено, що в 2024 році середньооблікова кількість штатних працівників склала 15 чоловік. Спір між сторонами в цій частині відсутній.
Таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 №875-XII, повинна складати 1 особу.
Згідно одержаного на вимогу суду Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту встановлено, що з 27.06.2024 відповідачем було працевлаштовано прибиральницею ОСОБА_1 (за основним місцем роботи), якій згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №566486 від 10.06.2020 встановлено третю групу інвалідності з 01.07.2020 безстроково (а.с. 45, 88).
Факт працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ «ЄВРОЩЕБІНЬ», а також нарахування та виплати їй заробітної плати підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за період з червня по грудень 2024 року (а.с. 108-150).
Таким чином, у період з 27.06.2024 по 31.12.2024 Товариством було працевлаштовано одну особу з інвалідністю.
Крім цього, позивачем 01.05.2024 та 21.06.2024 були подані звіти за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю до Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Так, згідно поданих звітів, що містять відмітки у відомостях про вакансії про можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач вказує на наявність вакансій прибиральника службових приміщень.
Таким чином, відповідач двічі повідомляв центр зайнятості про те, що створив робочі місця для осіб з інвалідністю та готовий таких осіб працевлаштувати.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону №5067-VI забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону №5067-VI Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення особи з інвалідністю до підприємства або звернення особи з інвалідністю до державної служби зайнятості (з подальшим її направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).
Суд вважає, що стаття 18 Закону №5067-VI не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування.
Разом з тим, частиною третьою статті 18 Закону №5067-VI чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі №804/8007/16, від 13.06.2018 у справі №819/639/17.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми №3-ПН.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі №804/8007/16.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем було виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", зокрема була працевлаштована одна особа з інвалідністю, а також створені робочі місця для осіб з інвалідністю, подано інформацію до Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №806/1368/17 та від 31.01.2019 у справі №820/2267/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЩЕБІНЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОЩЕБІНЬ» (код ЄДРПОУ 34515141, вулиця Короленка, 2Б, місто Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК