07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/9696/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 позов задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В подальшому до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про про зміну способу виконання рішення, у якій позивач просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №240/9696/19 із зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії на "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховане за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №240/9696/19 як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру підвищення до пенсію у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 17.07.2018 по 30.11.2022 роки у сумі 467723,95 грн".
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідач на виконання вказаного вище рішення суду здійснив донарахування підвищення до пенсії як пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території за період з з 17.07.2018 по 30.11.2022 роки у сумі 467723,95 грн, однак вказану суму не виплатив.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшло заперечення на заяву, у якому повідомляє, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Виплата коштів на виконання рішення суду здійснюється в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України, у зв'язку із чим, виплату буде здійснено після виділення коштів на виплату заборгованості, в порядку черговості. На даний час відсутнє відповідне фінансування.
Суд, враховуючи положення частин 1, 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частин 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Заявник відповідно до заяви просить фактично змінити зміст резолютивної частини рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на стягнення.
Тобто, заявник просить суд змінити суть зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім того, слід зазначити, що при розгляді даної справи не досліджувалось питання конкретно визначеної суми недоплаченої позивачу у зв'язку із підвищенням до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На переконання суду, зміна способу виконання рішення суду із зобов'язання на стягнення фактично змінює рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Крім того, на цей час невиконання рішення суду у цій справі в частині виплати заборгованості обумовлено виключно причинами, незалежними від боржника та його посадових осіб, та відсутність відповідних бюджетних призначень, з урахуванням також введеного в Україні воєнного стану, не є в розумінні частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України обставинами, що взагалі унеможливлюють виконання рішення суду у цій частині у майбутньому.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Суд наголошує, що невиконання відповідачем рішення в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
З наведених в ухвалі мотивів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №240/9696/19, а відтак заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №240/9696/19 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Г.В. Чернова