про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23320/25
категорія 111030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 № 0282522406 про завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, задекларованому у податкових деклараціях з податку на додану вартість в період з 01.01.2018 по 31.05.2019, та визначено податкове зобов'язання з ПДВ і зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 1541689,00 грн, штрафних санкцій у розмірі 385422,22 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282512406, про завищення суми документально підтверджених витрат, що призвело до заниження в період з 01.01.2018 по 31.05.2019 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в 1742369,36 грн, штрафні санкції у розмірі 435592,40 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282502406 про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період 01.01.2018 по 31.05.2019 на загальну суму 144015,00 грн та штрафні санкції у розмірі 36003,75 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282482406 про заниження чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження за період 01.01.2018 по 31.05.2019 військового збору, що підлягає сплаті в сумі 145197,44 грн та штрафні санкції у розмірі 36299,35 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282492406 про не надання первинних документів за період 01.01.2018 по 31.05.2019 для проведення перевірки, та застосовано адміністративні штрафи на суму 1020,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позивачем разом із позовною заявою подане клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якому вказує, що йому не було відомо про наявність спірних податкових повідомлень-рішень та їх існування стало відомо лише 01.09.2025 після ознайомлення його представником з матеріалами справи №240/14540/25 щодо стягнення податкової заборгованості.
Дослідивши подане представником позивача клопотання та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач, зокрема оскаржує податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 № 0282522406, № 0282512406, № 0282502406, № 0282482406, № 0282492406, однак до суду звернувся з даним позовом лише 06.10.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду в межах визначено строку, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду. Інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві не наведено.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання до суду позовної заяви слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 гривень.
З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі:
- за податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 № 0282522406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмір 1541689,00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 385422,25 грн - ((1541689,00 грн + 385422,25 грн) * 1%, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) - 15140,00 грн;
- за податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282512406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1742369,36 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 435592,40 грн - ((1742369,36 грн + 435592,40 грн) * 1%, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) - 15140,00 грн;
- за податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282502406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 144015,00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 36003,75 грн - ((144015,00 грн + 36003,75 грн) * 1% = 1800,19 грн;
- за податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282482406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 145197,44 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 36299,35 грн - ((145197,44 грн + 36299,35 грн) * 1%) - 1814,97 грн;
- за податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282492406, яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн - (1020,00 грн* 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) - 1211,20 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за п'ять позовних вимог майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 35106,36 грн (15140,00 грн + 15140,00 грн + 1800,19 грн + 1814,97 грн + 1211,20 грн).
Враховуючи те, що позивачем вже сплачено судовий збір у розмірі 6056,40 грн відповідно до платіжного документа від 06.10.2025 №26, то позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 29049,96 грн = (35106,36 грн - 6056,40 грн).
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску;
- доказів доплати судового збору у сумі 29049,96 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва