08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/17903/24
категорія 112050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Гуменюк Олександр Володимирович із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2024 №5496 в реалізації права ОСОБА_1 на виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.07.2024 про відновлення його облікової справи для отримання постійного житла та передати її до КЕВ м.Житомир для подальшого прийняття рішень про виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправною відмову КЕВ м.Житомир від 09.09.2024 №2652 в реалізації права ОСОБА_1 на виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати КЕВ м.Житомир за встановленим порядком подати до Бердичівської міської ради Житомирської області клопотання про виключення з числа службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Аргументуючи заявлені позовні вимоги представник позивача пояснив, що службовий статус квартири позивача значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством його прав на отримання постійного житла. З метою зняття статусу "службове" з вказаної квартири позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом від 08.07.2024 щодо відновлення його облікової справи для отримання постійного житла, однак йому відмовлено у задоволенні даного рапорту із посиланням на лист начальника КЕВ м.Житомир №2946 від 18.11.2022 згідно з яким можливість командирів військових частин подання до квартирно-експлуатаційного відділу пропозицій щодо надання житла для постійного проживання дана лише для членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті, як виняток у зв'язку з неможливістю надання іншого житла. У подальшому, позивач звернувся із рапортом від 21.08.2024 встановленої форми до КЕВ м.Житомира щодо розгляду питання зміни статусу службової квартири, однак у задоволені рапорту йому відмовлено з підстави відсутності облікової справи та з посиланням на рішення заступника Міністра оборони України №2551/з/5 від 04.11.2022 та протокол Комісії з контролю №142 від 16.11.2022.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.10.2024 від представника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира (далі - відповідач 1, КЕВ м.Житомира) надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважує, що позивач зі своїм складом сім'ї перебуває в черзі на отримання постійного житла, на даний час під № 111. Пояснює, що після настання їх черги та за умови належним чином оформлених документів, зокрема облікової житлової справи, відповідного рішення житлової комісії Військової частини, затвердженого наказом командира частини, КЕВ м. Житомир направить клопотання до місцевих органів влади про виключення квартири з числа службових для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім'ї житлом для постійного проживання.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач 2, Військова частина) не скористалася своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
15.11.2024 від Міністерства оборони України (далі - третя особа, на стороні відповідача) надійшли пояснення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виключення квартири з числа службової (направлення КЕВ м.Житомира відповідного клопотання до Бердичівської міської ради) можливе за наявності відповідного рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - треті особи, на стороні позивача) не скористалися своїм процесуальним правом на подання до суду пояснень на позовну заяву.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд вважає за необхідне вказати про таке.
Встановлено, що ОСОБА_1 разом з дружиною, ОСОБА_2 та донькою, ОСОБА_3 постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі службового ордера на житлове приміщення № 50 від 22.08.2017, виданого Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області, у зв'язку з проходженням позивачем військової служби.
Позивач з 01.12.1998 проходить військову службу у Збройних Силах України та з 19.07.2004 по теперішній час перебуває на військовій службі у Військовій часині НОМЕР_1 , станом на 24.04.2024 його календарна вислуга складає 21 рік 10 місяців 12 днів.
З 30.04.2009 позивач перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім'ї 3 особи: дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 .
У 2017 році на підставі ордеру виконавчого комітету Бердичівської міської ради №50 від 22.08.2022 позивач разом з родиною отримав службове житло - квартиру, в якій проживає на даний час, за адресою: АДРЕСА_1 . Право на приватизацію державного житлового фонду в м.Бердичеві позивач та члени його сім'ї не використали.
08.07.2024 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив відновити облікову справу для отримання постійного житла.
У відповідь на рапорт Військова частина надіслала позивачу лист № 5496 від 17.07.2024, в якому посилаючись на лист начальника КЕВ м. Житомир № 2946 від 18.11.2022 повідомила про порядок надання на розгляд Комісії з контролю пропозицій щодо виключення із складу службового фонду Міністерства оборони України. Наголосила, що під час розгляду питання про виключення житла із складу службового слід керуватися рішенням заступника Міністра оборони України № 2551/з/5 від 04.11.2022 та протоколом Комісії з контролю № 142 від 16.11.2022. Згідно із згаданих рішень командири військових частин можуть подавати до квартирно-експлуатаційних відділів пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті, як виняток у зв'язку з неможливістю надання іншого житла.
21.08.2024 позивач подав рапорт начальнику КЕВ м. Житомира, в якому просив розглянути питання зміни статусу "службова" 2-х кімнатної квартири житловою площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку отримав на підставі ордеру на житлове приміщення № 50 від 22.08.2017. До вказаного рапорту долучив ряд необхідних документів.
За результатами розгляду рапорту листом № 2652 від 09.09.2024 КЕВ м.Житомира повернула документи без реалізації. Додатково повідомив, що рішення щодо виключення квартири з числа службового житла та забезпечення ним для постійного проживання приймає житлова комісія Військової частини в якій перебуває на квартирному обліку, на підставі розгляду оновлених документів облікової справи, що відповідають вимогам житлового законодавства. Крім того вказав, що оновлена облікова справа, витяг з протоколу засідання житлової комісії військової частини, наказ командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових надаються до квартирно-експлуатаційного відділу, однак оновлена облікова справа не надана.
