08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/12076/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Касянчук С.В. із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неповідомленні його про результати розгляду заяви про надання (продовження) йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини З статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні (продовженні) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та оформити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ТЦК) представник обґрунтовує тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації передбачену п.1 ч.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з навчанням за кордоном. Пояснює, що позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до якої долучив необхідні документи, однак отримав відмову у її задоволенні, з підстав, що навчальний заклад не відноситься до переліку визначеного Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560).
Ухвалою суду від 06.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
19.05.2025 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки після вивчення отриманої заяви позивача та долучених до такої документів, комісією прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки з підстав відсутності документів, які б підтверджували таке право. Додатково зауважує, що Вища школа внутрішньої безпеки в Лодзі не є закладом освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, а відповідно і не може здійснювати навчання за відповідним рівнем освіти. Відповідно і позивач не є здобувачем певного рівня освіти, а отже і немає права на відстрочку згідно з п.1 ч.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Звертає увагу суду, що відповідно до інформації отриманої комісією під час перевірки за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, юридична особа публічного чи приватного права Вища школа внутрішньої безпеки в Лодзі, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, не зареєстрована у відповідному державному реєстрі. Також, перевірка відповідного факту за допомогою Реєстру суб'єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти позитивних результатів не дала, заклад освіти з такою назвою відсутній у відповідному реєстрі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У вересні 2024 року відповідач надав позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном до 09.11.2024, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток Резерв+) та свідчить електронний військово - обліковий документ.
З метою продовження строку відстрочки, 06.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто як здобувача професійної, фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
За результатами розгляду заяви позивача ТЦК листом № 7638 від 19.11.2024 повідомило, що рішенням комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстави, що навчальний заклад не відноситься до переліку визначеного Порядком № 560.
Представник вважає дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією протиправними, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст.1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 2 ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII статті передбачено, що одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Підпунктом 1 частина 3 статті 23 Закону № 2232-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
В свою чергу, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Під час судового розгляду спірних правовідносин встановлено, що з метою отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією позивач звернувся до відповідача із необхідною заявою та документами на підтвердження підстав для необхідної відстрочки, однак отримав відмову у зв'язку із відсутністю необхідних документів.
Тобто, дані спірні правовідносини виникли з приводу наявності/відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією у період воєнного стану
Як вже зазначалося, однією із підстав за наявності якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані слугує факт здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, особами які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
У свою чергу, представник відповідача в обґрунтування узгодженості нормам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства дій уповноважених осіб ТЦК вказав, що причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є відсутність підтверджуючих документів, зокрема: довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній базі з питань освіти.
Розглядаючи спірні правовідносини у правовій площині, що навчальний заклад не відноситься до переліку визначеного Порядком № 560, суд зважає на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Такий Порядок визначає:
- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п.56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За приписами п.57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації (п.58 Порядок № 560).
Відповідно до п.60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Пунктом 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Аналіз викладених пунктів Порядку № 560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов'язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією, а у випадку про надання відстрочки з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, перевірці підлягають рівень освіти та послідовність її набуття, визначена ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту".
Окрім того, вищенаведеними нормами для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
Форма даної довідки є додатком № 9 до Порядку № 560.
У той час, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" № 2145-VIII від 05.09.2017 (далі Закон № 2145-VIII, в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Частиною 2 статті 74 Закону № 2145-VIII передбачено, що електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону № 2145-VIII держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Частиною 6 статті 74 Закону № 2145-VIII передбачено, що суб'єктами ведення Електронної бази є:
держатель та адміністратор Електронної бази;
органи управління у сфері освіти;
суб'єкти освітньої діяльності;
підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Анулювання доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб'єктом ведення своїх функцій, припинення суб'єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.
Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.
З метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб та відповідно до статті 74 Закону № 2145-VIII розроблено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08 червня 2018 року Наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Проаналізувавши вказані законодавчі норми, слідує висновок, що для надання відстрочки особам на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII обов'язковим є перевірка рівня освіти та послідовність її набуття, визначена ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту".
У той час, як вже зазначалося підставою для прийняття рішення, яким відмовлено позивачу у відстрочці від мобілізації слугував факт, що навчальний заклад в якій вступив позивач не відноситься до переліку закладів визначених Порядком № 560.
Під час дослідження судом матеріалів справи та з метою перевірки дотримання позивачем положень ч.2. ст.10 Закону № 2145-VIII, якими визначені рівні освіти та послідовність її набуття, що є ключовим у даних спірних правовідносинах, встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи ОСОБА_1 з 10.07.2015 здобув освітній рівень: молодшого спеціаліста (закінчив "Житомирський автомобільний дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету").
Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до ТЦК із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII.
До вказаної заяви долучив довідку від 03.07.2024 про прийняття іноземця на навчання, за змістом якої позивач прийнятий на період з 01.07.2024 по 30.09.2027 на навчання освітнього ступеня І, на дуальну форму навчання Вищої школи внутрішньої безпеки в Лодзі (Республіка Польща), за напрямком підготовки "Внутрішня безпека" та рішення від 28.06.2024 про зарахування на навчання на освітній ступінь бакалавра.
При цьому, проаналізувавши викладені норми для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 Закону № 3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
Із змісту заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 Закону № 3543-XII відслідковується, що позивачем в її додатках не зазначеного жодного документу, в тому числі довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
З аналізу пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII убачається, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою, тобто на відстрочку мають право саме ті особи, які здобувають освіту, що є вищою за раніше здобутий рівень освіти. В свою чергу довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО відповідно до форми, визначеної додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є саме тим документом, в якому зазначено, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.
Суд зауважує, що саме інформація щодо послідовності здобуття освіти має бути перевірена районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов'язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 Закону №3543-XII.
Однак, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи в наданих суду документах, відсутня інформація про те, що позивачем не порушувалось послідовності здобуття освіти, як вказується у довідці в Єдиній державній електронній базі з питань освіти згідно з законодавством України.
Тобто, з наданих суду документів суд не вважає за можливе встановити, що позивачем не порушено послідовність здобуття освіти.
При цьому, суд звертає увагу, що іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, втім зазначає, що за таких обставин позивач ані відповідачу, ані під час розгляду цієї справи судом, не надав належних та допустимих у контексті статей 73-74 КАС України доказів, які підтверджували б, що він не порушує послідовності здобуття освіти.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що покладений на відповідача обов'язок доказування згідно з частиною другою статті 77 КАС України не є абсолютним, оскільки згідно з ч.1 зазначеної статті кожна сторона, зокрема позивач, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Втім позивачем такі докази не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи в наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, відповідач діяв в межах та спосіб визначений чинним законодавством.
Також, слід звернути увагу на те, що позивачем не надано жодних інших доказів, з яких можливо встановити послідовність здобуття освіти, а відповідач не вправі вживати додаткових заходів щодо встановлення послідовності здобуття освіти, визначеної ст.10 ч.2 Закону № 2145-VIII. З огляду на, що єдиним законним рішенням з боку відповідача, в такому випадку, є прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про надання відстрочки.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав п.1 ч.3 ст. 23 Закону № 3543-XII, внаслідок чого, суд погоджується з рішенням відповідача щодо відмови у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте правомірно та із дотриманням приписів Закону №3543-ХІІ та положень Порядку № 560.
Отже, у даному випадку відсутні правові підстави відповідно до п.1 ч.3 ст. 23 Закону №3543-XII для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно прийняте відповідачем рішення скасуванню не підлягає.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 08 жовтня 2025 р.
08.10.25