з питань роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
07 жовтня 2025 року № 320/29273/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв?язку з самостійним вихованням малолітньої дитини;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв?язку з самостійним вихованням малолітньої дитини та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін, у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою вирішено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ):
- належним чином засвідчену відповідь за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) на отримання відстрочки від 08.05.2025.
Ухвалою від 16.06.2025 позивачу відмовлено в забезпеченні позовної заяви через необґрунтованість вимог щодо такого забезпечення.
У подальшому, 15.07.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд:
-Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 до моменту набрання законної сили рішенням суду по суті цієї справи вчиняти дії щодо мобілізації ОСОБА_1 .
Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову зареєстровано 15.07.2025 року та того ж дня передано судді Вісьтак М. Я. для розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - задоволено, заборонено ІНФОРМАЦІЯ_2 до моменту набрання законної сили рішенням суду по суті цієї справи вчиняти дії щодо мобілізації ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року ухвалено позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасувати Рішення комісії 1 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з самостійним вихованням малолітньої дитини.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з самостійним вихованням малолітньої дитини та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У подальшому, 29.09.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення судового рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної заяви 29.09.2025 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Актом Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 вказано, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Вісьтак М.Я. у відпустці, заяву Начальника першого Відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про роз'яснення судового рішення для розгляду передано 06.10.2025 року.
З огляду на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року ухвалено в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про доцільність розгляду заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про роз'яснення судового рішення за правилами письмового провадження.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення, з'ясовуючи наявність підстав для прийняття поданої заяви до розгляду та перевіряючи її відповідність вимогам статей 167 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України)
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання визначаються в частині першій статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Так, згідно частин 8, 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно пунктів 8, 59-61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Внутрішні поштові відправлення з позначкою "Звіт" (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року по справі 160/24302/21.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до п. 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Таким чином, належним доказом направлення копії заяви іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів ф.107, видані відправникові поштового відправлення.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання сторонам заяви, скарги, клопотання чи заперечення відповідно до їх кількості є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.
Проте, всупереч вищезазначеним нормам, заявником не надано опису вкладення до поштового відправлення, який мав би містити вичерпний перелік документів, що надсилалися, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність доказів направлення іншому учаснику справи заяви про роз'яснення судового рішення, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Не отримання позивачем заяви, яку в рамках покладених процесуальним законодавством має направити йому заявник буде свідчити про порушення гарантованого йому права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись викладеним, суд дійшов до висновку, що недодержання заявником вимог частини 1 статті 167 не дає можливості розглянути вказану заяву, у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
З огляду на наведене та керуючись статтями 44, 167, 248, 254, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз'яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити заявнику про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.