Позивач вважає, що в силу наявних законодавчих зобов'язань Військова частина повинна була розглянути його рапорт про відновлення облікової справи для отримання постійного житла, склавши відповідний протокол за підписом командира військової частини та направити облікову справу до КЕВ м.Житомир з метою передання такої в подальшому за належністю для прийняття рішення щодо зміни статус службової квартири, однак у вчиненні таких дій йому відмовлено, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом з метою захисту своїх прав.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статі 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-XII від 19.09.1992 (далі - Закон № 2482-XII) установлено, що квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
Відповідності до абз.7 ч.1. ст. 6 Закон № 2482-XII незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільга Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У даному випадку спірні правовідносини виникли з приводу виключення службової квартири, отриманої на підставі ордеру з числа службової.
У той час, ч.1 ст.118 Житлового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ЖК України), визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.12 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абз.3 ч.1 ст.12 Закону № 2011-XII).
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абз.4 ч.1 ст.12 Закону № 2011-XII).
Абзацем 3 ст.125 ЖК України передбачено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до статті 12 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України постановою № 1081 від 03.08.2006 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081). Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання (п.3 Порядку № 1081).
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла (абз.3 п.3 Порядку № 1081).
Аналіз положень Порядку №1081 дають підстави для висновку, що на даний момент визначено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше передбачені абз.3 п.3 Порядку № 1081.
Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.
Реалізація забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службових жодним чином не пов'язується законодавством з квартирною чергою особи, яка обрала такий спосіб забезпечення житлом.
Пункті 11 Порядку № 1081 встановлено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затверджена наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472 Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (, чинна на момент спірних правовідносин, далі - Інструкція).
За змістом пункту 10 розділу VII Інструкції військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач є військовослужбовцем та його календарна вислуга складає 21 рік 10 місяців 12 днів, про що свідчить довідка Військової частини НОМЕР_1 № 1063 від 24.04.2024, копія якої наявна в матеріалах справи. З 30.04.2009 позивач перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім'ї 3 особи: дружина - ОСОБА_4 та донька - ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 2570 від 22.08.2024. У 2017 році на підставі ордеру виконавчого комітету Бердичівської міської ради № 50 від 22.08.2022 позивач разом з родиною отримав службове житло - квартиру, в якій проживає на даний час, за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, право на приватизацію державного житлового фонду в м.Бердичеві позивач та члени його сім'ї не використали, про що свідчать довідки №№ 666, 669, 670 від 11.06.2024 Управління житлово-комунального господарства Бердичівської міської ради Житомирської області та довідка № 86 від 13.05.2024 Комунального підприємства "Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації", копія яких наявні в матеріалах справи.
Проаналізувавши встановлені обставини та викладені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що позивач має право на виключення житла (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) з числа службового та надання його в подальшому для постійного проживання.
Суд вважає, що позивачем дотримано необхідні умови: має вислугу років на військовій службі більше 20 років та перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 разом із сім'є, але постійного житла не отримував.
Отже, позивач відповідає усім, визначеним законодавством, умовам для реалізації права на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.
За наявності умов, визначених пунктом 10 розділу VIІ Інструкції №380, виключення житла зі службового здійснюється в порядку, визначеному пунктами 3 - 7 розділу VIІ Інструкції № 380.
Зокрема, для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
погодження надання постійного житла;
відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Рішення Комісії з контролю є обов'язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами.
ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Ордер на постійну житлову площу в закритих військових містечках оформлюється та видається відповідним начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти робочих днів.
Для вселення в надане житлове приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну житлову площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, або до будинкоуправління відповідного КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Зі змісту приписів Інструкції №380, слідує, що розгляд питання про надання житлових приміщень для постійного проживання належить житловій комісії військової частини, яка розглядає документи облікових справ військовослужбовців та за результатами розгляду приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання, яке затверджується наказом командира військової частини. Після чого документи направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, яка готує список надання житлової площі для постійного проживання та разом з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
У той час, як свідчать зміст оскаржуваних рішень Військової частини та КЕВ в м.Житомирі єдиною підставою їх бездіяльності було посилання у листах - відмовах на прийняття рішення заступником Міністра оборони України №2551/з/5 від 04.11.2022 та протоколом Комісії з контролю № 142 від 16.11.2022.
Втім, суд вважає, що такі рішення не можуть скасовувати дію нормативних актів, які мають вищу юридичну силу, зокрема, Закону № 2011-XII, Порядку № 1081 та Інструкції № 380. Більш того, вказаний лист не забороняє відповідачам виконати вимоги Інструкції № 380.
Отже, у даних спірних правовідносинах за приписами Інструкції № 380 відповідачі наділені повноваженнями приймати рішення, які впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями.
У той час, врахувавши відсутність заперечень у матеріалах справи від командування Військової частини про виключення жилого приміщення, в якому мешкає позивач, з числа службових, суд вважає, що правові підстави для відмови у задоволенні його рапорту та поданні до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування відповідного клопотання про виключення квартири з числа службових були відсутні.
Допущена відповідачами бездіяльність свідчить про обмеження права позивача на забезпечення житлом, гарантованого Законом №2011-XII та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді даної справи, суд враховував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 23.02.2022 прийнятої у справі № 953/17339/20 та у постанові від 17.09.2024 у справі № 520/14989/23.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту", у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України та такий відшкодовується позивачу в повному обсязі з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 256 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира (вул. Дмитра Донцова, 20, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 08492505), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України (прос.Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, ЄДРОПУ 00034022), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 викладену у листі № 5496 від 17.07.2024 щодо реалізації права ОСОБА_1 на виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової.
Визнати протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира, викладену у листі № 2652 від 09.09.2024 щодо реалізації права ОСОБА_1 на виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.07.2024 про відновлення його облікової справи для отримання постійного житла та передати її до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира для подальшого прийняття рішень про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової.
Зобов'язати Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира за встановленим порядком подати до Бердичівської міської ради Житомирської області клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 08 жовтня 2025 р.
08.10.25