08 жовтня 2025 рокуСправа № 280/7960/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сацького Р.В. від розгляду адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги
про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи відповідача від 16.05.2025 № С-БВПД/005/02.3.4-02/2;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 справа передана на розгляд судді Сацькому Роману Вікторовичу.
Ухвалою від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: належним чином завіреної копії паспорта позивача, або іншого документу, що посвідчує особу позивача; належним чином завіреної копії оскаржуваного наказу; належним чином завірених копій документів, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини протиправності оскаржуваного наказу.
06.10.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх. № 50045) про відвід судді Сацького Р.В., в обґрунтування якої зазначає, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки, на думку позивача, є обставини, що викликають обґрунтований сумнів у його об'єктивності та неупередженості.
Ухвалою суду від 08.10.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сацького Р.В. по справі № 280/7960/25 та вирішено передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сацького Р.В. для вирішення питання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Сацького Р.В. визначено суддю Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєву Катерину Володимирівну.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
У заяві не наведено, та суддею не встановлено обґрунтованих підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому розгляд даної заяви здійснюється в порядку письмового провадження.
Частина одинадцята статті 40 КАС України визначає, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Звертаючись до суду з заявою про відвід судді Чірков А.О. зазначає, що суддя Сацький Р.В. вніс завідомо неправдиву інформацію щодо відсутності в матеріалах справи доказів адміністративної процесуальної дієздатності та вимагає надати на підтвердження вказаному копію паспорта громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу позивача, що є підставою для заявлення відводу у зв'язку з обставинами, які викликають сумнів і недовіру в їх об'єктивності та неупередженості.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності або безсторонності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Слід зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналізуючи наведені у заяві позивача доводи та зазначені у ній міркування, суддя зазначає, що такі не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи. Незгода позивача з правовою позицією судді щодо виявлених недоліків під час залишення позовної заяви без руху не доводить наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи та не може бути підставою для відводу судді.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху не є остаточним судовим рішенням по справі та нею не вирішувалась суть заявленого позову, тому незгода із мотивами прийняття вказаної ухвали не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Копію ухвали суду від 15.09.2025 про залишення позовної заяви без руху постановлено протягом п'ятиденного строку з дня його надходження до суду. В ухвалі встановлено позивачеві десятиденний строк з дня її вручення для усунення недоліків. Копію ухвали для виконання надіслано позивачу на вказану в позові адресу та вручено 02.10.2025. Станом на 08.10.2025 триває строк для усунення недоліків позову, який обчислюється з дня вручення позивачу копії ухвали.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в заяві про відвід судді обставини є суб'єктивними та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді Сацького Р.В. від розгляду справи №280/7960/25, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 243, 248, 256 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сацького Романа Вікторовича від розгляду адміністративної справи №280/7960/25 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень відмовити.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід судді окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 08.10.2025.
Суддя К.В.Мінаєва