08 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6435/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 26.07.2011 року;
- зняти арешт, накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 26.07.2011 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за реєстраційним № 11646677.
Обґрунтовуючи вимоги представник позивача зазначає, що накладений арешт перешкоджає позивачу реалізувати право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. При зверненні до відповідача, останній повідомив про неможливість звільнення майна з - під арешту.
Представником відповідача відзив на позов до суду не надано.
Представником позивача подано заяву щодо розгляду справи без участі позивача (а.с. 32).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
28.08.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується Витягами зі спадкового реєстру від 28.08.2025 (№ спадкової справи у спадковому реєстрі 74523942, спадкодавець ОСОБА_2 ; № спадкової справи у спадковому реєстрі 74524058, спадкодавець ОСОБА_3 ).
Нотаріус повідомила, що не може видати свідоцтва про право на спадщину, оскільки виявила наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ; реєстраційний номер обтяження 11646677; зареєстровано 26.09.2011 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 26.07.2011 року, Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (держ. виконавець Бендик Є.С.).
Позивач звернувся із заявою до відповідача, Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
10.09.2025 листом відповідач повідомив позивача, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у відділі на виконанні відсутні виконавчі провадження в рамках винесеної постанови про арешт б/н від 26.07.2011 р. В зв'язку із цим відділ не може зняти арешт з майна, оскілки виконавчі провадження знищені згідно наказу Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 р. «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Позивачу запропоновану звернутись до суду задля вирішення питання зняття арешту з квартири.
Позивач, вважаючи порушеним своє право щодо користування належним йому нерухомим майном, звернувся з позовом до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Статтею1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII, від 02.06.2016 (далі по тексту - Закон № 1403-VIII), встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно ст. 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VIII) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно з частиною 2 цієї ж статті про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 4 статті 59 Закону №1404-VIII визначено підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна або його частини: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1--2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Цей перелік є вичерпним.
Окрім того, частиною 3 зазначеної вище статті Закону №1404-VIII передбачено, що у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна.
В той же час, частиною 5 ст. 59 Закону №1404-VIII зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Якщо на майно особи накладено арешт, і воно належить їй на праві власності, то така особа може звернутися з позовом до суду про зняття арешту з майна. Після розгляду справи, у разі задоволення такого рішення державний виконавець повинен зняти з такого майна арешт не пізніше наступного для, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.ч.1, 2 ст.59 Закону №1404-VIII ).
Отже, наслідки завершення виконавчого провадження щодо зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що згідно інформації відповідача у відділі на виконанні відсутні виконавчі провадження в рамках винесеної постанови про арешт б/н від 26.07.2011 р. ( а.с.31).
Разом з тим, арешт майна боржника є заходом забезпечення реального виконання виконавчого документу в межах виконавчого провадження.
В свою чергу відсутність виконавчих проваджень в яких позивач виступає як боржник, свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання відносно позивача, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
Відповідачем не надано доказів наявності виконавчих проваджень де боржником є позивач у даній справі та доказів зняття арешту, накладеного на майно позивача - боржника у виконавчому провадженні.
З огляду на викладене, суд, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування постанови за б/н від 26.07.2011 р. виданої Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (держ. виконавець Бендик Є.С.).
Також, суд зазначає, що належним захистом порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з вказаного майна позивача.
Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 26.07.2011 року, суд зазначає наступне.
Зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача, оскільки їх правомірність неможливо оцінити за давністю подій та відсутністю документів, а з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб ніж через судове рішення, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 968, 96 грн. (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 34977781) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Скасувати постанову про арешт майна б/н від 26.07.2011 р. виданої Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (держ. виконавець Бендик Є.С.).
Зобов'язати Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна накладеного на підставі постанови б/н від 26.07.2011 р. виданої Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (держ. виконавець Бендик Є.С.).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34977781) у розмірі 968, 96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН