про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48176/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування направлення, висновку і наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерства оборони України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії працівників поліції та ТЦК м. Києва, вчинені 10 вересня 2025 року щодо позивача, а саме: дії співробітників ГУ НП у м. Києві з незаконного затримання Позивача та примусового доставлення до ТЦК, а також дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з примусового утримання позивача та направлення його на ВЛК без належних законних підстав - визнати протиправними.
2. Скасувати незаконні медичні та адміністративні рішення, а саме: скасувати направлення на проходження військово-лікарської комісії від 10.09.2025, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача, та скасувати висновок ВЛК від 10.09.2025 про придатність Позивача до військової служби як необґрунтований і винесений з порушенням процедури.
3. Визнати незаконним і недійсним (скасувати) наказ про призов позивача на військову службу, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №258/мг від 15.09.2025 про призов (мобілізацію) позивача та зарахування його до складу Збройних Сил України.
4. Зобов'язати звільнити позивача з військової служби та поновити його порушені права. Після скасування зазначеного наказу про призов - зобов'язати відповідних посадових осіб ТЦК та командування військової частини негайно звільнити позивача зі служби (виключити зі списків особового складу ЗСУ) та забезпечити його безперешкодне повернення до місця постійного проживання (до сім'ї в м. Запоріжжі).
Щодо заявленої у п. 5 прохальної частини позову вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу про призов позивача на військову службу від 15.09.2025р. № 258/мг до набрання законної сили рішенням у даній справі, то суд розцінює заявлене, як вимогу по суті спору, адже заява про забезпечення позову подається до суду окремо від позовної заяви зі сплатою судового збору в сумі, визначеній згідно ЗУ "Про судовий збір".
Відтак, суд розглядатиме наведену вимогу при вирішенні спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо чіткості заявлених вимог.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Враховуючи відсутність вказівки на конкретних суб'єктів, які мають поновити права позивача щодо вимог про: 1) зобов'язання відповідних посадових осіб ТЦК та командування військової частини негайно звільнити позивача зі служби (виключити зі списків особового складу ЗСУ), а також 2) забезпечення безперешкодного повернення позивача до місця постійного проживання, то суд вважає, що в цій частині зміст позовних вимог є абстрактним, що в свою чергу позбавляє суд однозначно визначити зміст спірних правовідносин для їх подальшого вирішення, шляхом ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відтак, позивач має надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами в означеній частині.
Щодо об'єднання заявлених позовних вимог в одному позові.
Частиною першою ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
При цьому, обов'язковою умовою такого об'єднання є спільність підстав виникнення спірних правовідносин або спільність поданих доказів.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою через їх виникнення на підставі різних обставин та на підставі різних доказів.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, які можна розділити на такі окремі блоки:
- щодо визнання протиправними дій працівників поліції та ТЦК м. Києва, вчинені 10 вересня 2025 року щодо позивача, а саме: дії співробітників ГУ НП у м. Києві з незаконного затримання Позивача та примусового доставлення до ТЦК, а також дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з примусового утримання позивача та направлення його на ВЛК без належних законних підстав; скасування незаконних медичних та адміністративних рішень, а саме: направлення на проходження військово-лікарської комісії від 10.09.2025, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача, та висновку ВЛК від 10.09.2025 про придатність позивача до військової служби як необґрунтований і винесений з порушенням процедури (п. п. 1-2 позовних вимог);
- щодо визнання незаконним і недійсним (скасувати) наказу про призов позивача на військову службу, а саме: накау начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №258/мг від 15.09.2025 про призов (мобілізацію) позивача та зарахування його до складу Збройних Сил України; зобов'язання звільнити позивача з військової служби та поновити його порушені права; зобов'язання відповідних посадових осіб ТЦК та командування військової частини негайно звільнити позивача зі служби (виключити зі списків особового складу ЗСУ) та забезпечити його безперешкодне повернення до місця постійного проживання (до сім'ї в м. Запоріжжі) (п. п. 3-4 позовних вимог).
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень. При цьому, включення цих двох позовних вимог в один пункт прохальної частини позовної заяви не нівелює той факт, що правове регулювання правовідносин, об'єднаних позивачем в один пункт, є різним та вказані правовідносини виникли за різних обставин.
Суд зауважує, що відносно першого блоку вимог (п. п. 1-2 позовних вимог) позивач перебував у статусі військовозобов'язаного, при тому, що відносно другого блоку (п. п. 3-4 позовних вимог), - вже у статусі військовослужбовця.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо суб'єктивного складу.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відтак, позивач має надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів, а саме зазначити конкретну норму, яку не виконали останні (з вказанням абзацу та пункту відповідної постанови), із обов'язковою вказівкою на те, у чому саме полягає протиправна бездіяльність кожного з відповідачів, допущена по відношенню до позивача.
Варто зазначити, що відповідачами у позовній заяві позивач визначив саме Головне управління Національної поліції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Національну академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерство оборони України. При цьому, позовні вимоги в частині стягнення заявлені безпосередньо лише до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому позовних вимог у відповідній частині до відповідачів 3, 4 - Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерства оборони України - не заявлено.
Зазначене вказує на невідповідність позовних вимог суб'єктному складу учасників справи.
Щодо судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України “Про судовий збір»), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 гривень.
Оскільки даний адміністративний позов містить сім вимог немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 8478,40 грн.
Окремими вимогами вважаються такі вимоги:
1. Визнати протиправними дії співробітників ГУ НП у м. Києві з незаконного затримання Позивача та примусового доставлення до ТЦК.
2. Визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з примусового утримання позивача та направлення його на ВЛК без належних законних підстав.
3. Скасувати направлення на проходження військово-лікарської комісії від 10.09.2025р., видане ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача;
4. Скасувати висновок ВЛК від 10.09.2025р. про придатність позивача до військової служби як необґрунтований і винесений з порушенням процедури.
5. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 258/мг від 15.09.2025р. про призов (мобілізацію) позивача та зарахування його до складу Збройних Сил України.
6. Зобов'язати відповідних посадових осіб ТЦК та командування військової частини негайно звільнити позивача зі служби (виключити зі списків особового складу ЗСУ).
7. Забезпечити безперешкодне повернення позивача до місця постійного проживання (до сім'ї в м. Запоріжжі).
Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію, якою сплачено 1211,20 грн судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 7267,20 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: шляхом долучення до позовної заяви квитанції про доплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування направлення, висновку і наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.