про повернення позовної заяви
07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21059/25
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії та зобов'язати відновити пенсійне забезпечення виходячи із розрахунку 60 % заробітної плати, зазначеної у довідці Відділу освіти, охорони здоров'я, культури та туризму Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 січня 2024 року № 09/01-23/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року в сумі 28496,80 гривень, та виплатити різницю недоотриманої пенсії.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення її недоліків; ухвалою від 16 вересня 2025 року цей строк продовжено на сім днів з дня вручення копії цієї ухвали.
29 вересня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача, у якій він зазначає про те, що на адвокатський запит щодо надання копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Відділу освіти, охорони здоров'я, культури та туризму Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 вересня 2024 року № 01-23/122/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 31 грудня 2023 року, відповідачем надано інше рішення, у зв'язку з чим представник просить суд: задовольнити додане до позовної заяви клопотання позивача про витребування доказів; після ознайомлення із витребовуваними доказами позивач скористається своїм правом та приведе у відповідність предмет позову шляхом подання заяви про зміну предмету позову.
В доповнення до цієї заяви представником 01 жовтня 2025 року додано звернення позивача щодо ознайомлення з матеріалами пенсійної справи з відповіддю пенсійного органу про те, що цей запит не відповідає нормам Закону № 2939, а підняті питання є персональними даними, тому такі підлягають розгляду у порядку Закону № 393 та відповідь буде надано додатково.
Надаючи оцінку наведеним доводам представника позивача суд звертає увагу на те, що процесуальними положеннями статті 160 КАС України регламентовано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Залишаючи позовну заяву без руху в ухвалі від 02 вересня 2025 року суд виходив з того, що за змістом заявленого позову позивач оскаржує рішення відповідача про перерахунок пенсії, проте не вказує яке саме, та, в порушення норми частини сьомої статті 161 КАС України, не додає оспорюване рішення до позову, що не дозволяє визначити предмет оскарження у позові.
Суд при цьому зауважив, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд захистити право на пенсійне забезпечення, зобов'язавши відповідача поновити виплату пенсії з розрахунку 60 % заробітної плати, вказаної у довідці Відділу освіти, охорони здоров'я, культури та туризму Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 січня 2024 року № 09/01-23/1, не зазначаючи при цьому дату, з якої належить поновити спірну пенсійну виплату.
Тому суд звернув увагу, що позивачу належить вказати оскаржуваний за змістом заявленого позову індивідуальний акт (рішення) та визначитись щодо спірної пенсійної виплати за який період заявлено вимоги до відповідача у поданому позові.
При цьому суд враховував, що КАС України не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Підхід до розуміння поняття "зміст позовних вимог" також висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22, де Суд вказав, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Тому суд звертає увагу представника позивача, що процесуальним законодавством не передбачено заявлення позову у спосіб подальшого витребування судом певних матеріалів / документів з тим, щоб позивач визначився з предметом заявленого позову. Іншими словами, пред'явлення позову з умовою витребування судом визначених стороною матеріалів задля формування позовних вимог не відповідає нормам КАС України, оскільки звертаючись до суду позивач самостійно визначає предмет та зміст позову, натомість суд, сприяючи у реалізації права на звернення до суду та підтвердження заявлених вимог належними та достатніми у розумінні процесуального закону доказами, може витребувати за обґрунтованим клопотанням сторони саме докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Однак такої компетенції задля сприяння у формуванні позивачем змісту позову та предмета оскарження на стадії подання позовної заяви, процесуальним порядком судового провадження законом суду не надано.
У поданих заявах представник позивача акцентує на необхідності витребування судом матеріалів пенсійної справи задля ознайомлення з ними позивача та формування змісту вимог у вже поданому суду позові. Тому суд зауважує на тому, що звернення до суду з позовом не є способом реалізації права щодо одержання від суб'єкта владних повноважень тих чи інших документів, навіть з метою формування вимог позовної заяви. Звертаючись до суду позивач самостійно викладає у позовній заяві зміст заявлених вимог з тим, щоб можливо було визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких суду можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Таким чином, зміст вимог позовної заяви позивачем не приведений у відповідність до положень частини першої статті 5 КАС України та згідно з нормами пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, а відкриття провадження у справі з умовою визначення змісту позовних вимог у подальшому (шляхом зміни предмета позову), після витребування судом для цього відповідних матеріалів пенсійної справи, що ініційовано представником позивача згідно з поданими заявами, як вже йшлося, не узгоджується та не відповідає встановленому процесуальному порядку судового провадження за правилами КАС України.
Отже, перевіривши і дослідивши позов ОСОБА_1 на предмет дотримання статей 160, 161 КАС України, суд доходить висновку, що у строк, встановлений судом, позивач вимог ухвали суду від 02 вересня 2025 року (з урахуванням ухвали від 16 вересня 2025 року) про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Згідно з частиною п'ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху, не усунуто позивачем у строк, встановлений судом, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько